20.12.2019 Справа № 337/5612/19
Провадження № 3/337/1213/2019
20 грудня 2019 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Галина Євгенівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Запоріжжі адміністративний матеріал по протоколу ГР № 288519, що надійшов з Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за 185 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 , складений протокол, про те, що він 09.12.2019 року, о 23-00 годині перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 не виконував законні розпорядження працівника поліції при виконанні нім своїх службових обов'язків, а саме погрожував розправою, ображав працівника поліції, хапав за формений одяг, на зауваження не реагував, чим порушив ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 недоставлений.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Отже обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб'єкта правопорушення у формі умислу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відношенні ОСОБА_1 складений протокол за ст. 185 КУпАП.
ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Дослідивши адміністративний протокол ГР № 288519, додані до протоколу матеріали, суд приходить до висновку, що у протоколі не вказано суть правопорушення - у чому полягало злісне непокора ОСОБА_1 законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які вимоги працівника поліції не виконав ОСОБА_1 . Отже докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КУпАП відсутні.
При таких обставинах суд приходить до висновку про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, -
Провадження у даній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Хортицький райсуд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її оголошення.
Суддя: Гнатик Г.Є.