справа № 336/7398/19
пр. 2/336/3858/2019
17 грудня 2019 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 336/7398/19 пр. 2/336/3858/2019 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
25.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, дядько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_2 ., яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину № 135 від 04 травня 1993 року.
За життя, а саме 02 червня 2009 року ОСОБА_2 склав заповіт на випадок своєї смерті, яким заповів належну йому 1/2 частину квартири позивачу ОСОБА_1 .
Спадкодавець та позивач, на день смерті ОСОБА_2 проживали разом в одній квартирі, вели спільне господарство, позивач надавав матеріальну допомогу дядьку.
У 2019 році позивач з метою прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса, де позивачу було роз'яснено про те що строк для прийняття ним спадщини пропущений, а також вказали про наявність заповіту, який на його користь склав ОСОБА_2 .
Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є пропуск позивачем ОСОБА_1 строку встановленого для прийняття спадщини.
Водночас позивач посилаючись на свою необізнаність про наявність заповіту на його користь, просить суд визнати підстави пропущення ним строку на прийняття спадщини поважними та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, позов підтримав, наполягала на задоволенні позовних вимог, клопотав про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача Запорізької міської ради не з'явилась, направила до суду заяву, відповідно до змісту якої не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяв;, про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняти спадщини.
Враховуючи приписи законодавства, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.
Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2008 року, що видано державним нотаріусом 5 Запорізької ДНК, зареєстрованого в реєстрі за № 3-4937, належить 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, дядько позивача, ОСОБА_2 про що, свідчить свідоцтво про смерть від 06 жовтня 2015 року.
Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину № 135 від 04 травня 1993 року.
За життя, а саме 02 червня 2009 року ОСОБА_2 склав заповіт на випадок своєї смерті, яким заповів належну йому 1/2 частину квартири позивачу ОСОБА_1
У 2019 році позивач з метою прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса, де позивачу було роз'яснено про те що строк для прийняття ним спадщини пропущений, а також вказали про наявність заповіту, який на його користь склав ОСОБА_2 .
Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є пропуск позивачем ОСОБА_1 строку встановленого для прийняття спадщини.
Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».
Як встановлено судом з пояснень позивача та наданих документів, ОСОБА_1 ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача не було відомо про існування вказаного заповіту. Вказана обставина є об'єктивною та непереборною обставиною для позивача. Таким чином необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ВСУ у цивільній справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Жупанова І.Б.