Ухвала
20 грудня 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-1108 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2019 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 квітня 2019 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 повернуто.
Засуджений ОСОБА_4 в черговий раз звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку та із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень засуджений, як на підстави для поновлення строку касаційного оскарження, зазначає, що у зв'язку з юридичною необізнаністю та тим, що хворіє туберкульозом, він не зміг усунути встановлені касаційним судомнедоліки у касаційній скарзі.
Перевіривши касаційну скаргу з заявою та долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути засудженому виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається, відповідно до наявних у касаційному суді матеріалів, засуджений неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами на оскаржувані судові рішення, проте недоліки на які йому було наголошено судом касаційної інстанції засуджений так і не усунув, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року йому було повернуто касаційну скаргу. З наведеного вбачається, що засуджений мав можливість скласти та подати касаційну скаргу у строк визначений законом, яка б відповідала вимогам ст. 427 цього Кодексу.
Доводи засудженого про те, що він є юридично необізнаним та хворіє у зв'язку з чим не міг усунути недоліки касаційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з оскаржуваних судових рішень він був забезпечений захисником ОСОБА_5 та мав можливість скористатися правничою допомогою.
Враховуючи наведені причини пропуску строку, колегія суддів вважає, що прохання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню, а причини його пропуску не є поважними та будь яких інших доказів обмеження права засудженого вчасно оскаржити судові рішення суду касаційної інстанції не надано.
Крім того, суд звертає увагу засудженого, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданій заяві засудженим ОСОБА_4 не наведено.
За таких обставин відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід повернути, у зв'язку з її поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2018 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2019 року щодо нього.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3