Іменем України
21 грудня 2019 року
Київ
справа №460/354/19
адміністративне провадження №К/9901/19106/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Бевзенка В.М., Кашпур О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до З'їзду адвокатів України в особі головуючого Місяця Андрія Петровича та секретаря Якуби Галини Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними і скасування рішень,
за касаційною скаргою секретаря З'їзду адвокатів України Якуби Галини Миколаївни на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Недашківська К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді Попко Я.С., Хобор Р.Б.),
18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та З'їзду адвокатів України в особі головуючого Місяця А.П. і секретаря Якуби Г.М., в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не залишення без розгляду рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України залишити вказане рішення без розгляду;
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не залишення без розгляду рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про обрання ОСОБА_2 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України залишити вказане рішення без розгляду;
- визнати протиправним і скасувати рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- визнати протиправним і скасувати рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про обрання ОСОБА_2 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Одночасно позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та про обрання ОСОБА_2 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ухвалами Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позовну заяву в частині вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повернуто позивачу на підставі поданої ним заяви про відкликання позовної заяви в цій частині та відкрито провадження в частині позовних вимог до З'їзду адвокатів України в особі головуючого Місяця А.П. і секретаря Якуби Г.М. про визнання протиправними і скасування рішень.
Іншою ухвалою від 19 лютого 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та зупинив дію рішень З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та про обрання ОСОБА_2 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу секретаря З'їзду адвокатів України Якуби Г.М. залишено без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року про забезпечення позову - без змін.
У касаційній скарзі адвокат Романенко Ярослав Михайлович, який представляє інтереси секретаря З'їзду адвокатів України Якуби Г.М., просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
За доводами представника відповідача, окружний суд порушив норми процесуального права при відкритті провадження у справі та розгляді заяви про забезпечення позову, оскільки в силу пункту 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд мав повністю повернути позивачу позовну заяву, а не лише в частині окремих позовних вимог.
Крім того, зазначає, що позовна заява не мала належного обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод та інтересів позивача, а також не містила будь-яких конкретних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Натомість судова заборона у вигляді зупинення дії рішення про обрання члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від з'їзду адвокатів України ОСОБА_2 призвела до неможливості включення його до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що є блокуванням роботи цього органу та порушенням квотного принципу формування його складу.
У письмовому відзиві на касаційну скаргу Вища кваліфікаційна комісія суддів України, посилаючись на необґрунтованість скарги, просить залишити судові рішення без змін. Зокрема вказує на те, що представник відповідача фактично оскаржує не рішення судів з питань забезпечення позову, а ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, яка може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку з підстави порушення правил підсудності.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Частинами першою і другою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на очевидну протиправність оскаржуваних рішень З'їзду адвокатів України, порушення ними гарантованого Конституцією України права позивача на працю, та що невжиття таких заходів унеможливить виконання судового рішення і поновлення його порушеного права.
Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_1 та унеможливить поновлення прав позивача, оскільки чинним законодавством України не встановлено гарантії для відряджених працівників щодо поновлення на роботі в разі незаконного звільнення, так само як і не передбачено можливості звільнення новообраного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадку поновлення на роботі його попередника.
Водночас суд обрав такий вид забезпечення позову як зупинення дії індивідуального акта (пункт 1 частини першої статті 151 КАС України) з огляду на те, що він спрямований на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, є адекватним і допустимим з урахуванням установлених судом обставин і предмету спору.
З висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитися з таких підстав.
Частиною першою статті 92 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402) визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
За змістом статті 94 Закону №1402 (в редакції, чинній до внесення змін згідно із Законом України від 16.10.2019 №193-IX) до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) шістнадцять членів, у тому числі з'їздом адвокатів України - два члени Комісії; строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить чотири роки з дня обрання (призначення).
Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України регламентований статтею 95 Закону №1402, згідно з якою обраним на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з'їздом суддів України, або з'їздом адвокатів України, або з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів відповідного з'їзду. За результатами голосування головуючим і секретарем відповідного з'їзду підписується рішення про обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частини першої статті 96 Закону №1402 підставами для звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади є: 1) подання заяви про звільнення з посади члена Комісії за власним бажанням; 2) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом; 3) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у частині першій статті 94 цього Закону; 4) суттєве порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 5) неприйняття участі у роботі Комісії протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин або неодноразова відмова від голосування з питань, що розглядаються.
За приписами частин другої і третьої статті 96 Закону №1402 рішення про звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, ухвалює Комісія у пленарному складі, а з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої цієї статті, - орган, що обрав (призначив) члена Комісії.
Відповідачем у запереченнях на позовну заяву вказано, що підставами звільнення позивача стали пункти 3, 4 частини першої статті 96 Закону №1402.
Таким чином, з'їзд адвокатів України за цих обставин є суб?єктом обрання та звільнення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які набувають або втрачають цей статус з дати прийняття відповідного рішення з?їзду.
Отже, забезпечивши позов шляхом зупинення дії рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, фактично подовжив правовідносини публічної служби для позивача з відповідними наслідками: виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо, хоча ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення чи зміни таких правовідносин.
У пункті 17 постанови від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" Пленум Вищого адміністративного суду України звертав увагу суддів на неприпустимість забезпечення позову шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади.
Аргументи судів першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості поновлення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на посаді в разі визнання його звільнення незаконним не ґрунтуються на приписах статті 6, пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України та частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, аналіз яких у сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку, що працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, встановленого законом.
Верховний суд України і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду неодноразово висловлювали правову позицію, згідно з якою у разі визнання незаконним і скасування акта суб'єкта владних повноважень про звільнення особи із займаної посади, ефективним способом захисту та поновлення порушених прав є поновлення особи на посаді, з якої її було незаконно звільнено (постанова від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, рішення від 30 січня 2018 року у справі №800/609/16).
Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України".
З огляду на викладене не можна визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом зупинення дії акта індивідуальної дії про звільнення з посади з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України.
Інші доводи касаційної скарги не впливають на зазначений висновок колегії суддів.
Відповідно до положень статті 351 КАС України порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, є підставою для скасування судових рішень з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу секретаря З'їзду адвокатів України Якуби Галини Миколаївни задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року.
3. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: В.М. Бевзенко
О.В. Кашпур