Справа № 415/10175/19
Провадження № 2-а/415/437/19
23 грудня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєй Тараса Богдановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
встановив:
Описова частина.
Зміст позовних вимог.
09.12.2019 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєй Тараса Богдановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 24 листопаду 2019 року Позивач керуючи легковим автомобілем HUNDAI MATRIX, державний номер НОМЕР_1 рухався по проспекту Перемоги в місті Лисичанську приблизно 13 год. 30 хв. Позивач заїхав до магазина "Городок", який здійснює реалізацію будівельних матеріалів та побутової техніки, де зустрів свого знайомого ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 являється колишнім сусідом Позивача і перебував з ним в добросусідських відносинах, в теперішній час він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а раніше проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачу достовірно відомо, що ОСОБА_2 являється ліквідатором катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції і являється інвалідом війни 2 групи.
Після того, як Позивач забрав з магазина ОСОБА_2 , вони поїхали до дому. По дорозі Позивач заїхав до магазину "АТБ", розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (номера будинку Позивач раніше не знав, але, пізніше, після ознайомлення з Постановою ЕАК № 1786794, від 24 листопаду 2019 року, яку отримав у відділенні "Укрпошта", Позивачу стало відомо, що номер відповідного будинку є № 145).
Позивач здійснив зупинку і зупинив транспортний засіб HUNDAI MATRIX на місті, передбаченим статтею 15.1. Постанови КМУ Про Правила дорожнього руху від 10 жовтня 2001 р. № 1306, в редакції від 01.05.2019 року, де передбачена зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідне місце передбачене для зупинки і стоянки транспортних засобів і обладнане інформаційно-вказовим дорожнім знаком 5.38, нижче відповідний знак обладнаний додатковою табличкою 7.17, що передбачає - "Особи з інвалідністю" і означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил.
В зв'язку з тим, що в момент зупинки, Позивач здійснював перевезення пасажира, який являється інвалідом 2 групи, Позивач не вважав, що здійснив порушення правил дорожнього руху.
Після зупинки Позивач зайшов в магазин "АТБ", купив необхідні продукти харчування і підійшов до свого транспортного засобу, що б сісти в автомобіль. Втім, перед тим, як сісти в автомобіль до нього підійшов працівник національної поліції і запропонував Позивачу надати йому водійське посвідчення та технічних паспорт і страховий поліс на транспортний засіб HUNDAI MATRIX для перевірки.
Позивач виконав вимоги працівника поліції і передав йому вказані документи, після чого працівник поліції залишив Позивача, а сам пішов до службового автомобіля, який знаходився біля ринку "Джамілі" по проспекту Перемоги на відстані 40-50 метрів від того місця, де зупинився Позивач.
Не дочекавшись працівника поліції, Позивач сам підійшов до службового автомобілі працівників поліції і в спілкуванні спочатку не зразу зрозумів, в чому його звинувачують.
Згодом в Відповідач пояснив, що Позивача звинувачують, що нібито Позивач порушив правила дорожнього руху і здійснив зупинку на місці, яке зазначено дорожнім знаком 5.38, як місце для стоянки з додатковою табличкою 7.17 ПДР України, де передбачена зупинка для "Особи з інвалідністю" та позначене дорожньою розміткою 1.301 ПДР України, чим порушив пункт 8.4."Г", правил дорожнього руху - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.
Після чого на місті зупинки Позивача, Відповідачем була проголошена Постанова ЕАК № 1786794 від 24 листопаду 2019 року.
Під час спілкування Позивача з Відповідачем, останній здійснював вибіркову відеофіксацію, в той момент, коли це було зручно для Відповідача. Коли Позивач це зрозумів, то одразу відмовився підписувати постанову про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, є незаконним та необґрунтованим, оскільки Позивач не порушував правил дорожнього руху.
На момент зупинки Позивачем транспортного засобу HUNDAI MATRIX в салоні знаходилася особа, яка являється інвалідом 2 групи Враховуючі вищевикладене, Позивач вважає, що Постанова ЕАК Р 1786794, від 24 листопаду 2019 року винесена з порушеннями прав Позивача та чинного законодавства України і є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач порушив відповідні принципи всебічного і об'єктивного з'ясування обставин зупинки транспортного засобу Позивачем свого транспортного засобу біля магазину АТБ.
В Постанові ЕАК № 1786794 від 24 листопаду 2019 року в розділі, де перелічені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, де крім всього іншого сказано, що особа має право оскаржити постанову по справі протягом десяти днів з дати вручення такої постанови у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський, міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими КУпАП.
Просив суд визнати дії Відповідача поліцейський 1 батальйону, роти № 3 УПП в Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєєва Тараса Богдановича протиправними, а постанову серії ЕАК № 1786794 про накладання адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі від 24 листопаду 2019 року на Позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що підлягає скасуванню, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень за порушення ст. 122 ч.5 КупАП, незаконними та визнати постанову серії ЕАК №1786794 про накладання адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24 листопаду 2019 року стосовно Позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не законною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Доводи особи, яка подала позов.
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 24.11.2019.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду.
17.12.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/10175/19 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
23.12.2019 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 24.11.2019.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач поліцейський 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодший лейтенант поліції Затхєй Т.Б. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому проси справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року особа, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 24.11.2019 року о 13 год. 56 хв. в м. Лисичанську по пр. Перемоги, 145, керуючи транспортним засобом HUNDAI MATRIX, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на місці, яке зазначено дорожнім знаком 5.38 табличкою 7.17 особи з інвалідністю та позначене дорожньою розміткою 1.30, чим порушив вимоги п. 8.4 г ПДР України. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року, посилаючись на непорушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 24.11.2019 року.
З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року вбачається, що в. п. 9 - до постанови додається - зазначено про долучення до оскаржуваної постанови відеозапису №вв-00013, надісланого до суду (а.с.16).
Судом переглянуто DVD-R диск з нагрудної камери інспектора УПП від 24.11.2019 року та встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.8.4. г. ПДР, відповідачем долучено відеозапис №вв-0013, тоді як в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення вказано інший номер - №вв-00013. Отже, номер пристрою згідно з постановою не співпадає з номером пристрою згідно з відеозаписом.
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п. 8.4 г ПДР, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1786794 від 24 листопада 2019 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічні висновки стосовно правових наслідків відсутності у постанові про накладення адміністративного стягнення посилання на пристрій, на який зроблений відеозапис, як на суттєве порушення при накладенні адміністративного стягнення викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74407705).
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєй Тараса Богдановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєй Тараса Богдановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1786794 від 24.11.2019 року, винесену поліцейським 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшим лейтенантом поліції Затхєй Тарасом Богдановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 1020 гривень 00 копійок, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Луганській області молодшого лейтенанта поліції Затхєй Тарас Богданович, місце роботи: вул. Штейгерська, буд. 8, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна.
Повний текст судового рішення складено 23.12.2019.
Суддя Ю. О. Калмикова