Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 640/19335/16-ц
провадження № 61-16974св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Київський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державний виконавець Казанцев Дмитро Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв Віталій Миколайович, державне підприємство «Сетам»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року в складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року в складі судді Попрас В. О. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року
в складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Київський ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області), державного виконавця Казанцева Д. О., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв В. М., Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта державного виконавця, договорів купівлі-продажу, іпотеки, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012 стягнуто
з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договорами позики у розмірі 225 155,38 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - реалізації належної ОСОБА_5 на праві власності квартири АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн.
Вказана квартира 08 квітня 2016 року була реалізована на електронних торгах ДП «Сетам». Торги проведені з порушенням вимог законодавства, без переоцінки державним виконавцем квартири та з неналежним оповіщенням через засоби масової інформації. Вважає, що була порушена процедура торгів щодо інформування про їх проведення належним способом та в належному друкованому засобі.
Так, 12 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження та 15 серпня
2014 року експертом оцінювачем проведено оцінку майна, вартість квартири визначена у розмірі 418 363 грн.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року у справі № 640/20554/14-ц дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській областіщодо не призначення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна визнано неправомірними. Рецензія не проведена. До 2016 року ніякі торги не відбувалися.
Позивач 12 лютого 2016 року дізналась, що на квартиру постановою державного виконавця накладено арешт.
Державним виконавцем 22 лютого 2016 року подано заявку директору Харківської філії ДП «Сетам» на проведення торгів щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_5 за початковою ціною 346 363,20 грн.
Листом Харківської філії ДП «Сетам» від 18 березня 2016 року державного виконавця повідомлено про виставлення квартири на торги.
ОСОБА_1 16 березня 2016 року подала скаргу на дії державного виконавця та ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року у справі № 2018/2-730/11, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2016 року, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області щодо оцінки майна, яким є спірна квартира, та зобов'язано державного виконавця вчинити дії на усунення відповідних порушень закону.
Проте, державний виконавець провів електронні торги, складав акт про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки від 29 квітня 2016 року.
Порушення під час проведення прилюдних торгів з реалізації квартири, що відбулися 08 квітня 2016 року, є підставою для визнання правочину з реалізації зазначеної квартири на прилюдних торгах недійсним.
Після оформлення свідоцтва права власності на квартиру ОСОБА_2 передає квартиру за договором іпотеки від 20 травня 2016 року ОСОБА_3 Вважає, що ОСОБА_2 не мала права укладати договір іпотеки, оскільки право власності на квартиру набула незаконно.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати недійсними протокол проведення електронних торгів від 08 квітня 2016 року, акт державного виконавця Казанцева Д. О. від 29 квітня 2016 року про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки; визнати укладений за результатами електронних торгів договір купівлі-продажу квартири недійсним; скасувати свідоцтво на право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру; визнати недійсним договір іпотеки від 20 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо квартири
АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку організації торгів, тому підстав для визнання їх недійсними не вбачається.
ОСОБА_2 у повному обсязі сплатила всі необхідні платежі для участі на торгах, а після визнання її переможцем 11 квітня 2016 року сплатила повну вартість нерухомого майна та правомірно набула право власності на квартиру.
Спірний договір іпотеки відповідає вимогам закону, тому відсутні підстави вважати його недійсним.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 18 грудня 2017 року доповнено резолютивну частину рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року абзацом наступного змісту: «Відмовити у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених в позові ОСОБА_1 ».
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом вирішені всі позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених у позові, проте у резолютивній частині на зазначено, що відмовлено у задоволенні всіх позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено.
Провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_5 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_5 померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та додаткове рішення Київського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що питання правомірності дій державного виконавця вже було предметом судового розгляду в іншій справі, за результатом розгляду якої встановлено, що державний виконавець, передаючи спірну квартиру на електронні торги, діяв відповідно до вимог законодавства. Оскільки вартість квартири, встановлена в судовому рішенні від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012, є нижчою, ніж вартість, яку сплатила ОСОБА_2 як переможець торгів, то порушення прав заявника при реалізації спірної квартири не відбулося.
Позивач не надала доказів, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Заперечення ОСОБА_1 щодо неотримання різниці між початковою вартістю та ціною продажу не є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вартість придбаного майна ОСОБА_2 11 квітня 2016 року сплачено у повному обсязі.
Дії нотаріуса щодо видачі свідоцтва та реєстрації права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 відповідають вимогам закону. Підстав для скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 не встановлено.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 20 травня
2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , також є безпідставними, оскільки доказів невідповідності цього правочину вимогам закону не надано.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 липня
2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, тому апеляційний суд безпідставно зупинив провадження у справі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що під час реалізації спірної квартири державним виконавцем порушено вимоги закону, оскільки не зупинив виконавче провадження, хоча в цей час його дії були предметом судового розгляду.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року у справі № 640/20554/14-ц дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській областівизнано неправомірними, проте були проведені прилюдні торги щодо реалізації спірної квартири.
Реалізації належної ОСОБА_5 на праві власності квартири
АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів відбулася з порушенням вимог законодавства, зокрема, за ціною, яка нижче її вартості.
Судові рішення є незаконними та необґрунтованими, судами не досліджені зібрані у справі докази.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2019 року ДП «Сетам» подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , зазначивши, що судові рішення ухвалені з повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи, а також на підставі правильного застосування норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, отже не підлягають скасуванню.
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , зазначивши, що оскаржувані судові рішення є законними та справедливими, підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року.
08 серпні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_2 подала засвідчену
18 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Лазарєвим В. М. заяву про відмову від касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 13 березня 2018 року та закриття провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення заяви ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року та закриття провадження у справі
Заява мотивована тим, що з моменту подання касаційної скарги суттєво змінилися обставини справи, тому ОСОБА_2 не вбачає необхідності у її розгляді судом касаційної інстанції та відмовляється від поданої касаційної скарги. Правові наслідки відмови від касаційної скарги, а саме зміст частини п'ятої статті 398 ЦПК України, якою передбачено, що у разі відмови від касаційної скарги повторне подання касаційної скарги не допускається, заявнику відомі та зрозумілі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
Частиною п'ятою статті 398 ЦПК України передбачено, що у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
З урахуванням того, що заява про відмову від касаційної скарги (закриття провадження у справі) подано до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів касаційного провадження, до касаційної скарги доданий оригінал квитанції від 28 березня 2018 року № 72 про сплату судового збору у розмірі 352,40 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, також поверненню підлягає судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 225 155,38 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізації квартири АДРЕСА_1 , належній ОСОБА_5 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Постановою державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 12 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 12 лютого 2016 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області 22 лютого 2016 року подано заявку до ДП «Сетам» на проведення торгів щодо реалізації нерухомого майна - спірної квартири за початковою ціною 346 363,20 грн.
Київське ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області 18 березня 2016 року повідомлено про виставлення спірної квартири за початковою ціною
346 363,20 грн на прилюдні торги.
Суди також встановили, що ДП «Сетам» призначено електронні торги стосовно спірної квартири на 08 квітня 2016 року та про їх проведенення зроблено оголошення у друкованих виданнях «Харківський кур'єр» -
21 березня 2016 року, та «Премьер» - 22 березня 2016 року, тобто більш ніж за 15 днів до проведення торгів. В оголошеннях вказано номер лоту, стартову ціну продажу та зазначено електронну адресу ДП «Сетам» для отримання додаткової інформації.
Вказану квартиру реалізовано з прилюдних торгів 08 квітня 2016 року за ціною 565 000 грн, відповідно до протоколу переможцем торгів є
ОСОБА_2 .
Вартість придбаного майна ОСОБА_2 11 квітня 2016 року сплачено
у повному обсязі.
Державним виконавцем 29 квітня 2016 року складено акт про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки та в цей же день нотаріусом видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спірну квартиру.
Квартиру АДРЕСА_1 20 травня 2016 року передано в іпотеку ОСОБА_3 .
Суди також встановили, що 16 березня 2016 року ОСОБА_5 подано скаргу на неправомірні дії державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року у справі № 640/20554/14 визнано неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області Казанцева Д. О. щодо оцінки квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано провести оцінку майна. Зобов'язано державного виконавця вчинити дії на усунення відповідних порушень закону.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2016 року ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року та ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляду справи ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25 червня 2018 року ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року залишено без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та постанова Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 рокувідповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».
Як встановлено судами, рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн.
Державним виконавцем відкрито виконавче провадження, накладено арешт на квартиру та подано заявку до ДП «Сетам» на проведення торгів щодо реалізації спірного нерухомого майна.
Вказану квартиру реалізовано з прилюдних торгів 08 квітня 2016 року за ціною 565 000 грн, відповідно до протоколу переможцем торгів є
ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»
(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного у частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Згідно з пунктом 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.
Разом з тим, рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 16 жовтня 2013 року встановлено ціну переданого на реалізацію майна.
Питання правомірності дій державного виконавця вже було предметом судового розгляду та касаційним судом встановлено, що державний виконавець, передаючи спірну квартиру на електронні торги, діяв відповідно до Інструкції № 512/5.
Суди дійшли правильного висновку, що вартість квартири, встановлена в судовому рішенні від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012, була нижчою, ніж вартість, яку сплатила ОСОБА_2 як переможець торгів. Судами порушення прав заявника при реалізації спірної квартири не встановлено. Належними та допустимими доказами порушення прав позивача при визначенні ціни, за якою було реалізовано нерухоме майно, суду не надано.
Разом з тим, переглядаючи рішення місцевого суду апеляційний суд обґрунтовано спростував доводи позивача щодо нездійснення оголошень в друкованих засобах масової інформації.
Так, ДП «Сетам» призначено електронні торги стосовно спірної квартири на 08 квітня 2016 року та про їх проведенення зроблено оголошення у друкованих виданнях «Харківський кур'єр» - 21 березня 2016 року, та «Премьер» - 22 березня 2016 року, тобто більш ніж за 15 днів до проведення торгів. В оголошеннях вказано номер лоту, стартову ціну продажу та зазначено електронну адресу ДП «Сетам» для отримання додаткової інформації.
Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом та вирішення справи судом першої інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказана норма також закріплена у частині третій статті 12 ЦПК України
(в редакції, чинній на час вирішення справи судами апеляційної та касаційної інстанцій).
На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що позивач не надала доказів, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Заперечення ОСОБА_1 щодо неотримання різниці між початковою вартістю та ціною продажу не є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вартість придбаного майна ОСОБА_2 11 квітня 2016 року сплачено у повному обсязі. Дії нотаріуса щодо видачі свідоцтва та реєстрації права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 відповідають вимогам закону. Підстав для скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 не встановлено.
Згідно із частиною другою статті 16, статтею 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Разом з тим, позивачем також не наведено обґрунтованих підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 20 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому суди правильно відмовили у задоволенні позову в цій частині.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , що ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року у справі
№ 640/20554/14-ц дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській областівизнано неправомірними, проте прилюдні торги щодо реалізації спірної квартири були проведені, оскільки прилюдні торги були проведене до ухвалення рішення у справі. Крім цього, вказану ухвалу в подальшому було скасовано та за результатом розгляду зазначеної справи ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні її скарги.
Інші наведені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог
статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 394, 398, 400, 401, 415, 416 ЦПК України та пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Прийняти заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги (закриття провадження) на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державного виконавця Казанцева Дмитра Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв Віталій Миколайович, державне підприємство «Сетам», про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта державного виконавця, договорів купівлі-продажу, іпотеки, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України
у місті Києві повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір
у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, що внесений згідно з квитанцією від 28 березня 2018 року № 72 на рахунок
№ 31219207026007, отримувач - УК у Печерському районі, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 38004897.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
В. В. Сердюк