83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.08.07 р. Справа № 10/60
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання - Черняк Л.А.
за участю представники сторін:
від позивача - Шолік І.М. - довіреність
від відповідача - Ваврічук С.Д. - довіреність;
від 3-ї особи виконкому- не з'явився;
від 3-ї особи ради - не з'явився;
від БТІ - Мирошниченко С.О. - довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве.
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Єнакієве
про стягнення заборгованості з орендної плати та зустрічний позов про визнання договорів оренди недійсними, -
До господарського суду звернувся позивач, Комунальне підприємство « Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве (далі КП «ЖРУ № 6»), позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Єнакієве, про стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат у сумі 1 880,36 грн. по типовому договору НОМЕР_1 від 17.03.2004 р. та договору про спільне користування будинками державного фонду № 108 від 01.01.2004 р.; типовому договору оренди НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. та договору про спільне користування будинком державного фонду НОМЕР_2 від 01.01.2005 р.; договору оренди індивідуально визначеного майна б/н від 01.01.2006 р. та типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності б/н від 01.01.2006 р нежитлового приміщення, яке розташоване у АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договори оренди та договори по утриманню приміщення за період 2004 р.-2006 р., розрахунок заборгованості, свої повноваження щодо орендованого майна.
10.05.2007 р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути заборгованість:
- за 2005 р. з орендної плати у сумі 214,45 грн. та експлуатаційні витрати у сумі 73,94 грн. та 86,40 грн. ;
- за 2006 р. з орендної плати у сумі 933,08 грн. та експлуатаційні витрати у сумі 553,06 грн., а також 3 % річних у сумі 52,98 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що приміщення по АДРЕСА_1 не є комунальною власністю, з цього приводу вважає, що договір є недійсним.
Крім того, у підтвердження сплати орендних платежів надав копії платіжних доручень та рахунків за період 2004-2006 р.
У подальших судових засіданнях уточнив свої заперечення та підтвердив наявність заборгованості за експлуатаційні витрати, заборгованість з орендної плати не визнає тому, що вважає спірне приміщення було самочинно утворене ОСОБА_2 і позивач не має права стягнення орендних платежів.
26.03.2007 р. від відповідача надійшов зустрічний позов до КП «ЖРУ № 6» про визнання договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.01.2005 р. та договору оренди індивідуально визначеного майна б/н від 01.01.2006 р. недійсними.
На підставі статей 54-57, 60 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов було прийнято до розгляду з первісним позовом по справі № 10/60.
Представник відповідача по зустрічному позову проти визнання угод недійсними заперечував, пояснив, що договори оренди укладались на підставі прийнятих рішень виконавчого комітету Єнакіївської міської ради.
28.03.2007 р. ухвалою суду до участі розгляду справи було залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Єнакіївської міської ради.
Представник третьої особи Виконавчого комітету - у письмових поясненнях до суду від 25.06.2007 р. сповістив суд, що на підставі рішення Єнакіївської міської ради № 5/2-7 від 17.05.2006 р. йому делеговані повноваження щодо надання дозволу на передачу в оренду окремо індивідуально визначеного майна площею до 200 кв.м., що перебуває у комунальній власності.
15.05.2007 р. ухвалою суду до участі розгляду справи було залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Єнакіївську міську раду.
Представник третьої особи Єнакіївської міської ради - повідомив суд, що повноваження щодо надання об'єктів в оренду делеговані виконавчому комітету міської ради. Спірне приміщення знаходиться у підвальному приміщенні трьохповерхового будинку.
Рішенням Єнакіївського міського суду від 13.10.2006 р. право власності на приміщення як самовільно збудоване визнано за гр. ОСОБА_2 та набрало законної сили.
16.04.2007 р. ухвалою суду до участі у розгляді справи залучено посадову особу КП БТІ м.Єнакієве.
Представник БТІ у письмових поясненнях до суду від 12.07.2007 р. сповістив, що спірне приміщення знаходиться у підвальному приміщення трьохповерхового житлового будинку. Право власності на будинок зареєстровано за Єнакіївським металургійним заводом на підставі рішення Єнакіївської міської ради від 15.04.1987 р. № 231/12.
Відомостей щодо передачі житлового будинку до комунальної власності не має.
Відомостей щодо наявності спірного приміщення у житловому будинку до 1987 р. не має.
Право власності на вбудоване кафе «Алігатор» загальною площею 260,5 кв.м. на підставі постанови Єнакіївського міського суду від 13.10.2006 р. визнано за гр. ОСОБА_2, спірне приміщення площею 35,5 кв. метрів входить до складу кафе.
За клопотанням сторін розгляд справи було продовжено на підставі положень ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 10.08.2007 р. представники сторін визначились, що типовий договір оренди не житлових приміщень НОМЕР_2 від 01.01.2005 р., який надав до суду позивач по первісному позову, та типовий договір оренди не житлових приміщень від 01.01.2005 р., який надав до суду позивач по зустрічному позову, є один і той же документ, який стосується одного й того ж приміщення.
У зв'язку з чим позивач по зустрічному позову уточнив, що просить визнати недійсним типовий договір оренди не житлових приміщень від 01.01.2005 р.(типовий договір оренди не житлових приміщень НОМЕР_2 від 01.01.2005 р.) та підтримав позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, третіх осіб, посадової особи, суд вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, а первісний позов підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що спірне приміщення за договорами оренди розташоване у підвальному приміщенні трьохповерхового будинку по АДРЕСА_1.
Як убачається з письмових пояснень БТІ право власності на будівлю було на підставі рішення Єнакіївської міської ради № 231/12 від 15.04.1987 р. зареєстровано за Єнакіївським металургійним заводом.
Дата передачі будинку до комунальної власності у матеріалах справи відсутня.
Крім того, суд встановив, що постановою Єнакіївського міського суду по справі № 2-а-178/06 від 13.10.2006 р. визнано право власності за гр. ОСОБА_2 (батько відповідача за первісним позовом) на кафе «Алігатор» загальною площею 260, 5 кв.м. та самочинно побудовану кімнату № 2 (зал) площею 35,5 кв.м. та прибудову літ а -7» та поріг літ.»а-8», вказані приміщення розташовані за по АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги по зустрічному позову. СПД ОСОБА_1 посилається на відсутність права комунальної власності на спірне приміщення.
Просить визнати недійсними договори оренди на спірне приміщення за 2005р.-2006 р. на підставі ст.ст. 215,227, 761 Цивільного кодексу України.
В останнє судове засідання представник третьої особи виконавчого комітету Єнакіївської міської ради та Єнакіївської міської ради не з'явились, про час і місце слухання справи належним чином були повідомлені.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за їх відсутності.
Приймаючи рішення по зустрічному позову, суд виходить з наступного.
Приймаючи до уваги Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України (у редакції 2003 р.), питання про недійсність спірних угод розглядається за приписами статей Цивільного кодексу України у редакції 2003 р.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання недійсним правочину.
Таким чином, право на захист розглядається як суб'єктивне цивільне право, яке виникає у особи в разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, невизнання цього права або оспорювання цивільного права.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, СПД ОСОБА_1, яка є орендарем за спірними договорами, звернулась до суду за захистом свого права та охоронюваних законом інтересу, оскільки вважає, що вказані угоди порушують її права.
Укладання спірних угод протягом 2004 р.-2006 р. пояснила бажанням, якимсь чином узаконити наявність самочинно утвореного приміщення.
Відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до положень статті 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власним речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідач по зустрічному позову у підтвердження дійсності договорів оренди посилався на Рішення виконавчого комітету Єнакіївської міської ради № 632 від 22.12.2004 р. та № 675 від 2.12.2005 р. та надання дозволу на укладання договорів оренди у 2005р., 2006 р. з ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 37, кв. , яке розташоване по АДРЕСА_1.
Крім того, суд встановив, що повноваження щодо надання дозволів на передачу в оренду Виконавчому комітету Єнакіївської міської ради делеговані Єнакіївською міською радою рішенням № 5/2-7 від 17.05.2006 р.
Однак, суд вважає, що вказані доводи відповідача спростовуються наступними документами.
13.10.2006 р. постановою Єнакіївського міського суду по справі № 2-а-178/06 визнано право власності за гр. ОСОБА_2 на кафе «Алігатор» загальною площею 260, 5 кв.м. та самочинно побудовану кімнату № 2 (зал) площею 35,5 кв.м. по АДРЕСА_1.
Вказаною постановою встановлено, що гр. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 та самовільно подобував кімнату № 2 загальною площею 35,5 кв.
З пояснень БТІ та документів наданих до суду: поверхового плану та експлікацій. убачається, що приміщення площею 37 кв. за договорами оренди та приміщення, визначене у постанови Єнакіївського міського суду є одним і тим же приміщенням, розташованим у підвальному приміщенні по АДРЕСА_1.
Як визначено положенням статті 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що напрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відомостей, що постанова по справі № 2-а-178/06 від 13.10.2006 р. скасована, до суду не надано.
Крім того, як убачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_3 право власності на кафе «Алігатор» по АДРЕСА_1 зареєстровано за гр. ОСОБА_2 на підставі постанови Єнакіївського міського суду від 13.10.2006 р.
Також суд неодноразово витребував будь-які документи, які б свідчили про перебування спірного приміщення у комунальній власності протягом 2004 р. -2006 р. до встановлення права власності за гр. ОСОБА_2.
Витребувані документи до суду не надійшли.
Представник Єнакіївської міської ради у судових засіданнях підтвердив перебування на час розгляду справи спірного приміщення у власності гр. ОСОБА_2
З письмових пояснень БТІ та додаткових документів, убачається, що станом на 1987р. спірного приміщення не існувало.
На підставі замовлення гр. ОСОБА_2 від 02.04.2004 р. техніком БТІ було проведено поточну інвентаризацію приміщення та встановлено факт звільнення спірного приміщення від ґрунту та його площа - 37 кв.м.
Технік БТІ повідомив Управління містобудування та архітектури Єнакіївського виконавчого комітету про самочинне переобладнання.
На підставі замовлення гр. ОСОБА_2 від 11.01.2006 р. БТІ була проведена наступна інвентаризація приміщення та встановлена його площа у розмірі 35,5 кв.м.
Посадова БТІ вдруге повідомила управління містобудування та архітектури Єнакіївського виконавчого комітету про самочинне переобладнання.
Таким чином, сукупність наданих документів, свідчить про самочинне переобладнання частки підвального приміщення по АДРЕСА_1 здійснене гр. ОСОБА_2.
Враховуючи викладене, спірні договори оренди за 2005 р., 2006 р. суперечать положення ст.761 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.01.2005 р. та договору оренди індивідуально визначеного майна б/н від 01.01.2006 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованість за 2005 р. з орендної плати у сумі 214,45 грн. за експлуатаційні витрати у сумі 73,94 грн. та 86,40 грн. ; за 2006 р. з орендної плати у сумі 933,08 грн. за експлуатаційні витрати у сумі 553,06 грн., а також 3 % річних у сумі 52,98 грн., то приймаючи рішення, суд враховує положення статтей 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», якими визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Як передбачено у статті 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення господарських зобов'язань є, у тому числі, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки, суд визнав недійсними договори оренди за 2005 та 2006 р. то не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги щодо стягнення заборгованість з орендної плати за 2005 р. у розмірі 214,24 грн. та за 2006 р. у розмірі 933,08 грн., а всього 1 147,53 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення експлуатаційних витрат за 2005 р. у розмірі 73,94 грн. по договору НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. на відшкодування витрат з обслуговування будинків та прибудинкової території та 86,40 грн. по договору НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. про спільне користування будівлею державного фонду, а також за 2006 р. у розмірі 553,06 грн. то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Договір про спільне користування будинком державного фонду НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. та типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності б/н від 01.01.2006 р нежитлового приміщення загальною, яке розташоване у АДРЕСА_1 підписаний посадовими особами. У встановленому законодавством порядку не визнані недійсними.
Договір НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. на відшкодування витрат з обслуговування будинків та прибудинкової території в обґрунтування позовних вимог до суду позивачем не надавався, що робіт не можливим дослідження доказів по справі.
Враховуючи викладене, позовні вимоги по первісному позову в частині заборгованості по експлуатаційним витратам підлягають задоволенню у розмірі 86,40 грн. за договором про спільне користування будинком державного фонду НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. та 553,06 грн. за типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності б/н від 01.01.2006 р., а всього у сумі 639,46 грн.
В решті позовних вимог на суму 73,94 грн. суд відмовляє.
Відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідив наданий до суду розрахунок 3 % річних, та часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 4,45 грн., 12,70 грн., а всього на суму 17,15 грн.
В решті позовних вимог на суму 35,83 грн. (52,98 грн. - 4,45 грн., 12,70 грн.), суд відмовляє.
Судові витрати підлягають віднесенню у порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 215, 216, 761 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174 Господарського кодексу України, статтями 17, 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», статтями 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Частково задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства « Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве, заявлені до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Єнакієве, про стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат у розмірі 1913,91 грн. та 3 % річних у розмірі 52,98 грн. за типовим договором оренди НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. та договором про спільне користування будинком державного фонду НОМЕР_2 від 01.01.2005 р.; договором оренди індивідуально визначеного майна б/н від 01.01.2006 р. та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій суб'єктів підприємницької діяльності б/н від 01.01.2006 р нежитлового приміщення, яке розташоване у АДРЕСА_1.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4) на користь Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управління № 6» (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Тіунова, 107, ЄДРПОУ 31872200) експлуатаційні витрати у розмірі 86,40грн. по договору НОМЕР_2 від 01.01.2005 р., а також експлуатаційні витрати у розмірі 553,06грн. за договором б/н від 01.01.2006 р.
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства « Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Єнакієве, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 221,47 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 73,94 грн.
Задовольнити зустрічний позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Єнакієве заявлений до Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве про визнання типового договору оренди нежитлових приміщень НОМЕР_2 від 01.01.2005 р. та договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна б/н від 01.01.2006 р. недійсними.
Визнати недійсними типовий договір оренди нежитлових приміщень №106 від 01.01.2005 р. та договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності б/н від 01.01.2006 р., що укладені між Комунальним підприємством «Житлово-ремонтне управління № 6» м Єнакієве та суб'єктом підприємницької діяльності Покровою Вікторією Анатоліївною м. Єнакієве.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4) на користь Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управління № 6» (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Тіунова, 107, ЄДРПОУ 31872200) витрати по сплаті державного мита у розмірі 34,56грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг у розмірі 39,74грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-ремонтне управління № 6» (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Тіунова, 107, ЄДРПОУ 31872200) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг у розмірі 118грн.
Видати накази після набуття рішенням законної сили.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст підписано 13.08.2007 р.
Суддя
Надруковано 3 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - у справу.