Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про вирішення заяви про відвід
20 грудня 2019 р. м. Рівне Справа №918/627/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши заяву Державного підприємства "Бурштин України" про відвід судді у справі №918/627/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уорлд Ембер Україна"
до відповідача: Державного підприємства "Бурштин України"
про стягнення заборгованості у сумі 3 214 768 грн. 67 коп.
без повідомлення учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Уорлд Ембер Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Бурштин України" про стягнення 3 214 768 грн. 67 коп. заборгованості, з яких - 3 204 939 грн. 76 коп. - основний борг; 4 214 грн. 72 коп. - 3 % річних; 5 614 грн. 19 коп. - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2019 року, справа №918/627/19 передана на розгляд судді Заголдній Я.В.
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/627/19, підготовче засідання призначено на 08 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року відкладено підготовче засідання на 22 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року відкладено підготовче засідання на 05 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 26 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 16 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року клопотання відповідача про залучення Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" в якості третьої особи без самостійних вимог залишено без розгляду.
18 грудня 2019 року відповідачем у справі подано до суду заяву про відвід судді Заголдної Я.В.
Положеннями статті 39 ГПК України врегульовано порядок вирішення заявленого відводу. Зокрема пунктами 1-3 вказаної статті передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У своїй ухвалі від 18 грудня 2019 року, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, та на виконання приписів статті 39 ГПК України виніс ухвалу про зупинення провадження у справі №918/627/19 до вирішення питання про відвід судді Заголдної Я.В.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2019 року, заява про відвід судді Заголдної Я.В. у справі №918/627/19 передана на розгляд судді Качуру А.М.
Частинами 7, 8 та 11 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Як видно із заяви про відвід судді Заголдної Я.В., відповідач в обґрунтування підстав для такого відводу зазначає, що підставою для відводу судді була поведінка судді Заголдної Я.В. в судовому засіданні. Заявник зазначає що, на його переконання, суддя відверто показувала прихильність до сторони позивача та висловлювала невдоволення стороною відповідача, допускала висловлювання, які свідчать про її явну прихильність до сторони позивача.
Також заявник зазначає, що підставами для заявлення відводу судді є неналежне невиконання суддею у підготовчому судовому засіданні обов'язків визначених статтею 185 ГПК України, в тому числі щодо обов'язковості залучення судом до участі у справі третіх осіб, та здійснення інших дій, що необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Крім того заявник зазначає, що вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі суддя не виходила до нарадчої кімнати.
Також на переконання заявника, суддя цілеспрямовано обмежувала час та можливості сторони відповідача для підготовки клопотань та надання доказів.
Щодо твердження висвітлених у заяві ДП "Бурштин України" про відвід судді Заголдної Я.В. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Як підстави для відводу заявником виділено пункти 3, 5 частини 1 статті 35 ГПК України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб'єктивний та об'єктивний.
Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.
По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").
Згідно із об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").
Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Тобто у кожній окремій справі необхідно з'ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").
Натомість, як видно зі змісту заяви про відвід, остання зводиться до того, що відповідач не погоджується з процесуальними рішеннями судді, що у свою чергу в розумінні статті 35 ГПК України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді.
При цьому заявником не обґрунтовано, та не надано відповідних доказів того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Поряд з тим, як зазначалося, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Варто зауважити, що при вирішенні питання відносно наявності у конкретній справі обґрунтованих причин для побоювань, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальною у такому випадку є відповідь на питання чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").
Проаналізувавши наведені заявником обставини суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи відповідача що відводу судді Заголдної Я.В. є незгода сторони з процесуальними рішеннями судді.
Поряд з тим суд звертає увагу заявника, що за правилами частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінивши доводи, викладені у заяві про відвід судді Заголдної Я.В., судом не встановлено об'єктивних обставин, які викликають сумніви в безсторонності вказаної судді та відповідно у її неупередженості або об'єктивності.
За таких обставин заява відповідача про відвід судді Заголдної Я.В. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України є підставою для відводу У зв'язку з цим в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Державного підприємства "Бурштин України" про відвід судді Заголдної Я.В. у справі №918/627/19 відмовити.
Ухвала згідно з правилами частини 2 статті 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Ухвала підписана 20 грудня 2019 року.
Суддя Качур А.М.