Дата документу 18.12.2019 Справа № 554/8750/19
Провадження №2/554/2781/19
18 грудня 2019 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :
судді Блажко І.О.
при секретарі Хмельницькій М.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання. В якому прохала : розірвати договір довічного утримання ( догляду) від 09.11.2007, що посвідчений ДН 1-ї Полтавської держнотконтори Господарьовою І.О. за реєстровим № 2-1332, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . В обгрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одинокою особою та у зв'язку з цим, нею було укладено 09.11.2007 договір довічного утримання (догляду) з ОСОБА_3 , який посвідчений ДН Першої Полтавської держнотконтори Господарьовою І.О. за реєстровим № 2-1332. Відповідно до зазначеного договору, позивач передала у власність ОСОБА_3 належну на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 40,3 кв.м, житловою площею 26,5 кв.м. В свою чергу, ОСОБА_3 зобов'язувався довічно повністю забезпечити її житлом, шляхом збереження її прав безоплатного по життєвого проживання у даній квартирі, а також 3-х разовим харчуванням, одягом, взуттям, засобами догляду та необхідною допомогою, надання побутових послуг, забезпечення згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами на дому та на стаціонарному лікуванні в лікарні незалежно від їх вартості. Крім того, відповідно до п. 4 зазначеного договору, ОСОБА_3 зобов'язувався забезпечувати ОСОБА_1 готівкою щотижня, яка має бути не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до п. 5 даного договору, ОСОБА_3 зобов'язувався надавати матеріальне забезпечення (харчування, одяг, догляд та необхідну допомогу) в розмірі не менше 300,00 грн. в місяць. Однак, починаючи з 2011 року, відповідач перестав виконувати свої обов'язки за договором, зокрема, щодо надання матеріального забезпечення на суму 300,00 грн. на місяць, а також забезпечення її побутових потреб, що є порушенням умов укладеного між ними договору. Крім того, невиконання відповідачем своїх зобов'язань супроводжувалось ще й легковажною та неуважною по відношенню до ОСОБА_1 поведінкою, частим ігноруванням її потреб та поганими взаємовідносинами. В загальному, догляд відповідача полягав у придбанні за необхідності продуктів харчування та медикаментів, а також супровід її до лікарні, тощо. Тобто, відповідач чи члени його родини не забезпечували позивача їжею (вона готує самостійно), не прибирали в квартирі, не забезпечували її коштами, тощо. Всі ці побутові справи ОСОБА_1 робила самостійно. Однак, після 2015 року, коли в позивача був інсульт та вона потрапила до лікарні, відповідач здійснював догляд за нею, навідував у лікарню, за її дорученням придбавав медичні препарати, ОСОБА_1 стала гірше себе почувати та стала слабкою. Після перенесеного інсульту, через погіршення самопочуття, позивач змушена була віддати йому картку, на яку отримує пенсію, та відповідач самостійно знімав з неї кошти та передавав їй. ОСОБА_1 почала помічати, що ним приховуються невеличкі частини коштів, а у 2019 році, вона повинна була отримати одноразову допомогу як дитина ветерана ВВВ у сумі 840,00 грн., однак, відповідач її не передав. Після звернення до установи банку та отримання виписки по рахунку, вона дізналась, що така сума матеріальної допомоги їй була нарахована на картковий рахунок та знята з картки відповідачем, однак, зазначені кошти він не передав. Крім того, для забезпечення своїх власних потреб, відповідач отримав від позивача в борг 100 доларів США, однак, до цього часу не повернув. Через зазначені непорозуміння у них зіпсувались стосунки, адже як вказує відповідач, він не має перед нею будь-яких заборгованостей, зокрема, і щодо нарахованої матеріальної допомоги, яку він нібито їй передав. У зв'язку з цим, вона змушена була переоформити нову картку та зараз самостійно розпоряджається коштами. При цьому, на даний час, відповідач, фактично відмовляється від надання допомоги (наприклад щодо поїздки за продуктами харчування), вказуючи, що зазначені обов'язки не входять до предмету договору. Крім того, розуміючи, що відносини зіпсувались, протягом червня - вересня 2019 року, відповідач почав надавати матеріальне забезпечення в розмірі 300,00 грн. в грошовому еквіваленті, що до цього ним не виконувалось. Зазначені умови (втрата до людини довіри) та взаємовідносини з відповідачем вказують на неможливість подальшого виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором на добровільних засадах та будь-яким позитивним налаштуванням по відношенню до позивача. В свою чергу, ОСОБА_1 втратила довіру до цієї людини, та на даний час для надання допомоги, в тому числі супроводу до лікарні чи магазину, змушена звертатись до інших людей за допомогою, чому передував такий же стан речей під час стаціонарного лікування в лікарні, де вона змушена була просити сторонніх людей придбати воду чи їжу, тому вона і звертається до суду з даним позовом. (а.с.2-5)
30 вересня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 10.00 годин 30 жовтня 2019 року. (а.с.12).
30 жовтня 2019 року ухвалою суду клопотання представника позивача за ордером ОСОБА_2 - задоволено. Витребувано у ДН Першої Полтавської держнотконтори Господарьової І.О. належним чином завірену копію договору довічного утримання (догляду) від 19.11.2007 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та зареєстрованому в реєстрі за №2-1332. Викликано в судове засідання свідків : ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 Перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання в судовому засіданні на 09.00 годин на 28 листопада 2019 року. (а.с.25-26)
28 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.30 годин на 18 грудня 2019 року. (а.с.43)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача за ордером Сергієнко Г.Г. позов підтримали, прохали його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 до суду 30.10.2019, 28.11.2019 та 18.12.2019 не з'явився, будучи повідомленим на останню відому судові адресу, через що судова повістка вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ст. 131 ЦПК України). (а.с.32,33, 36,37,54,55).
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Решетилівка Полтавської області зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 16 серпня 1972 року, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 виданого Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 04 січня 202 року на ім'я ОСОБА_1 . (а.с.6-7).
19 листопада 2007 року ОСОБА_1 , передала у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору довічного утримання (догляду) від 19.11.2011 посвідченого державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Господарьовою І.О., зареєстрованим в реєстрі за №2-1332. (а.с.8,39-40).
Відповідно до п. 4 зазначеного договору, ОСОБА_3 зобов'язувався забезпечувати ОСОБА_1 готівкою щотижня, яка має бути не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 даного договору, ОСОБА_3 зобов'язувався надавати ОСОБА_1 матеріальне забезпечення ( харчування, одяг, догляд та необхідну допомогу) в розмірі не менше 300,00 грн. в місяць.
Як слідує із договору довічного утримання (догляду) квартира АДРЕСА_4 належала ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності виданого відділом приватизації житла м. Полтави 30.06.1994, Свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Полтавською держнотконторою 15.09.1998 за реєстром №3-1630 та зареєстрованих в КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» відповідно 30.06.1994 та 16.09.1998 в реєстрову книгу №120 під №16470.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 744 ЦК України, встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ч. 1 ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 1 ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
За правилами статті 751 ЦК України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
Згідно з вимогами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не виконує обов'язки за договором довічного утримання, що позбавляє позивача тих надій, які вона покладала на дану особу укладаючи договір та передаючи квартиру йому у власність.
Цивільний кодекс України не містить легального визначення понять «утримання» та «догляд».
В той же час, за змістом положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» під утриманням можна розуміти повне забезпечення матеріальними та грошовими ресурсами особи для задоволення її життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності. Головною ознакою утримання є забезпечення утриманця (відчужувача) грошовими коштами та (або) іншими матеріальними цінностями. Поняття «догляд» національним законодавством не визначено і означає, в широкому розумінні, нагляд за відчужувачем, станом його здоров'я, умовами побуту тощо. Догляд не обов'язково пов'язаний з наданням матеріальної допомоги і опосередковується своєрідною трудовою участю набувача в житті відчужувача, наданням відчужувачу послуг, обсяг яких передбачається договором.
При цьому, межі поняття «догляд» охоплюють також морально-емоційні відносини між набувачем та відчужувачем.
За таких умов, беручи до уваги багаторазові невиконання та порушення умов договору з боку відповідача, а також втрата довіри та поваги до даної людини, подальші взаємовідносини за укладеним договором є неможливими, а договір довічного утримання, що укладений між сторонами підлягає розірванню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку. Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 09.11.2007, що посвідчений державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Господарьовою І.О. за реєстровим №2-1332, що укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , через неналежне виконання набувачем своїх обов'язків.
Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 768 грн. 40 коп. (а.с.1)
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Також стягнути з ОСОБА_3 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 281-285, 354 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити повністю.
Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 09 листопада 2007 року, що посвідчений державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Господарьовою І.О. за реєстровим №2-1332, що укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Складання поновного тексту відкладено на 6 (шість) днів 23 грудня 2019 року.
Позивач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3 , дата народження не відома, остання відома адреса проживання - АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Суддя І.О.Блажко