09.08.07
Справа №3/170-07.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І. розглянувши матеріали справи
за позовом Прокурора Ковпаківського району в м. Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Вільшана, Недригайлівського району Сумської області
про стягнення 69 748 грн. 40 коп. та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
За участю представників сторін :
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2
прокурор : Дубова О.В.
Суть спору: прокурор просив суд у своїй позовній заяві стягнути з відповідача неотриманні платежі в сумі 69 798,40 грн. та зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Представник позивача подав суду заяву від 13.06.2007 року № 231/01-03 про зміну предмету позову і просить суд стягнути з відповідача суму неотриманих платежів орендної плати у розмірі 66 592,19 грн. ( з 2006 року по 05.2007 року включно) та зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку. До заяви про зміну предмету позову додано розрахунок збитків ( неодержаних платежів по орендній платі ) за земельну ділянку по АДРЕСА_1 підприємця ОСОБА_1 ( а.с. 52,53 ).
Відповідач проти позову заперечує ( а.с. 60-63 ) , оскільки орендна плата справляється за земельні ділянки , надані в оренду. Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж , який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди . Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою. В даному разі договір оренди з відповідачем не укладався і у відповідача не виникало обов'язку щодо сплати орендної плати , а у позивача не виникало права на отримання орендної плати . Відповідно, у позивача відсутнє право звернення до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача неотриманих платежів орендної плати , на отримання яких він не мав і не має права, тобто, у позивача відсутнє порушене право.
Стосовно вимоги щодо повернення земельної ділянки відповідач зазначає , що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться об'єкти нерухомого майна , які належать відповідачеві на праві приватної власності ( автостоянка з прохідною та огорожею, літ. БТІ-і,о, № 2, № 3, № 8), яке зареєстроване в КП « Сумське міське БТІ ».
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про власність» власник не може бути позбавлений права на своє майно. Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні . Це закріплено також статтею 41 Конституції України .
Неможливість задоволення позовних вимог про повернення самовільно зайнятої ділянки, на якій розташоване нерухоме майно , зокрема, судовою практикою Вищого господарського суду України ( копії постанов ВГСУ від 19.04.06 року у справі № 12/267 та від 23.11.2006 року у справі № 2-21/1747 -2006 додані відповідачем до відзиву на позов і долучені до матеріалів даної справи , а.с. 70-82).
Дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін і прокурора , господарський суд встановив :
Після отримання обґрунтованого відзиву відповідача від 05.07.2007 року на позовну заяву прокурора та заяву позивача суд двічі ухвалами від 05.07.2007 року та від 23.07.2007 року зобов'язував прокурора та позивача надати суду письмові пояснення які згідно ст. 32 ГПК України є одним з видів доказів стосовно заперечень відповідача викладених у відзиві від 05.07.2007 року .
Прокурор та позивач без поважних причин не подали суду витребуваних судом пояснень та обґрунтувань , необхідних для вирішення спору , які б спростовували обґрунтовану позицію відповідача та доводили правомірність позовних вимог прокурора та позивача .
Пояснення позивача від 27.07.07 року № 498/01-05 не спростовує правомірної та обґрунтованої позиції відповідача, викладеної у його відзиві на позов від 05.07.07 року.
Позивач не надав суду доказів укладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а отже не надав суду доказів та будь-яких обґрунтувань своїх вимог щодо стягнення з відповідача неотриманих платежів орендної плати , зважаючи на те, що орендна плата справляється лише за земельні ділянки , надані в оренду і сплачується орендарем орендодавцю.
В даному разі сторони не перебувають в орендних правовідносинах , а тому не може йти мови про орендні платежі.
Не надано суду також належних прояснень та обґрунтувань позовних вимог щодо повернення земельної ділянки , на якій розташоване нерухоме майно відповідача , зареєстроване за ним на праві приватної власності ( а.с. 64-69).
Право приватної власності відповідача на нерухоме майно по АДРЕСА_1 підтверджується нотаріально посвідченим договором від 06.06.2005 року , актом приймання передачі майна від 07.06.2005 року , Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 02.09.2005 року , які оглянуті в судовому засіданні , а належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с. 64-69).
Зважаючи на викладене , оскільки прокурор та позивач не подали без поважних причин витребувані господарським судом матеріали на підтвердження своїх позовних вимог , необхідні для вирішення спору , у відповідності з п. 5 ст. 81 ГПК України суд залишає позов без розгляду .
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду , тобто, підготувавши належні докази та обґрунтування позову, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку .
Тому, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України , господарський суд -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати сторонам по справі .