Справа №524/6171/19
Провадження №2-а/524/328/19
19 грудня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Роя Миколи Сергійовича, третя особа - Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Роя М.С., в якому просив скасувати постанову серії ЕАВ №1396049 від 05 серпня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 05.08.2019 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1396049 за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки і на вимогу поліції відмовився пред'явити посвідчення водія, чим порушив п.2.4. а ПДР України.
Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував. Інспектором на місці зупинки його транспортного засобу не було надано доказів, які б підтверджували те, що рухаючись по Крюківському мосту він був не пристебнутий ременем безпеки. Єдиним доказом по справі про адміністративне правопорушення були пояснення напарника відповідача, з якими його, ОСОБА_1 , не ознайомили. Він не заперечує того, що не надав інспектору посвідчення водія, однак вважає, що це не є порушенням, оскільки вимога інспектора була незаконною. Оскаржувана постанова винесена інспектором без врахування його пояснень, не оголошена йому. Також йому не було роз'яснено строки та порядок її оскарження та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні 12.12.2019 позивач підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що інспектор розпочав роз'яснювати йому права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише після складання оскаржуваної постанови.
Відповідач, інспектор роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Рой М.С., в своєму відзиві вказав, що викладені позивачем обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначив, що на місці зупинки транспортного засобу він повідомив водія про конкретні підстави зупинки та законно вимагав надати посвідчення водія. Оскаржувана постанова оголошена негайно після розгляду справи, а її копію позивач отримав на місці розгляду справи.
В своїх письмових поясненнях третя особа зазначила, що оскаржувана постанова є правомірною, а відповідачем не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні 12.12.2019 представник третьої особи проти задоволення позову заперечував. Вважав, що підстав для скасування постанови немає. Звертав увагу на те, що позивачем не заперечується факт не надання посвідчення водія. Позивач не є суб'єктом, який може визначати законність чи незаконність вимог інспектора.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05 серпня 2019 року інспектором роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Роєм М.С., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1396049, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
В постанові зазначено, що 05.08.2019 об 11:46 водій, керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки по Крюківському мосту та був не пристебнутий ременем безпеки та на вимогу поліції відмовився пред'явити посвідчення водія, чим порушив п.2.4. а ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність(ст. 9 КУпАП)
Відповідно до п.2.1, 2.4 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд відзначає, що для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд враховує те, що факт ненадання документів на вимогу інспектора позивачем не оскаржується, разом із тим, суд враховує те, що однією з підстав для звернення позивача із позовом є порушення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, відповідачем не було надано суду доказів, які б підтверджували додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та тим самим спростовували доводи позивача.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваної постанови.
Відтак, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Роя Миколи Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1396049, винесену 05 серпня 2019 року, інспектором роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Роєм Миколою Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Д.Андрієць