ф
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №813/2843/16
адміністративне провадження №К/9901/15934/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про поновлення на публічній службі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017, прийняту у складі колегії суддів: Яворського І.О. (головуючий), Кухтея Р.В., Носа С.П.
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправними дії і бездіяльність голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області щодо застосування п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та в.о.начальника ГУ НП у Львівській області щодо невиконання зобов'язань роботодавця;
1.2. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с про звільнення майора ОСОБА_1 /М-058418/ з посади начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Самбора і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області;
1.3. - зобов'язати ГУ НП у Львівській області на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 запропонувати майору ОСОБА_1 рівнозначну посаду в ГШР ДПС поліції з обслуговування м.Самбора і Самбірського району Львівської області;
1.4. - стягнути з ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час невиконання постанови суду (вимушеного прогулу) за період з 21.06.2015 по день ухвалення судового рішення.
2. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ відбулось за відсутності правових на те підстав та з порушенням вимог законодавства.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі №813/5922/15 за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України у Львівській області, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу було задоволено повністю та поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області з 17.10.2015.
4. На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі №813/5922/15 та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2016 №51624914, наказом ГУМВС від 22.07.2016 №986 о/с майора міліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м.Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області з 17.10.2015.
5. Наказом Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с майора міліції ОСОБА_1 начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області було звільнено з 06.11.2015 із органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України і наказу МВС України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання».
6. Непогоджуючись з наказом ГУМВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03.10.2016 у задоволенні позову відмовив повністю.
8. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач в силу Закону України від 02.07.2015 № 580/VIІI «Про Національну поліцію» був попереджений про майбутнє звільнення за скороченням штатів, у встановлений цим же Законом строк, бажання проходити службу в поліції не виявив, а тому підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу щодо звільнення ОСОБА_1 через скорочення штатів відсутні. Враховуючи викладене, цей суд дійшов висновку про правомірність прийнятого наказу від 22.07.2016 №987 о/с.
9. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.02.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позовні вимоги задовольнив частково.
10. Визнав протиправними дії голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області щодо застосування п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
11. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ МВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с «Про виконання рішення суду» про звільнення майора ОСОБА_1 з посади начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Самбора та Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області.
12. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
13. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що закінчення тримісячного терміну з моменту попередження про наступне вивільнення є присікаючим (кінцевим) строком для прийняття працівників міліції на службу до поліції, а не для їх звільнення зі служби в ОВС через скорочення штатів. Відтак, УМВС, поновивши 22.07.2016 позивача на посаді, не мало правових підстав для його звільнення з цієї ж посади з 06.11.2015, позаяк з цієї дати втратили чинність лише штати УМВС, а не було припинено (ліквідовано) таке (УМВС).
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційні скарзі відповідач зазначає, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 є незаконною та необґрунтованою, натомість судове рішення Львівського окружного адміністративного суду у цій справі постановлено відповідно до закону і скасовано помилково.
15. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
18. Проходження служби в ОВС регламентувалося Законом України «Про міліцію», чинним до 07.11.2015 та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114).
19. 02.07.2015 був прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VII), який опубліковано в газеті «Голос України» від 06.08.2015 №141-142, та який набув чинності 07.11.2015.
20. Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
21. Пунктам 8-11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
22. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
23. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в ОВС через скорочення штатів.
24. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в ОВС до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням.
25. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в ОВС відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
26. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114).
27. Згідно з пунктом 10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
28. Відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
29. Згідно з пунктом 24 Положення №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
30. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
VI. Оцінка Верховного Суду
31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
32. Предметом розгляду в цій справі є законність та обґрунтованість наказу Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с, яким майора міліції ОСОБА_1 начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області було звільнено з 06.11.2015 із органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів).
33. 02.07.2015 був прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», який опубліковано в газеті «Голос України» від 06.08.2015 №141-142, та який набув чинності 07.11.2015.
34. Відповідно до пунктів 8-11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» означеного Закону з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу ОВС), а також інші працівники МВС, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
35. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
36. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
37. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в ОВС через скорочення штатів.
38. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в ОВС до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням.
39. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в ОВС відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
40. З аналізу наведених норм права висновується, що у тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення (день опублікування Закону №580-VII), працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, могли бути прийняті на службу до поліції. При цьому, закінчення тримісячного терміну з моменту попередження про наступне вивільнення є присікаючим (кінцевим) строком для прийняття працівників міліції на службу до поліції, а не для їх звільнення зі служби в ОВС через скорочення штатів.
41. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі №813/5922/15 майора міліції ОСОБА_1 наказом ГУМВС від 22.07.2016 №986 о/с було поновлено на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м.Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області з 17.10.2015.
42. Разом з тим, наказом Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 22.07.2016 №987 о/с майора міліції ОСОБА_1 начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району ГУ МВС України у Львівській області було звільнено з 06.11.2015 із органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України і наказу МВС України від 06.11.2015 №1388.
43. При таких обставинах та правовому регулюванні Верховний Суд підтримує позицію апеляційного суду про те, що відповідач поновивши 22.07.2016 ОСОБА_1 на посаді не мав правових підстав для його звільнення з цієї ж посади з 06.11.2015, оскільки з цієї дати втратили чинність лише штати УМВС, а не було припинено (ліквідовано) саме Управління МВС.
44. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки установлених судами обставин справи.
45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VII. Судові витрати
46. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року у справі № 813/2843/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко