Дата документу 20.12.2019 Справа № 554/11238/19
Провадження № 2-з/554/25/2019
20 грудня 2019 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, інші особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -
17.12.2019 року до суду в порядку ч. 1 ст. 151 ЦПК України надійшла вказана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , що є батьком ОСОБА_2 . Після його смерті у встановлений законом строк ОСОБА_9 звернулась до Першої полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Інші спадкоємці відсутні. Згідно листа нотаріуса від 12.12.2019 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. До спадкової маси відноситься житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Згідно з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.12.2019 р. було встановлено, що на вказаний будинок оформлені свідоцтва про право на спадщину на інших осіб у жовтні-листопаді 2019 року. З приводу спірного об'єкту і спадкових правовідносин зацікавлених осіб і спадкодавця ОСОБА_8 були прийняті рішення судів. Остаточне було постановлене Верховним судом 25.07.2018 року. За наслідками розгляду спору ОСОБА_8 підпадає під 4 чергу спадкування на житловий будинок по АДРЕСА_1 , оскільки встановлено факт проживання однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_10 із 2001року по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 . В частині інших осіб судом встановлено лише факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в частині визнання права власності на будинок по АДРЕСА_1 їм відмовлено. Вказані особи підпадали під наступні черги спадкування. Однак з невідомих причин вказані особи у жовтні-листопаді 2019 року., в супереч закону, оформили свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок по АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_9 має намір подати позов про визнання недійсними і скасування свідоцтв про право на спадщину на вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 , - виникла необхідність забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді накладення арешту на спірний будинок, оскільки існує висока ймовірність невиконання рішення суду за наслідками розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без повідомлення учасників справи, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006року №9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Приєднані до заяви письмові докази, а саме рішення Апеляційного суду Полтавської області від 07.12.2016 р., постанова Верховного суду від 25.07.2018 р., заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини, а також відомості з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.12.2019 р., - дають підстави стверджувати, що дійсно між сторонами існує реальний спір і невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, може унеможливити виконання рішення суду, що може бути прийняте у подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 157 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ст. ст. 149-158 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, інші особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони будь-яким особам (органам державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, іншим акредитованим особам) вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на вказане майно.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя М.О. Материнко