Ухвала
18 грудня2019 року
м. Київ
справа № 641/7861/18
провадження № 61-21992ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтава-банк» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Полтава Банк» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
Позов обґрунтовано тим, що у серпні 2014 року ОСОБА_1 відкрила картковий рахунок в AT «ПОЛТАВА-БАНК», який в подальшому закрила в квітні 2015 року. У другій половині 2017 року позивач дізналася, що співробітники відділення AT «ПОЛТАВА-БАНК» у м. Харків відкрили на її ім'я карткові рахунки без її згоди та відома. ОСОБА_1 допускає, що її документи могли бути використані працівниками відділення для виконання плану з випуску інших карток.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати дії АТ «ПОЛТАВА-БАНК» щодо збирання, використання та поширення інформації про неї як фізичну особу (персональні дані) незаконними; зобов'язати АТ «ПОЛТАВА-БАНК» видалити зазначену інформацію зі своєї бази даних та стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційна скарга містить посилання на те, що справа становить значний суспільний інтерес, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для заявника, однак зазначені обставини заявником не доведені та судом не встановлені.
Ураховуючи предмет позову та складність зазначеної справи, а також те, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтава-банк» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк