20 грудня 2019 року
Київ
справа №9901/149/19
адміністративне провадження №Зі/9901/399/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Мартиненко А.В. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. від розгляду справи № 9901/149/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
В провадженні колегії суддів Верховного Суду (головуючого судді - Смоковича М.І., суддів: Бевзенка В.М., Калашнікової О.В., Кашпур О.В., Стрелець Т.Г.) перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення ВРП від 26 лютого 2019 року № 593/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
У судовому засіданні 17 грудня 2019 року представник позивача - адвокат Мартиненко А.В. заявила відвід суддям Смоковичу М.І., Бевзенка В.М., Калашнікової О.В., Кашпур О.В., Стрелець Т.Г. від розгляду справи № 9901/149/19.
Заяви про відвід колегії суддів у даній справі обґрунтовані тим, що на момент вирішення питання про призначення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій на призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брали участь члени ВККС України ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не відповідали вимогам закону, оскільки ОСОБА_2 , будучи членом ВККС України, не зупинив адвокатської діяльності, а щодо ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі адвокатів України взагалі відсутні будь-які відомості як про адвоката, тож його стаж професійної діяльності залишився непідтвердженим. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини, в якій розкрито сутнісне розуміння «суду, встановленого законом» представник позивача зазначила, що суддя Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості зокрема за об'єктивним критерієм, та принципам справедливості, оскільки призначення суддів відбулося за участі членів ВККС України, які не відповідали вимогам закону. Крім цього, з посиланням на вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції вказував те, що в процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої судової системи, не було дотримано верховенства права з точки зору дотримання вимог законодавства членами ВККС України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час здійснення ними повноважень членів ВККС України, ставить під сумнів справедливість призначення суддів, рішення відносно яких було прийнято в тому числі, за участю членів ВККС України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (рішення ВККС України № 143/зп-16, № 145/зп-16 тощо).
Вищевикладені обставини на думку заявника є підставою для відводу судді на підставі п. 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2019 року дійшов висновку про необґрунтованість заявлених відводів, та в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передав заяви про відвід на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, суддів, які вирішуватимуть заяви про відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 року заяву про відвід судді Калашніковій О.В. у справі №9901/209/19 передано для розгляду судді Васильєвій І.А.
Ознайомившись з заявою вважаю, що в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
При цьому відповідно до ч. 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Суддя, проаналізувавши доводи заявника вважає їх необґрунтованими, а обставини, зазначені заявником в якості підстав для відводу судді Калашникової О.В., є лише власною суб'єктивною позицією, яка не викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи, оскільки саме по собі здійснення розгляду справи колегією суддів, які призначені на посаду суддів Верховного Суду указом Президента України, за результатами проведеного конкурсу, за участю членів ВККС України, не може свідчити про їх упередженість, або необ'єктивність під час розгляду справи та у розумінні вимог п. 4 ч. 1 статті 36 КАС України бути підставою для відводу.
Як підставу для відводу складу суду, визначеного для розгляду цієї справи, заявник вказує на упередженість суддів, поряд із тим, зміст заяв зводиться до нелегітимності Верховного Суду та порядку призначення суддів до його складу. Доводи заявника не дають підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між дотриманням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимог законодавства під час їх призначення на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і професійною діяльністю суддів цієї колегії щодо відправлення правосуддя, у тому числі й під час розгляду даної справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Мартиненко А.В. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. від розгляду справи № 9901/149/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Васильєва І.А.