Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 599/389/17
провадження № 61-17356св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Озерянська сільська рада Зборівського району Тернопільської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщій О. Я., Ткач З. Є.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Озерянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, у якому просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельні ділянки площами 0,1135 га та 0,5940 га.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 21 березня 2011 року його мати ОСОБА_3 склала заповіт, що посвідчений секретарем Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно з яким заповіла йому житловий будинок АДРЕСА_1 та все майно, яке їй буде належати на день смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла.
Посилаючись на те, що після смерті його матері відкрилася спадщина на належне їй майно, просив суд позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1135 га, розташовану на АДРЕСА_1 згідно з державним актом серії ТР №1882, виданого Озернянською сільською радою 20 лютого 1998 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5940 га, розташовану в с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, згідно з державним актом серії ТР № 1882, виданого Озернянською сільською радою 20 лютого 1998 року.
Суд першої інстанції, виходив із наявності правових підстав для визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду першої інстанції від 04 квітня 2017 року задоволено, резолютивну частину рішення викладено у новій редакції.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, на наступне спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 ; 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, розташованої на АДРЕСА_1 , згідно з державним актом серії ТР № 1882, виданим Озернянською сільською радою 20 лютого 1998 року; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5940 га, яка знаходиться у с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, згідно з державним актом серії ТР №1882, виданим Озернянською сільською радою 20 лютого 1998 року.
ОСОБА_2 , яка не приймала участі у справі, оскаржила рішення суду першої інстанції від 04 квітня 2017 року та ухвалу від 07 вересня 2017 року до апеляційного суду, посилаючись на те, що судом першої інстанції в порушення вимог матеріального права та норм процесуального права не досліджено матеріали спадкової справи та не враховано, що порушено її майнові права та інтереси.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2017 року скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року відмовлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що за відсутності звернення позивача до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину та відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, позовні вимоги про визнання права на спадщину є передчасними і задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що при розгляді апеляційним судом питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки апеляційного суду не відповідають дійсним обставинам, що призвело до безпідставного поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження й неправильного вирішення справи.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Озерянська сільська рада Зборівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 подали відзиви, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Озерянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та витребувано зі Зборівського районного суду Тернопільської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 21 березня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 , та все майно, яке буде належати їй на день смерті на користь ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно зі свідоцтвом на право власності на житловий будинок, виданим на підставі рішення виконкому Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 12 грудня 2000 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії 1882, виданим Озернянською сільською радою 20 лютого 1998 року власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,8440 га, розташованої на АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 .
Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_5 , посвідченого секретарем Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області 02 лютого 1999 року та внесеного до Реєстру нотаріальних дій за № 12, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядився усім своїм майном, в тому числі й належною йому на праві власності земельною ділянкою, заповівши майно в рівних частках: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина на належну йому земельну ділянку.
Згідно з довідкою Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 07 вересня 2016 року на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у буд АДРЕСА_1 , де вона проживала, був зареєстрований ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаних норм, право на спадщину мають особи, які її прийняли.
Разом із тим свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому законодавством.
Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання прав на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом не звертався та відповідна відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення права на спадщину на нерухоме майно також відсутня.
При цьому, листом від 16 березня 2017 року приватним нотаріусом Зборівського нотаріального округу Мельник О.С. роз'яснено позивачу дії, які він зобов'язаний вчинити для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Отже, право позивача на отримання свідоцтва про право на спадщину не порушено.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що позивач до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом не звертався та відповідна відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення права на спадщину на нерухоме майно також відсутня, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.
Доводи касаційної скарги щодо безпідставності поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку апеляційної інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до невірного тлумачення заявником норм законодавства та незгоди з висновком суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук