Справа № 524/7371/19
Провадження № 1-кп/524/454/19
17 грудня 2019 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019170090001823, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Москва РФ, українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_5 , 29.05.2019 року близько 20-40 години, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , де під час сварки на грунті ревнощів з потерпілою ОСОБА_4 , у обвинуваченої ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень останній.
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, а саме ревнощів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стала наносити потерпілій ОСОБА_4 численні удари руками та ногами, в тому числі удар кулаком лівої руки в праве передпліччя лівої руки і удар правою ногою в ліве стегно, тим самим спричинила останній легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експерта № 297 від 08.07.2019 року у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця на зовнішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя та в середній третині лівого стегна, які по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, пояснила, що скоїла його так з таких причин і мотивів, як це вказано в описовій частині вироку. Щиро розкаялась, просила суворо не карати. Цивільний позов визнала повністю в частині матеріальної шкоди, що стягнення моральної шкоди позов не визнала.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 29.05.2019 року ввечері, в будинку АДРЕСА_2 обвинувачена ОСОБА_5 нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді: синця на зовнішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя та в середній третині лівого стегна, які по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Показання обвинуваченої повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вона не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини, її вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачена ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позицій.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов до переконання про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є умисним злочином невеликої тяжкості; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім'ї, його матеріальний стан тощо.
Обвинувачена ОСОБА_5 відповідно до інформаційної довідки раніше не судима, посередньо характеризується за місцем проживання, не заміжня, на обліках в Кременчуцькому наркологічному диспансері та Кременчуцькому психоневрологічному диспансері не перебуває, вважає себе працездатною.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов'язаного з ізоляцією від суспільства у виді штрафу, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для її виправлення.
Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 1175 грн. 00 коп., щодо стягнення майнової шкоди, підлягає задоволенню в повному обсязі, у межах пред'явлених вимог відповідно до ст. 128 КПК України, як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та повністю визнаний обвинуваченою.
Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн. 00 коп., суд враховує наступне.
Згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частина 4 ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд не погоджується з розміром заявленої позивачем моральної шкоди та вважає його надмірно великим.
При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілої, погіршення функціонування її певних органів.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Потерпіла на підтвердження завданої моральної шкоди висловила думку про те, що вказані кошти вона роздасть сусідам, отже, заявлена вимога цивільного позивача не пов'язується з фактом заподіяння злочином моральної шкоди, тому виходячи із сукупності її складових - ступеню тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, фізичного болю та страждань, розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що потерпіла шляхом стягнення моральної шкоди має на меті «покарати» обвинувачену, в зв'язку з вище викладеним, виходячи з вимог розумності та справедливості, підстав для задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди судом не вбачається.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 К України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 - 1175 грн. 00 коп. майнової шкоди.
В іншій частині позовний вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя: ОСОБА_1