Ухвала
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 653/406/13-ц
провадження № 61-42063ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступниками якого є малолітній ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики,
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , правонаступниками якого є малолітній ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року визнано мирову угоду у справі.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на майно - 2/5 частки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з: кафе «Шанс № 2» «Д» загальною площею 60,8 кв. м, прибудови «д» -
73,9 кв. м, складу «Є» - 30,7 кв. м, вбиральні «Т», які розташовані на земельній ділянці площею 0,1392 га.
Провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Споживче товариство «Рибкооп» (далі - СТ «Рибкооп») та ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , оскаржили її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду від 28 квітня 2015 року прийнято відмову
СТ «Рибкооп» та ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , від апеляційних скарг на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року.
Апеляційне провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонського від 15 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Разом з тим, з матеріалів поданої касаційної скарги вбачається,
що оскаржувана ухвала Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року апеляційним судом по суті не переглядалося.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України предметом касаційного оскарження може бути рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Враховуючи зазначене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, згідно з якою суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України, -
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступниками якого є малолітній ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , про стягнення боргу
за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська