Справа № 415/9419/19
Провадження № 2-а/415/401/19
23 грудня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Луганській області сержанта поліції Ринди Анастасії Юріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
11.11.2019 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Ринди Анастасії Юріївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 31жовтня 2019 року інспектором батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Луганській області сержантом поліції Риндою А.Ю. у відношенні нього було винесено постанову серія ЕАК № 1691669 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в вигляді штрафу в сумі 425 гривень, а саме: за те, що він о 17 годині 46 хвилин керував транспортним засобом, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Хіміків, 64, міста Сєвєродонецька, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим нібито порушив п. 19.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
ПДР України він не порушував. До того ж під час спілкування з інспектором він зазначав свої претензії щодо даної обставини, але не зважаючи на його пояснення та фактичні обставини у справі без наявних та допустимих доказів, інспектор склав відповідну постанову, притягнувши його до адміністративної відповідальності. Тому вважає, що вищезазначена постанова була винесена з порушенням відповідної процедури її складання, встановленої законом і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідач, перед прийняттям постанови по справі про адміністративне правопорушення, як суб'єкт владних повноважень, мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача не тільки шляхом винесення постанови.
Вважає, що має місце необґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова є такою, що не відповідає закону, оскільки не зрозуміло, з яких саме міркувань виходив відповідач, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши його до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення не складався, обсяг доказування працівником поліції визначений не був, постанова у справі про адміністративне правопорушення в порядку діючого законодавства України не містить доведеності порушення безпеки дорожнього руху, що є суб'єктом правопорушення в розумінні ч. 2 ст. 122 КУпАП України. Відомості, що були зазначені працівником поліції не містить жодних фактів, зафіксованих будь-яким способом порушення ПДР, тим самим у порядку ст. 7 КУпАП України не була встановлена об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення.
Відповідач проігнорував пояснення Позивача, оцінивши ситуацію на власний розсуд та склав постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України за начебто скоєне правопорушення, не надавши жодних доказів його вчинення.
Розглядаючи справу за місцем нібито його скоєння, Позивач був позбавлений права на правову допомогу, що передбачено ст. 59 Конституції України.
Також не складався і протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 5 інструкції «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах національної поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Мінюсті України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941.
А такі хибні міркування відповідача ведуть до того, що взагалі органами поліції не складаються протоколи про адміністративні правопорушення, що не відповідає дійсності. Так, згідно з Інструкцією «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах національної поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Мінюсті України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, а саме: п. 2- протоколи складають посадові особи органів національної поліції Відповідно до абз. 2 п. 3 вказаної інструкції, якщо під час винесення постанови про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення що на неї накладається, уповноважена особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто, посилання відповідача на те, що органи національної поліції не складають протоколи в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесений до їх компетенції, явно не відповідають дійсності.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення, повинна виноситися на спеціальному бланку виготовленому друкарським засобом, а відповідач склав постанову на чистому аркуші (ленті), що використовується для касових чеків, чим грубо порушив вимоги п. 8 розділу 4 інструкції «З оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах національної поліції.
На підставі викладеного, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019 року (виготовлену недрукарським засобом), складену у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК № 1691669 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 31.10.2019 року протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 31.10.2019.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
03.12.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/9419/19 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
10.12.2019 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 31.10.2019.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом 4234, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 31.10.2019 року о 17 годині 58 хвилин в м. Сєвєродонецьк, вул. Хіміків, 64, керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України - Порушення водіями ТЗ викор. освітл. приладів в темну пору, в умовах недостатньої видимості в тунелях. (а.с. 4).
Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_2 від 03.10.2006 року, ОСОБА_1 має відкриті категорії: В,С1, С, D1, D, ВЕ, С1Е, СЕ, D1Е, DЕ (а.с.6).
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складів адміністративних правопорушень, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 31.10.2019 року.
З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019 року вбачається, що в. п. 9 - до постанови додається - не зазначено про долучення до оскаржуваної постанови відеозапису, надісланого до суду, однак, в п. 7 вбачається, що відповідач посилається на відео №ВВ -00116 (а.с.4).
Судом переглянуто DVD-R диск з нагрудної камери інспектора УПП від 31.10.2019 року та встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.19.1 в. ПДР, відповідачем долучено відеозапис №ВВ-0116, тоді як в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення вказано інший номер - №вв00116. Отже, номер пристрою згідно з постановою не співпадає з номером пристрою згідно з відеозаписом.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1661080 від 24 жовтня 2019 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем суду не наведено будь-яких причин, з яких він не дотримався наведених положень КУпАП щодо фіксування і дослідження доказів у справі про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд доходить висновку, що відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічні висновки стосовно правових наслідків відсутності у постанові про накладення адміністративного стягнення посилання на пристрій, на який зроблений відеозапис, як на суттєве порушення при накладенні адміністративного стягнення викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74407705).
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Луганській області сержанта поліції Ринди Анастасії Юріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Луганській області сержанта поліції Ринди Анастасії Юріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1691669 від 31.10.2019, (виготовлену не друкарським засобом), про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: інспектор батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Луганській області сержант поліції Ринда Анастасія Юріївна, місце роботи за адресою: вул. Штейгерська, буд. 8, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна.
Повний текст судового рішення складено 23.12.2019.
Суддя Ю. О. Калмикова