Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3110/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Лисенка Віктора Михайловича, м. Харків
про розірвання договору та звільнення приміщення
за участю представників сторін:
позивача - Цуварев О.Ф., дов. № 32 від 02.01.2019;
відповідача - не з'явився.
Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Лисенка Віктора Михайловича, м. Харків, в якому просить суд:
1. Розірвати договір оренди від 21.01.2019 № 777 укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Лисенком Віктором Михайловичем.
2. Виселити Фізичну особу - підприємця Лисенка Віктора Михайловича з займаної нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 52,3 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Танкова, 74.
3. Передати орендоване майно Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
4. Стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем на сплату судового збору.
Ухвалою господарського суду від 17.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.11.2019 об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3110/19 до судового розгляду по суті на 17.12.2019 о 12:00 год.
У судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 17.12.2019 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. При цьому суд зазначає, що відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 , а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 17.10.2019 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута Укрпоштою до суду із зазначенням: "адресат відсутній".
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано, у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 17.12.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
21.01.2019 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Лисенком Віктором Михайловичем (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 777 (договір) нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 52,3 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Танкова, 74, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду, з метою використання: під підсобне.
Згідно з п. 4.9. договору, у разі якщо об'єктом оренди є нежитлова будівля в цілому, орендар зобов'язаний, у встановленому порядку, оформити договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт оренди.
П 4.10. договору визначено, що орендар зобов'язаний здійснити в термін не більше шести місяців із дати підписання акта приймання-передачі на укладання договорів отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації), договорів на оплату експлуатаційних витрат та договору на пропорційна частину відшкодувань на утримання прилеглої до будівлі території у термін, визначені відповідними розпорядчими документами обслуговуючих підприємств.
Завірені належним чином копії укладених договорів надати орендодавцю протягом десяти днів із дати укладення.
Пунктом 4.13. договору передбачена також розробка, відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки, комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди, додержуватися протипожежних вимог, стандартів, норм та правил.
Згідно із п.п. 5 п. 7.2. договору орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, якщо орендар не виконує, зокрема, пункти 4.9., 4.10., 4.13.
У зв'язку з порушенням суттєвих умов договору, а саме: не наданням копії договору на отримання послуг електроенергії, декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, з питань пожежної безпеки, договору оренди земельної ділянки, а також договору на вивезення побутових відходів, на адресу ФО-П Лисенка В.М. було направлено листа Управління комунального майна та приватизації від 25.07.2019 № 8374 про намір розірвання зазначеного договору оренди та звільнення орендованої будівлі.
Відповідно до інформації вказаній у зверненні Управління комунального майна та приватизації до Юридичного департаменту від 29.08.2019 № 8374 (вх. № 1682/0/8-19 від 29.08.2019) станом на 29.08.2019 відповіді на вищевказаний лист від ФО-П Лисенка В.М. не отримано.
У зв'язку з вказаними обставинами, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради було вирішено достроково розірвати договір оренди та повернути майно орендодавцю, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
За загальними положеннями Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як унормовано ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.
Оскільки орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 3 статті 26 якої наведено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
В обґрунтування позову, позивач, посилаючись на частину другу статті 651 ЦК України та частину 3 ст.291 ГК України, зазначає, що відповідно до пунктів 4.9, 4.10, 4.13 договору оренди, орендар зобов'язався, у разі, якщо об'єктом оренди є нежитлова будівля в цілому, орендар зобов'язаний, у встановленому порядку, оформити договір оренди земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт оренди. Також орендар зобов'язаний здійснити в термін не більше шести місяців із дати підписання акта приймання-передачі на укладання договорів отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації), договорів на оплату експлуатаційних витрат та договору на пропорційну частину відшкодувань на утримання прилеглої до будівлі території у терміни, визначені відповідними розпорядчими документами обслуговуючих підприємств.
Завірені належним чином копії укладених договорів надати орендодавцю протягом десяти днів із дати укладення.
Також п. 4.13. договору передбачена також розробка, відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки, комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди, додержуватися протипожежних вимог, стандартів, норм та правил.
Натомість, як вказує позивач, відповідачем були порушені суттєві умови договору, а саме: не надано копії договору на отримання послуг електроенергії, декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, з питань пожежної безпеки, договору оренди земельної ділянки, а також договору на вивезення побутових відходів.
Також, з листа Департаменту земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2019 № 1232/9-19 вбачається, що, станом на 05.11.2019, договір оренди землі на земельну ділянку по вул. Танковій, 74, не оформлений та в Департаменті не перебуває.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору оренди від 21.01.2019 № 777, відповідно до ст. 188 ГК України, позивачем на адресу ФО-П Лисенка В.М. було направлено листа від 25.07.2019 № 8374 про намір розірвання зазначеного договору оренди та звільнення орендованої будівлі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Згідно із п.п. 5 п. 7.2. договору орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, якщо орендар не виконує, зокрема, пункти 4.9., 4.10., 4.13.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.
Частиною 1 ст. 783 ЦК України передбачено право орендодавця вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
З правового аналізу вказаних норм вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору, як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем порушено положення п. п. 4.9., 4.10., 4.13. договору оренди № 777 від 21.01.2019, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди № 777 від 21.01.2019, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Суд зазначає, що станом на дату розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів виселення відповідача з займаних орендованих приміщень та повернення спірного майна орендодавцю.
Зокрема, суд звертає увагу на ті законодавчі приписи (ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), якими передбачено повернення об'єкту найму (оренди) саме наймодавцеві (орендодавцеві), а не будь-якій іншій особі, у т.ч. балансоутримувачу - організації (підприємству), на балансі якого обліковується майно.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджена відсутність у відповідача законних підстав для користування об'єктом оренди - нежитловою будівлею літ. А-1, загальною площею 52,3 кв.м., розташованою за адресою: м. Харків, вул. Танкова, 74, то вимога позивача про виселення відповідача з займаних приміщень та про передачу нежитлових приміщень позивачу (орендодавцю), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 у справі № 915/1002/16.
Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за звернення до господарського суду з даним позовом, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 21.01.2019 № 777, укладений між Фізичною особою-підприємцем Лисенком Віктором Михайловичем ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).
Виселити Фізичну особу-підприємця Лисенка Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні) з займаної нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 52,3 кв.м, розташованої за адресою: м . Харків, вул. Танкова, 74 та передати орендоване майно Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенка Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412);
Відповідач - Фізична особа-підприємець Лисенко Віктор Михайлович ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні)
Повне рішення складено 19.12.2019.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3110/19