23 грудня 2019 р. Справа № 818/98/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Старосуда М.І. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, повний текст складено 08.10.19 року по справі № 818/98/17
за позовом ОСОБА_1
до Конотопського міськрайонного суду Сумської області
про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопського міськрайонного суду Сумської області, в якому просив суд визнати неправомірним наказ голови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2016 р. в частині виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі трьох місячних суддівських винагород та зобов'язати видати відповідний наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі двадцяти трьох місячних суддівських винагород.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №818/98/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. залишено без змін.
08.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 р. у адміністративній справі № 818/98/17, в якій просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 р.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року по справі № 818/98/17 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами у справі залишено без руху.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі №818/98/17 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії повернуто заявнику.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопського міськрайонного суду Сумської області, в якому просив суд визнати неправомірним наказ голови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 грудня 2016 р. в частині виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі трьох місячних суддівських винагород та зобов'язати видати відповідний наказ про виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі двадцяти трьох місячних суддівських винагород.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №818/98/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. залишено без змін.
08.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 р. у адміністративній справі № 818/98/17, в якій просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 р.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року по справі № 818/98/17 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами у справі залишено без руху.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №818/98/17 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії повернуто заявнику.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 08.10.2019 року, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ухвала про залишення його заяви без руху була надуманою, оскільки в заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами він чітко вказав, що підставою про перегляд за виключними обставинами є рішення Конституційного суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 р., яким визнано неконституційність положень про оплату праці, якими держава незаконно ущемляла суддів в оплаті їхньої праці. І, як наслідок, суд першої інстанції прийняв незаконну ухвалу про повернення його заяви. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р., а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення позову та при розгляді апеляційної скарги покладається на розсуд суду.
На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу про повернення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення заяви без руху від 28.08.2019 року, а саме не надав до суду уточненої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами із зазначенням виключних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, а відтак не усунув недоліки заяви відповідно до пункту 5 частини 2 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року по справі № 818/98/17 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом надання до суду уточненої заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами із зазначенням виключних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 р. по справі №818/98/17 повернуто заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в зв'язку з тим, що заявник не виконав вимоги ухвали суду від 28.08.2019 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
Зі змісту заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів встановила, що заявник просив суд першої інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року за виключними обставинами, оскільки було прийнято рішення Конституційного суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 р., яким визнані неконституційними положення частин 3, 10 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 р. щодо розміру посадового окладу судді місцевого суду, з якого має виплачуватися вихідна допомога.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку при залишенні без руху заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки заявник у поданій заяві зазначив, що підставою про перегляд за виключними обставинами є рішення Конституційного суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 р., яким визнано неконституційність положень про оплату праці суддів.
Разом з тим, повертаючи заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами оспорюваною ухвалою від 08.10.2019 року, судом першої інстанції було фактично обмежено законне право позивача на доступ до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Частиною другою ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
У відповідності до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі № 818/98/17 скасувати.
Справу № 818/98/17 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області про визнання наказу неправомірним та зобов'язання вчинити дії передати на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд Я.М. Макаренко