21.12.2019 Справа № 920/1024/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1024/19
за позовом Підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» (вул. Дружби, 1, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, 52005; код ЄДРПОУ 32575799)
до відповідача Приватного підприємства Агрофірми «Журавка» (с. Журавка Середино-Будського району Сумської області; код ЄДРПОУ 30903248)
про стягнення 252 235,15 грн,
установив:
04.10.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 252235,15 грн (з яких: 177630,48 грн основного боргу, 47960,10 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 26644,57 грн штрафу) за неналежне виконання умов договору на авіаційно-хімічні роботи №17/07-1 від 17.07.2019, а також 3783,54 грн судового збору.
Ухвалою суду від 09.10.2019 № 920/1024/19 позовну заяву Підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання суду доказів сплати судового збору - оригіналу платіжного доручення від 30.09.2019 № 3492 про сплату судового збору у сумі 3783,54 грн.
22.08.2019 на виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач подав заяву (вх. № 3202к від 15.10.2019), у якій повідомив, що недоліки позовної заяви, виявлені судом, усунуто.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.10.2019 відкрито провадження у справі № 920/1024/19; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до 11.11.2019; встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 21.11.2019; встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечення до 02.12.2019.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена відповідачеві, отримана ним 30.10.2019, про що свідчить відповідна відмітка та підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
22.11.2019 представник позивача надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог (фактично подав заяву про зменшення позовних вимог), у якій, посилаючись на часткову сплату відповідачем заборгованості у сумі 50000,00 грн, а також на здійснений перерахунок нарахованих санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 127630,48 грн основного боргу, 92170,20 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 26644,57 грн штрафу за неналежне виконання умов договору на авіаційно-хімічні роботи № 17/07-1 від 17.07.2019, а також 3783,54 грн судового збору.
Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
17.07.2019 між ПАК «Агроавівдніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» (виконавцем, позивачем у справі), та ПП АФ «Журавка» (замовником, відповідачем у справі) був укладений договір №17/07-1 на авіаційно-хімічні роботи.
Згідно з п. 1.1. вказаного договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати авіаційно-хімічні роботи за ціною і на умовах, обумовлених даним пунктом. Зокрема, сторонами було визначено об'єм проведення авіаційно-хімічних робіт у розмірі - 1312 га, норму внесення речовин - 50 л на 1 га, вартість робіт за 1 га - 250,29 грн за 1 га та загальну вартість авіаційно-хімічних робіт - 328 380,48 грн.
Умови пп. 2.1.1 п. 2.1 містять зобов'язання позивача надати якісне виконання авіаційно-хімічних робіт в обсязі і строки, зазначені у договорі.
Відповідно до положень п.п. 3.1-3.3 договору № 17/07-1 для гарантії збереження ціни на момент укладання договору та до початку основних та підготовчих робіт, замовник здійснює передплату у розмірі 150750,00 грн, а також сплачує 100% вартості перельоту одного борту до місця виконання робіт, при чому така оплата має бути здійснена до відльоту ПС з основної бази виконавця. Після оплати передплати чи повної оплати вартості таких робіт з рахунку замовника, повітряне судно прибуває до місця виконання робіт, з урахуванням строків, визначених у цьому договорі. Остаточний розрахунок замовник здійснює протягом 3-х банківських днів з моменту завершення проведення робіт виконавцем.
Судом встановлено, що у порядку, визначеному п. 3.1. договору, відповідачем було здійснено передоплату за виконання авіаційно-хімічних робіт у розмірі 150750 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1654 від 19.07.2019, копія якого міститься у матеріалах справи.
Також судом встановлено, що на виконання умов договору № 17/07-1, 31.07.2019 сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт до договору на авіаційно-хімічні роботи № 17/07-1 від 17.07.2019, відповідно якого позивачем було виконано роботи на загальну суму 328 380,48 грн, а відповідач погодився з відсутністю будь-яких претензій до виконавця стосовно виконаних робіт.
З урахуванням сплаченої відповідачем суми передплати, залишок суми, яка підлягала сплаті позивачеві за виконані роботи склав 177630,48 грн.
Враховуючи те, що термін для здійснення остаточного розрахунку сплив 06.08.2019, а відповідач так і не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за виконані роботи, останній з метою досудового врегулювання питання стосовно погашення заборгованості надіслав рекомендованим листом з описом вкладення Претензію № 45/83-19 від 12.09.2019 з вимогою здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи у розмірі 177630,48 грн та сплатити передбачені умовами Договору на авіаційно-хімічні роботи № 1 7/07-1 від 17.07.2019 штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання протягом 5 календарних днів з моменту отримання вказаної претензії.
Факт отримання вказаної претензій відповідачем підтверджений матеріалами справи, зокрема, поштовим чеком, описом вкладення, скріншотом з сайту Укрпошти.
Однак, як зазначав позивач, відповідач не здійснив оплату заборгованості та штрафних санкцій без надання на те жодних обґрунтувань.
На дату ухвалення рішення у даній справі матеріали справи містять надані позивачем докази сплати відповідачем 50000,00 грн у рахунок погашення заборгованості за договором № 17/07-1 згідно платіжного доручення № 1387 від 04.11.2019 (після відкриття провадження у справі), у зв'язку з чим позивачем були уточнені позовні вимоги в цій частині шляхом заявлення до стягнення 127630,48 грн основної заборгованості за виконані роботи.
Враховуючи, що доказів сплати залишку заборгованості згідно умов договору на авіаційно-хімічні роботи від 17.07.2019 матеріали справи не містять, суд доходить висновку про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті вартості виконаних робіт, на загальну суму 127630,48 грн.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав, встановлених вищевказаною правовою нормою.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.
У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, у той час як відповідач не надав суду доказів безпідставності позовних вимог чи доказів, які б свідчили про належне виконання ним договірних зобов'язань.
Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 127630,48 грн заборгованості за виконані авіаційно-хімічні роботи правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 92170,20 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та 26644,57 грн штрафу, суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями п. 4.10. договору на авіаційно-хімічні роботи № 17/07-1 від 17.07.2019 визначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості робіт, замовник відшкодовує виконавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами, в порядку ст. ст. 536, 1214 ЦК України в розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочення, при чому розмір заборгованості додатково збільшується у разі якщо курс долару США за даними НБУ на момент оплати замовником буде більший ніж курс на момент підписання договору.
Також відповідно до п. 4.11. договору передбачена додаткова відповідальність замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме: у разі порушення термінів оплати більше ніж на 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю додатковий штраф у розмірі 15% від несплаченої суми.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання. Пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена можливість визначення у договорі розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розмір простроченого платежу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Так при перевірці нарахованих сум відсотків судом враховано положення ст.253 Цивільного кодексу України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи, що кінцевою датою оплати виконаних позивачем робіт є 06.08.2019, у зв'язку з чим прострочення відповідача виникло з 07.08.2019, суд зазначає про помилковість включення позивачем до розрахунку відсотків за користування чужими грошовими коштами дати 06.08.2019, а також суд зазначає, що у наданих позивачем розрахунках він двічі врахував дату 03.10.2019.
Щодо нарахування суми штрафу за порушення термінів оплати відповідно до умов п. 4.11 договору № 17/07-1, суд зазначає про правильність його нарахування.
Відтак, за результатом перевірки розрахунків позивача в частині стягнення нарахованих сум штрафу та відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 90393,90 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 26644,57 грн штрафу.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що позов задоволено частково, суд відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодовує позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірми «Журавка» (с. Журавка Середино-Будського району Сумської області; код ЄДРПОУ 30903248) на користь Підприємства «Авіаційна компанія «Агроавіадніпро» Дніпропетровської міської громадської організації «Асоціація Авіації ЗАНГ України» (вул. Дружби, 1, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, 52005; код ЄДРПОУ 32575799) 127630,48 грн основного боргу, 90393,90 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 26644,57 грн штрафу у розмірі 15% за неналежне виконання умов договору на авіаційно-хімічні роботи № 17/07-1 від 17.07.2019; 3670,03 грн витрат по сплаті судового збору.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 21.12.2019.
Суддя В.Л. Котельницька