Справа № 555/1915/19
Номер провадження 2-а/555/60/19
20 листопада 2019 року м. Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Григорієвій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Новоград Волинського ВПСРПП №4 Житомирської області, старшого лейтенанта поліції Пасічника Юрія Миколайовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до поліцейського Новоград Волинського ВПСРПП №4 Житомирської області, старшого лейтенанта поліції Пасічника Ю.М. про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що 01.10.2019 року відповідачем була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП по факту того що, 01.10.2019 року о 09 год. 20 хв. на 236 км. автомобільної дороги Київ - Чоп, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Хонда Цивік», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у якого були вимкнути денні ходові вогні та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів, вимог, правил та нормативів, за що накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, оскільки ним не порушувались вимоги ПДР України. Позивач покликається на те, що при винесені оскаржуваної постанови не зазначені будь-які докази наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а також вказує на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач не дотримався процесуальних вимог.
У зв'язку з наведеними обставинами просить скасувати постанову відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
11.10.2019 року було відкрите провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Позивач ОСОБА_1 письмовою заявою підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу без його присутності у зв'язку із сімейними обставинами.
ВідповідачПасічник Ю.М. - суб'єкт владних повноважень в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином; про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до правил ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №395993 від 01.10.2019 року, винесеної відповідачем, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП по факту того що, 01.10.2019 року о 09 год. 20 хв. на 236 км. автомобільної дороги Київ - Чоп, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Хонда Цивік», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у якого були вимкнути денні ходові вогні та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів, вимог, правил та нормативів, за що накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 статті 283 КУпАП визначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з'ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як встановлено із оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем, « ОСОБА_1 керував транспортним засобом переобладнаний з порушенням вимог стандартів, вимог, правил та нормативів», однак відповідачем не зазначено, що саме за переобладання з порушенням вимог стандартів, вимог, правил та нормативів мало місце у даному автомобілі, що позбавляє суд можливості перевірити дану фактичну обставину.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фото, пояснення свідків тощо. Сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В іншому випадку, на думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Таким чином, у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що стороною відповідача не було подано відзиву, не представлено суду доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.3 частини 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню; відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у передбаченому законом порядку правомірність винесення оскаржуваної постанови та наявність в діях ОСОБА_1 порушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, вирішити питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст.9, 77, 242-246,268-272,286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Новоград Волинського ВПСРПП №4 Житомирської області, старшого лейтенанта поліції Пасічника Юрія Миколайовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДП18 №395993 від 01.10.2019 року, винесену поліцейським Новоград Волинського ВПСРПП №4 Житомирської області, старшим лейтенантом поліції Пасічником Юрієм Миколайовичем щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП та провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул.Саксаганського,13 м.Львів, 79005) через Березнівський районний суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. В. Старовецька