Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 1416/10626/12
провадження № 61-14003 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі суддіШаманської Н. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2013 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 358 ЦПК Українинезалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову ухвалу та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не отримував повісток про виклик до суду та копій рішення суду першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідач з поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в яких вона просила залишити оскаржувану судову ухвалу без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва ухвалено 27 березня 2013 року.
ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи, неодноразово отримував судові повістки, брав участь у судових засіданнях (а.с. 70, 72, 75, 90).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у судовому засіданні 19 лютого 2013 рокуОСОБА_2 визнавав позов про що засвідчено в журналі судового засідання та звукозаписом судового засідання (а.с.55, 90).
Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами, тому судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого
2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Враховуючи те, що річний строк, визначений частиною другою
статті 358 ЦПК України є присічним, поновленню не підлягає, тому доводи касаційної скарги про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження є безпідставними.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк