36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.12.19 Справа № 917/1494/19
Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс", 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 201, ідент. код 41427817
до Державного навчального закладу "Полтавське вище міжрегіональне професійне училище", 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 64а, ідент. код 02546803
про стягнення 5000,00 грн.
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до Державного навчального закладу "Полтавське вище міжрегіональне професійне училище" про стягнення 5000, 00 грн. збитків.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що із-за неправомірних дій відповідача, позивач вимушений був звертатися з скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає, що витрати в сумі 5000, 00 грн. на реалізацію права на оскарження рішення тендерного комітету понесені позивачем ще до встановлення компетентним державним органом факту неправомірних дій, а не внаслідок них, а тому не доведено причинно - наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою тендерного комітету.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
Ухвалою господарського суду від 02.09.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №917/1494/19. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Сторони належним чином та завчасно повідомлялися про відкриття провадження у даній справі за місцем їх реєстрації, та про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи. Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмежено відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - Позивач) було учасником закупівлі UA-2018-01-15-002267-а, яку 31 січня 2018 проводив Державний навчальний заклад "Полтавське вище міжрегіональне професійне училище" (далі - Відповідач) по предмету закупівлі: код за ДК 021:2015 (CPV 2008) - 09120000-6 - Газове паливо (газ природний).
Вказана закупівля проводилась Відповідачем в порядку та у спосіб передбачений Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
На участь у торгах до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів, тендерні пропозиції було надано двома учасниками:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС- ГРУП»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».
31 січня 2018р. відбувся аукціон. За результатами аукціону Відповідачем було прийнято наступне рішення, що оформлене Протоколом №3 від 06 лютого 2018р.:
- Прийняти пропозицію Учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» та подати на оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Прийняття рішення про прийняття (акцепт) Тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» унеможливило розгляд Тендерної пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».
Не погодившись із вказаними рішеннями Відповідача, Позивачем було подано скаргу №UA-2018-01-15-002267-а.b2 від 15 лютого 2018 до органу оскарження - Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016 встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 03.03.2018 року № 1946-р/пк-пз по процедурі закупівлі UА-2018-01-15-002267-а, скаргу Позивача задоволено та зобов'язано Відповідача скасувати вищезазначене рішення про визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».
На виконання вказаного рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України Відповідач скасував рішення про визнання переможця Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», що зазначено у Протоколі № 4 від 19 березня 2018 р.
Оскільки, позивачем були понесені витрати в сумі 5000, 00 грн. за подання скарги до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення Державним навчальним закладом "Полтавське вище міжрегіональне професійне училище" законодавства у сфері закупівель, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.
За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів №291 від 23.03.2016 про встановлення розміру плати за подання скарги передбачено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата в таких розмірах:
- 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг;
- 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів проведення ним оплати в сумі 5000,00 грн., тобто розмір збитків документально не підтверджений.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Приписами ст. 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Так, колегія суддів зазначає, що шкода є зовнішнім проявом - результатом протиправної дії або бездіяльності заподіювача шкоди, яка виражається у зменшенні обсягу прав, охоронюваних законом інтересів потерпілого, у погіршені стану його майна тощо.
Збитки ж у свою чергу варто розуміти як витрати або втрати потерпілого які вії повинен понести або вже поніс внаслідок заподіяння шкоди.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2)шкоди та її розміру; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкоди; 4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги зазначене, та враховуючи, що позивачем не надано документальних доказів щодо понесення ним збитків в сумі 5 000, 00 грн., суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.