1Справа № 335/13819/19 1-кп/335/931/2019
23 грудня 2019 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження №12019080060002533, яке надійшло до суду із угодою про визнання винуватості у кримінальном у провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Новополтавка, Чернігівського району. Запорізької області, українцю, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, на утриманні дітей не має. який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
27.07.1977 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки;14.06.1978 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 81 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; 20.02.1991 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 141 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;14.02.1995 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 222 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком рік;22.10.1997 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 144. ч. 3 ст. 198-2. ст. 42 КК України Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки із конфіскацією майна;19.12.2001 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141. ч. 2 ст. 198-2. ст. 42 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; 23.12.2008 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. З ст. 189. ч. 2 ст. 289. ст. 70 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;14.04.2013 Жовтневим відділом Ленінського відділу поліції за ч. 3 ст. 289 КК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. З ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 11 років.На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднано покарання від вироку Чернігівського районного суду Запорізької області від 23.12.2008 року и кінцевим покаранням визначити позбавлення волі строком на 11 років та 6 місяців з конфіскацією майна.Апеляційним судом Запорізької області переглянуто вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2015 скасовано, справа повернута у той же суд з іншим складом суддів;30.04.2016 прибув до Вільнянського СІЗО №11 Запорізької області з Запорізького СІЗО №10;10.08.2016 вибув до Запорізького СІЗО №10;24.10.2018 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя переглянуто вирок та засуджено за ч. З ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 років 11 місяців. Признано не винуватим за ч. 2 ст. 190. ч. З ст. 289 КК України. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк з 14.04.2013 по день вступу вироку у законну силу. Початок строку з 14.04.2013; 29.10.2018 звільнений з Запорізького СІЗО по відбуттю строку покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2018
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
В один із днів серпня 2019 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без встановленого законом дозволу, знаходячись на території ринку м. Оріхів Запорізької області, придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи, пістолет «6П36-8», який перевіз за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де став незаконно зберігати без встановленого законом дозволу. В подальшому, ОСОБА_4 через мережу інтернет придбав патрони до зазначеного пістолету.
14.10.2019 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій єдиний злочинний умисел, зарядив пістолет «6П36-8» патроном, поклав до внутрішньої кишені надягненого на себе пальто, та став незаконно носити при собі. Приблизно о 17 годині 45 хвилин вказаного дня ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, їхав у якості пасажира на автомобілі «Ford Mondeo», в кузові сірого кольору, д.н.з. іноземної країни № НОМЕР_1 , поблизу будинку №59 по вулиці Перемоги в місті Запоріжжя, де автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції, побачивши яких ОСОБА_4 заховав пістолет «6П36-8» у салоні автомобіля.
В подальшому, 14.10.2019 року, в період часу з 18 години 35 хвилин до 19 години 05 хвилин, працівниками поліції, проведено огляд автомобілю «Ford Mondeo», в кузові сірого кольору, д.н.з. іноземної країни № НОМЕР_1 , під час якого було виявлено та вилучено пістолет «6П36-8» з одним патроном, який відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області №2-525 від 15.11.2019 року- є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю калібру 7,5 мм, виготовлений шляхом переробки газового пістолету « НОМЕР_2 », виробництва Іжевського механічного заводу (РФ). Переробка пістолету полягає в укороченні ствола до залишкової довжини 78,7 мм та видаленні захисного елементу з його каналу. Пістолет придатний до проведення окремих пострілів твердими моноснарядами діаметром 7,5 мм, способом роздільного зарядження (холостий патрон калібру 8 мм Р.А.К та свинцева куля діаметром 7,5мм). У вказаному пістолеті знаходився патрон калібру 8 мм, який відповідно до вище зазначеного висновку експерта до боєприпасу не відноситься, а є саморобним пістолетним патроном калібру 8 мм Р.А.К, що споряджений саморобним способом з використанням капсульної гільзи газового або холостого патрону калібру 8 мм Р.А.К, заряду бездимного пороху та саморобної комбінованої кулі діаметром 8 мм. Патрон придатний до стрільби.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу .
Під час досудового розслідування 29.11.2019 року між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості між ним та обвинуваченим, думку обвинуваченого, який просить затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, думку захисника, який проти затвердження угоди не заперечує, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти затвердження угоди, зазначаючи, що її умови не суперечать нормам законодавства, угода укладена добровільно в присутності захисника, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає. Відповідно до ст. 12, ч.1 ст.263 КК України, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, оскільки інкримінованим ОСОБА_4 злочином шкоду завдано лише суспільним інтересам.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому. Обставиною, що обтяжує покарання є перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку № 4784.
Судом досліджені матеріали, які характеризують ОСОБА_4 , він є раніше судимим, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під спостереженням у лікаря нарколога.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Речові докази, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судової експертизи № 2-525 від 15.11.2019 у розмірі 1884,12 грн. документально підтверджені, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Керуючись ч.3 п.1 ст.314, ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 29 листопада 2019 року по кримінальному провадженні №12019080060002533 про визнання винуватості, укладену між прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину й виконає покладені на нього обов'язки, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік.
У відповідності до п. п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 Кримінального кодексу України протягом іспитового строку покласти на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на проведення судової експертизи № 2-525 від 15.11.2019 у розмірі 1884,12 грн.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази: флеш носій «Kingston»16 Gb на якому знаходиться відеоматеріал проведення слідчого експерименту долучений до матеріалів провадження -залишити в матеріалах кримінального провадження, пістолет «6П36-8» передано за клопотанням до Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області у колекцію з метою використання в експертній та науковій діяльності - передати до Запорізького НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області у колекцію з метою використання в експертній та науковій діяльності і поміщення до інформаційно-довідкової колекції зброї; стріляну гільзу від патрону калібру 8 мм Р.А.К.- передано до камери схову Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області -знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
1)обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1