79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.07.07 Справа № 6/25-76
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги акціонера ВАТ «Ковельсільмаш»ОСОБА_1, м. Ковель, без номера та без дати
на рішення Господарського суду Волинської області від 30.03.2007 року
та доповнення до апеляційної скарги
на рішення Господарського суду Волинської області від 30.03.2007 року
та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.04.2007 року
у справі № 6/25-76, головуючий суддя Пахолюк В.А., судді Філатова С.Т., Якушева І.О.
за позовною заявою акціонера ВАТ «Ковельсільмаш»ОСОБА_1, м. Ковель
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Ковельсільмаш», м. Ковель
про порушення охоронюваних прав та інтересів акціонера,
за участю представників
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: Гурин В.А. -адвокат.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.03.2007 року у справі № 6/25-76 в позові акціонера ВАТ «Ковельсільмаш»ОСОБА_1 про визнання недійними актів Правління товариства, які прийняті після закінчення терміну обрання - відмовлено. Щодо вимог ОСОБА_1 про: 1). зобов'язання Правління ВАТ «Ковельсільмаш» надати витребувану інформацію; 2). визнання недійсним рішення наглядової ради ВАТ «Ковельсільмаш» від 17.03.2006 року; 3). визнання припиненими повноважень Правління ВАТ «Ковельсільмаш»; 4). відміну Положення «Про надання інформації в ВАТ «Ковельсільмаш» ; 5). відміну рішення Наглядової ради ВАТ «Ковельсільмаш»від 17.03.2006 року - провадження у справі припинено. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.04.2007 року у справі № 6/25-76 внесено зміни у мотивувальну частину рішення суду від 30.03.2007 року та змінено резолютивну частину рішення від 30.03.2007 року у справі № 6/25-76, якою у позові відмовлено.
Не погоджуючись з даними рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з доповненням до неї, просить рішення місцевого господарського суду від 30.03.2007 року у справі № 6/25-76 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким:
- зобов'язати Правління ВАТ «Ковельсільмаш» надати витребувану інформацію про діяльність товариства відповідно запитів -відновити становище, яке існувало до порушення; примусово виконати обов'язок.
- Припинити дію повноважень голови правління товариства у зв'язку із закінченням строку обрання та терміну наданих повноважень -три роки та в зв'язку з не обранням загальними зборами в порушення вимог законодавства та Статуту колегіального органу правління, до складу якого входить і голова -припинити дію, яка порушує право.
- Заборонити органам управління будь-які дії, будь-яким способом спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів ВАТ до проведення загальних зборів -припинити дію, яка порушує право.
- Відмінити положення «Про ознайомлення акціонерів з інформацією в ВАТ «Ковельсільмаш»як незаконне, недійсне -визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконним рішення.
Свої доводи скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, покликається на ту обставину, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та належним чином не оцінено подані докази. Крім того, ні в судовому рішенні, ні в ухвалах суду не знайшло відображення питання щодо вирішення заяви Позивача про забезпечення позову.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити з підстав, викладених у ньому.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року розгляд справи відкладено на 04.07.2007 року, сторін повідомлено про наслідки неявки в судове засідання.
3 липня 2007 року на розгляд суду поступило клопотання Скаржника про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.
В судовому засіданні представник Відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2007 року ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Волинської області з позовною заявою до ВАТ «Ковельсільмаш», в якій просив суд:
- зобов'язати Правління ВАТ «Ковельсільмаш» надати інформацію про діяльність товариства відповідно запитів;
- визнати припиненими повноваження голови правління товариства в зв'язку із закінченням строку обрання та терміну наданих повноважень -три роки;
- заборонити органам управління будь-які дії, будь-яким способом спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів ВАТ «Ковельсільмаш» до проведення загальних зборів акціонерів;
- відмінити положення про надання інформації в ВАТ «Ковельсільмаш», від 17.03.2006 року, як незаконне.
В порядку забезпечення позову просив суд заборонити органам управління будь-які дії, будь-яким способом спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів ВАТ «Ковельсільмаш» до прийняття рішення по суті спору.
Підставою для звернення з даним позовом до суду, на переконання Позивача, слугувало порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів як окремих акціонерів так і товариства в цілому.
Як на підставу своїх вимог Скаржник покликається, зокрема, на те, що Відповідачем проводилось відчуження майна під час дії судової заборони (ухвала Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2006 року), невиконання якої містить ознаки злочину, передбачені ст. 382 КК України, а тому місцевим господарським судом безпідставно не винесено окремої ухвали із застосуванням вимог ст. 90 ГПК України. Крім того, на переконання Скаржника, судом не надано оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що в сукупності призвело до прийняття незаконного рішення.
Судова колегія проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення судом норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, з огляду на наступне.
1). У позовній заяві позивач просить зобов'язати правління ВАТ «Ковельсільмаш»надати запитувану інформацію про діяльність товариства відповідно до запитів, надісланих акціонером.
У відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
У відповідності до вимог ст. 88 Господарського кодексу України, учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
У відповідності до вимог ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність.
За таких обставин, наданню товариством інформації щодо своєї діяльності на запит акціонера, має передувати доведення особою, що звернулась із запитом, свого статусу акціонера цього товариства.
Так, товариство вправі визначати порядок отримання інформації, обов'язковість надання якої визначено чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що на ВАТ «Ковельсільмаш»діє Положення «Про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у відкритому акціонерному товаристві «Ковельсільмаш»».
Відповідно до п.2.4 цього Положення для отримання можливості ознайомитись з інформацією про діяльність ВАТ, відкритою для ознайомлення, акціонеру необхідно направити до правління ВАТ заяву, оформлену згідно з Положенням.
Згідно з п.5.5 Положення при наданні інформації на заяву акціонера посадова особа ВАТ, яка має право надавати інформацію, повинна переконатися у правомочності заявника, вимагаючи від нього подання документу, що засвідчує особу, сертифікат акцій та/або довіреності на представництво, нотаріально посвідченої.
Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні з запитами, Позивач жодним чином не підтверджував свого статусу акціонера ВАТ «Ковельсільмаш», то, відповідно, у Відповідача не виникало обов'язку щодо надання Позивачу інформації про діяльність товариства.
Також, колегією суддів враховано те, що Позивач звертався з запитами не до правління Товариства, яке згідно Положення «Про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у відкритому акціонерному товаристві «Ковельсільмаш»»визначено як орган, який вправі розглядати запити акціонерів та відповідати на них, а до Голови наглядової ради ВАТ «Ковельсільмаш».
Доводи Скаржника про те, що деякі запити ним були скеровані Відповідачу ще до моменту затвердження Положення «Про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у відкритому акціонерному товаристві «Ковельсільмаш»»колегія суддів відхиляє, оскільки, обов'язок доведення статусу акціонера при поданні запитів про надання інформації, прямо передбачений нормами чинного законодавства.
2). Позивач просить визнати припиненими повноваження голови правління ВАТ «Ковельсільмаш»у зв'язку із закінченням строку обрання та терміну наданих повноважень -три роки.
Згідно з п.8.2.2 Статуту Товариства до компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання та відкликання Голови Правління ВАТ (підпункт «и»); утворення виконавчого органу ВАТ шляхом визначення його виду (колегіальний або одноособовий) та кількісного складу, а також відкликання виконавчого органу у його повному складі (підпункт «і»).
Відповідно до п.8.4.2 Статуту Товариства правління утворюється загальними зборами акціонерів ВАТ як колегіальний орган строком на 3 роки.
Дані положення Статуту Товариства кореспондують із нормами чинного законодавства.
Так, статтею 159 Цивільного кодексу України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
Пунктом «г»ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що до компетенції загальних зборів, серед іншого, належить обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії.
Судом першої інстанції встановлено, що загальними зборами акціонерів ВАТ «Ковельсільмаш», які відбулися 17.04.2003 року, головою правління було обрано ОСОБА_2. По закінченню трьохрічного терміну, визначеного п.8.4.2 Статуту Товариства, загальні збори акціонерів не проводились. Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки, повноваження голови правління можуть бути припинені виключно загальними зборами акціонерів, то голова правління ВАТ «Ковельсільмаш»ОСОБА_2 продовжує виконувати повноваження голови правління, незважаючи на закінчення трьохрічного терміну обрання, аж до моменту припинення цих повноважень загальними зборами акціонерів ВАТ «Ковельсільмаш».
Слід зазначити, що обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права -припинення повноважень голови правління Товариства, не передбачений жодними нормами права, а тому в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.
3).У позовній заяві Позивач просить заборонити органам управління будь -які дії, будь -яким способом, спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів Товариства до проведення загальних зборів акціонерів.
Колегія суддів зазначає, що в судовому рішенні відсутня оцінка даної позовної вимоги.
Водночас, пунктом 7 позовної заяви Позивач просить суд в порядку забезпечення позову заборонити органам управління вчиняти будь -які дії, будь -яким способом, спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів ВАТ «Ковельсільмаш»до прийняття рішення по суті спору. З матеріалів справи не вбачається, що місцевим господарським судом дане клопотання Позивача вирішено.
Щодо даної позовної вимоги судова колегія зазначає, що у відповідності до вимог до ст. 25 Закону України «Про власність», об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.
У відповідності до вимог ст. 30 даного Закону, колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.
Окремий акціонер не визнається власником майна акціонерного товариства.
За таких обставин, Відповідач вправі самостійно володіти, користуватись і розпоряджатись об'єктами власності, які йому належать - на власний розсуд.
Крім того, обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права -заборона органам управління господарського товариства здійснювати відчуження власних активів, не передбачений нормами чинного матеріального та процесуального права, а тому, така позовна вимога задоволенню не підлягає.
Що стосується вимог Позивача в частині забезпечення позову, то слід зазначити наступне.
У відповідності до вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто, в силу ст. 66 ГПК України, забезпечення позову може мати місце на будь-якій стадії провадження у справі, як при підготовці до розгляду, так і при розгляді справи по суті.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: - накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Дана стаття містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову. Право ж вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який при вирішенні питання застосування заходів забезпечення позову виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Оскільки, законодавцем не передбачено переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, то господарський суд у кожному конкретному випадку оцінює обставини справи для прийняття обґрунтованого рішення.
Тобто, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Судова палата у господарських справах Верховного суду України в Узагальненні судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства»у частині регулювання діяльності акціонерних товариств зазначила, що серед заходів, що вживаються господарськими судами у порядку забезпечення позову, трапляються й такі, як заборона на відчуження акцій або частки майна товариства. При цьому, констатувала, що винесення таких ухвал є неправомірним, оскільки загальні збори є вищим органом товариства, і заборона їм вчиняти певні дії паралізує роботу вищого органу акціонерного товариства і є втручанням у його господарську діяльність.
4). Пунктом 6 позовної заяви Позивач просить відмінити Положення про надання інформації у ВАТ «Ковельсільмаш»від 17.03.2006 року, як незаконне.
Як встановлено господарським судом, на ВАТ «Ковельсільмаш»діє Положення «Про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у відкритому акціонерному товаристві «Ковельсільмаш»», яке прийняте наглядовою радою ВАТ «Ковельсільмаш»17.03.2006 року.
Відповідно до п.8.3.9 Статуту Товариства, Рішення наглядової ради приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
З протоколу наглядової ради ВАТ «Ковельсільмаш»від 17.03.2006 року вбачається, що при прийнятті даного рішення були присутні 5 членів наглядової ради (двоє з яких діяли за дорученням відповідно до п.8.3.9 Статуту Товариства).
Отже, колегія суддів констатує правомочність наглядової ради ВАТ «Ковельсільмаш»при затвердженні «Положення про надання інформації у ВАТ «Ковельсільмаш».
Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права як відміна акту, не передбачений нормами матеріального та процесуального права.
Твердження Скаржника про уточнення даної позовної вимоги під час розгляду справи у суді першої інстанції не підтверджується матеріалами справи.
Згідно вимог ст.ст.1, 16 Господарського процесуального кодексу України фізична особа - акціонер має право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Колегія суддів не погоджується з доводами Скаржника щодо можливості захисту прав або інтересів іншим способом, не визначеним чинним законодавством. Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Позивачем не доведено, що способи захисту його прав та інтересів, які наведені ним у позові, передбачені чинним законодавством чи договором. Крім того, під-час розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення прав та інтересів Позивача, як акціонера ВАТ «Ковельсільмаш».
Щодо тверджень Скаржника про те, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали із застосуванням вимог ст. 90 ГПК України, то колегія зазначає наступне.
Позивачем в обґрунтування заявленої вимоги наводяться факти, які підпадають під ознаки відповідних складів злочинів. Однак, останній згідно вимог Кримінально-процесуального кодексу не виступає уповноваженим процесуальним суб'єктом встановлення чи доведення наявності зазначених фактів. Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частина 2 ст. 32 ГПК України встановлює перелік засобів доказування, до яких належать письмові та речові докази, висновки експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини по справі встановлюються не довільним шляхом, а лише тими засобами доказування, які названо самим законом. Слід зазначити, що факти та засоби доказування не виступають відособленими категоріями, оскільки певний факт, переважно, може доводитися лише певним засобом доказування. Обов'язковим для господарського суду, згідно вимог ч.3 ст.35 ГПК України, при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили. Позивачем в порушення вимог ст.33, 35 ГПК України не надано суду копії вироку у кримінальній справі щодо винних осіб у вчиненні злочинів, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання по винесенню окремої ухвали щодо посадових осіб Відповідача у справі.
У відповідності до вимог ст. 84 ГПК України рішення господарського суду має містити серед іншого: у описовій частині - стислий виклад вимог позивача, у мотивувальній частині - обставини справи встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази на підставі яких прийнято рішення, у резолютивній частині - висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Слід зазначити, що місцевий господарський суд правильно навівши у описовій частині заявлені Позивачем позовні вимоги, тим самим, розглянув, окрім заявлених позовних вимог (вбачається з мотивувальної частини рішення) ряд вимог, які Позивачем не заявлялись, та зробив щодо них висновок у резолютивній частині рішення. Зокрема, у рішенні розглянуто та дано оцінку таким позовним вимогам: -визнання недійсними актів правління товариства, які прийняті після закінчення терміну обрання; - визнання недійсним та відміну рішення наглядової ради товариства від 17.03.2006 року; -визнання припиненими повноваження правління ВАТ «Ковельсільмаш».
У відповідності до вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
2 квітня 2007 року Господарським судом Волинської області винесено ухвалу «про виправлення описок», якою фактично змінено мотивувальну та резолютивну частини рішення, що суперечить нормам процесуального права, а тому така підлягає скасуванню.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, згідно ч.2 статті 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Наявні у справі матеріали, а також зроблені місцевим господарським судом висновки, дають колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду підстави дійти висновку про те, що рішення суду першої інстанції у даній справі та ухвала суду від 02.04.2007 року підлягають скасуванню.
Судовою палатою у господарських справах Верховного суду України в Узагальненні судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства»у частині регулювання діяльності акціонерних товариств зазначено, що в разі прийняття місцевим господарським судом до провадження справи із способами захисту порушеного права, які не передбачені законом -провадження у справі підлягає припиненню, оскільки застосування способів захисту, непередбачених законом, призводить до порушення статті 19 Конституції України.
Таким чином, вибраний Позивачем спосіб захисту, визначений як:
- визнання припиненими повноважень голови правління товариства в зв'язку із закінченням строку обрання та терміну наданих повноважень -три роки;
- заборона органам управління будь-які дії, будь-яким способом спрямовані на відчуження основних фондів і необоротних активів ВАТ «Ковельсільмаш»до проведення загальних зборів акціонерів;
- відміна Положення про надання інформації в ВАТ «Ковельсільмаш»від 17.03.2006 року, як незаконного, - не передбачений нормами права. Тому в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.
У задоволенні вимог Позивача в частині зобов'язання Правління ВАТ «Ковельсільмаш» надати інформацію про діяльність товариства відповідно запитів -слід відмовити з вищенаведених підстав.
Оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність рішення Господарського суду Волинської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103-107 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 30.03.2007 року у справі № 6/25-76 -скасувати, та прийняти нове судове рішення.
3. У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Правління ВАТ «Ковельсільмаш» надати інформацію про діяльність товариства відповідно запитів -відмовити.
4. У задоволенні решти позовних вимог провадження у справі припинити.
5. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 02.04.2007 року у справі № 6/25-76 -скасувати.
6. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути місцевому господарському суду.
Повний текст постанови оформлено та підписано 25.07.2007 року.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.