"23" липня 2007 р.
Справа № 6-25/138-07-3439А
11 год.05 хв. м. Одеса
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
До відповідача : Управління Пенсійного Фонду України в м.Ізмаїлі
про визнання неправомірними дій та скасування рішення і вимоги
Суддя Демешин О.А.
Секретар Полякова Н.В.
Представники:
Від позивача: Кривцов С.А. - довіреність
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (далі -Позивач) надано позов до Управління Пенсійного Фонду України в м.Ізмаїлі (далі - Відповідач) про протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки, скасування Рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі Одеської області НОМЕР_1 від 12 лютого 2007 року та Вимоги від 12 лютого 2007 року про сплату боргу в розмірі 10792,82грн.
Позивач позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві.
.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом малого підприємництва, який відповідно до наданих до суду свідоцтв про сплату єдиного податку, зареєстрований у якості платника єдиного податку та має право на застосування спрощеної системи оподаткування.
Статтею 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. В п.2 наведеного Указу передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують 42 відсотки суми єдиного податку до Пенсійного фонду України.
Указ Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» прийнято відповідно до п.4 розд. ХV «Перехідні положення» Конституції України, і він діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
22 листопада 2000 року набрав чинності Закон від 19 жовтня 2000 року № 2063-ІІІ «Про державну підтримку малого підприємництва», яким визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, одним з основних напрямів такої підтримки передбачено запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством України (статті 5, 11). В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків та обов'язкових платежів, передбачених Законом про систему оподаткування, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом та Законом про підтримку малого підприємництва.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. статтею18 якого встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Наведене дає підстави зробити висновок про те, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну та спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом про оподаткування та окремими законами про податки, збори (обов'язкові платежі), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні податки та обов'язкові збори і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 наведеного Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі «Про державну підтримку малого підприємництва», які передбачають заміну сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків та обов'язкових зборів сплатою єдиного податку. Запровадження спрощеної системи сплати податків і обов'язкових зборів є економічним питанням, яке раніше не було врегульовано законодавством України.
Наведеним Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб сплати податків і обов'язкових зборів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки та порядок сплати єдиного податку і визначено коло осіб, на яких не поширюється дія Указу.
Заміна сплати звичайних податків і зборів сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону «Про державну підтримку малого підприємництва» є економічним питанням і одним із напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд із встановленням системи пільг для зазначених платників податків і зборів.
Таким чином, вказана заміна способу сплати податків та обов'язкових зборів із звичайної системи на спрощену не є ані пільгою, ані звільненням від сплати податків і зборів.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
Таким чином, наведеною нормою права визначено, що сплата збору може відбуватися не тільки у порядку визначеному Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але й у порядку, визначеному іншим законодавством України.
До теперішнього часу не внесено також змін до Закон України «Про систему оподаткування», ст.14 п.17 якого збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до ст.1 наведеного Закону, податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають,а будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону.
У відповідності до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» всі законодавчі акти, в тому числі і ті, що регулюють спрощену систему оподаткування, повинні бути приведені у відповідність до вимог нового пенсійного законодавства.
Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
На теперішній час зміни до законодавства не внесено, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, Верховною Радою України не встановлено, законодавство про спрощену систему оподаткування не змінено.
Наведене дає підстави зробити висновок про те, що в період до внесення відповідних змін до чинного законодавства України суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований або єдиний податок), сплачують внески до Пенсійного фонду України згідно з положеннями Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Відповідач провів позапланову перевірку позивача щодо правильності повноти нарахування, своєчасної сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду за період з 01.05.2005р. по 31.12.2006р., про що був складений акт. За результатами перевірки прийнято рішення НОМЕР_1, яким позивачу було донараховано страхові внески в розмірі 15885,29грн та застовано фінансові санкції в розмірі 7860,73грн. На підставі прийнятого рішення заявлено вимогу від 12 лютого 2007р. про сплату боргу в розмірі 10792,82 грн.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему...» відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують частину суми єдиного податку у розмірі 42 відсотки до Пенсійного фонду України.
Згідно результатів перевірки позивача, як вбачається із матеріалів справи, відповідні перерахунки своєчасно проведені до Пенсійного фонду України із суми сплаченого позивачем єдиного податку.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами та сторонами по справі, а тому у відповідності до вимог ст.72 п.3 КАС України не потребують додаткового дослідження та доказування. Наведене дає підстави зробити висновок про відсутність заборгованості позивача щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку, що відповідає вимогам Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначені платники відповідного збору, на яких покладено обов'язок зареєструватись в органах Пенсійного фонду України. Позивач по справі відповідні вимоги виконав та зареєструвався в Управлінні ПФУ м.Ізмаїл 05.10.2001р. за НОМЕР_2.
Згідно досліджених судом доказів відповідач 23 січня 2007 року провів позапланову перевірку за період з 01.05.2005р. по 31.12.2006р.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, «Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
У відповідності до вимог п.3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» N 817/98 від 23 липня 1998 року позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин передбачених наведеною нормою права.
Зокрема, позапланові перевірки проводиться у таких випадках: за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства; суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності; виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності та інше.
У якості підстави проведення саме позапланової перевірки відповідач послався на недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності. Проте, всупереч наведеним нормам Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» N 817/98 від 23 липня 1998 року відповідач не навів факту виявлення таких даних та інших обставин щодо проведення позапланової перевірки позивача, не вказані такі обставини і в посвідченні НОМЕР_3 вiд 23.01.07г.р. про перевірку позивача.
Згідно до розпорядження кабінету Міністрів України від 10 березня 2005р. № 58-р «Про деякі питання срощеної системи оподаткування», яке прийняте саме за пропозицією Пенсій-ного фонду України, припинено перевірки юридичних та фізичних осіб -платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 -1 кварталі 2005 року, приписано зняти арешти з банківських рахунків зазначених осіб, які було накладено у зв'язку із стягненням заборгованості, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
Отже, доводи позивача про порушення відповідачем вимог законодавства про порядок проведення перевірок та безпідставність позапланової перевірки є обгрунтованими.
Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі Одеської області НОМЕР_1 від 12 лютого 2007 року за наслідками перевірки донараховано суму 15885,29грн, яка не донарахована та не сплачена своєчасно позивачем по справі. В той же час у вимозi про сплату боргу від 12 лютого 2007 року вимагає сплати 10792,82грн. Як вбачається iз пояснення cторiн та матерiалiв справи Управлiнням Пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі Одеської області зараховано у якостi сплачених внескiв 42 вiдсотки суми єдиного податку у розмiрi 5792,57грн. В той же час при нарахуваннi фiнансових санкцiй ця сума не врахована.
Вiдповiдно до п.9.3.4 «Iнструкцiї про порядок нарахування i сплати.... внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування...», фінансові санкції підлягають застосуванню тільки відносно тих сум, які своєчасно не нараховано та не сплачено.
Отже, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог законодавства та безпідставного віднесення наведених сум до наслідків перевірки, які стосуються оскарженого рішення є обгрунтованими.
Підставами для визнання скасування акту ненормативного характеру є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав такий акт.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення НОМЕР_1 від 12.02.07р. та вимогу від 12.02.07р. прийняті відповідачем на підставі неправомірно проведеної позапланової перевірки під час припинення розпорядженням Кабінету Міністрів України будь-яких перевірок та не відповідає вимогам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Вищевикладених спростовуються надані відповідачем заперечення на позов. Тому, вказані заперечення судом до уваги не приймаються.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю
2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі Одеської області щодо проведення позапланової перевірки.
3. Рішення Управління Пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі Одеської області НОМЕР_1
від 12 лютого 2007 року та вимогу 12 лютого 2007 року про сплату 10792,82грн. -скасувати.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її прийняття, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Суддя