Ухвала
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
провадження № 51-6288 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року задоволено клопотання начальника Сокальського міськрайонного відділу пробації, скасовано ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробуванням, визначеного вироком Сокальського районного суду Львівської області від 11 грудня 2018 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року без змін.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року.
Мотиви суду
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на касаційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду кримінального провадження по суті, а не всіх судових рішень у межах цього провадження чи таких, що витікають з нього.
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України). Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. Таким чином, всі наступні питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК України "Виконання судових рішень" і порядок їх вирішення врегульовано в статті 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Частиною 6 ст. 539 КПК України чітко визначено, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак касаційне оскарження такої ухвали не передбачене цією нормою закону.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1 і 2 статті 424 КПК України. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.
В судових засіданнях з вирішення питань виконання вироку не з'ясовуються питання щодо факту вчинення злочину, наявності достатньої сукупності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій засудженого тощо - вони вже з'ясовані на попередніх стадіях кримінального провадження, а тому рішення суду, ухвалені на стадії виконання вироку, не можуть перешкоджати "подальшому провадженню".
Як вбачається із касаційної скарги та долучених копій судових рішень, захисник ОСОБА_4 оскаржує судове рішення, яке не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а тому не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Ураховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника слід відмовити.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 20 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3