20 грудня 2019 року
Київ
справа №826/8844/18
касаційне провадження №К/9901/35117/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/8844/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" у червні 2018 року звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №1883/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 19.03.2018.
Окружний адміністративний суд м.Києва рішенням від 27.06.2019 позовні вимоги задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.11.2019 рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.06.2019 скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" 16.12.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №826/8844/18 є вимоги про скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України №1883/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 19.03.2018.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.
Позивач у своєму зверненні просив надати роз'яснення практичного застосування пункту 172.1 статті 172 Податкового кодексу України з урахуванням статті 121 Земельного кодексу України щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу земельних ділянок, отриманих безоплатно для ведення особистого селянського господарства, цільове призначення яких на час звернення змінилося на «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
Позивач 26.04.2018 отримав поштою від відповідача індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходів, отриманих фізичними особами від продажу земельних ділянок №1883/6/99-99-13-02-03-15/іпк від 19.03.2018, в якій зазначено, що згідно з пунктом 172.1 статті 172 Податкового кодексу України, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що отриманий фізичними особами-платниками податку від продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3222486201:01:014:0178, 3222486201:01:014:0179 з цільовим призначенням - для комерційного призначення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в оскаржуваній податковій консультації відповідач навів правові норми, які регулюють спірні правовідносини, вхідні дані щодо спірних земельних ділянок, які були наведені позивачем у зверненні, висновки щодо застосування норм податкового законодавства з урахуванням цих даних, а також надав чітку відповідь на поставлене позивачем питання щодо практичного застосування норм законодавства щодо оподаткування операцій з відчуження земельних ділянок.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про те що стаття 121 Земельного кодексу України не визначає норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, то положення пункту 172.1 статті 172 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до доходу, отриманого від продажу таких ділянок, а тому відповідач надав належну відповідь у податковій консультації щодо необхідності оподаткування зазначеного доходу податком на додану вартість та військовим збором.
Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі містяться застереження щодо застосування положень підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім доводи позивача не спростовують обставин встановлених судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Інших випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.06.2019 у справі щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/8844/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер