Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3115/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , м.Харків
про стягнення 6 239,78 грн
за участю представників:
від позивача: Парахіна В.В., довіреність № 01-15/838 від 20.02.2019
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Зіняк Я.Л., довіреність№225/11/4 від 02.01.2019
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (надалі - відповідач) про стягнення 6239,78грн., з яких: 4839,67грн. пені, 407,15грн. 3% річних, 992,96грн. індексу інфляції.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як платником, зобов'язань за Договором №763-069 від 01.01.2019 щодо своєчасної оплати електричної енергії, яка була спожита Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач).
Ухвалою від 30.09.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2019. Також даної ухвалою до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Військову частину НОМЕР_1 (надалі - третя особа).
10 жовтня 2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких він підтвердив існування господарських правовідносин за договором №763-069 від 01.01.2019, та, посилаючись на скрутне фінансове становище, просив зменшити розмір пені на 30%.
У судовому засіданні 29.10.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 20.11.2019.
08 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив, посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості. Також, з огляду на свій незадовільний майновий стан, відповідач просив зменшити розмір пені на 50%. Крім того, відповідач просив поновити строк на подання відзиву.
Суд зазначає, що даний відзив є таким, що подано з пропуском встановленого судом строку.
Так, в ухвалі від 30.09.2019 у даній справі відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов в п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.
З наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала від 30.09.2019 була отримана відповідачем 02.10.2019, а тому останнім днем для подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, було 17.10.2019. Однак, відзив було подано відповідачем поштою 07.11.2019.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відзиві відповідач заявив клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.
Враховуючи викладене, а також відсутність заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.
У зв'язку з цим, відзив відповідача з доданими документами приймається судом та долучається до матеріалів справи.
13 листопада 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.
У підготовчому засіданні 20.11.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 11.12.2019.
Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2019 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника у повідомленні про дату, час і місце наступного судового засідання, розміщеному в листі фіксації осіб, що прибули в минуле підготовче засідання.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Представник відповідача просила суд при вирішенні спору врахувати та задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
У судовому засіданні 11.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону".
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
01 січня 2019 року між позивачем, як постачальником, та Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-069 (надалі - Договір) шляхом приєднання, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 фактично споживалась електрична енергія, а також було подано заяву про приєднання з 01.01.2019 до умов Договору.
За умовами пункту 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з пунктом 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Також, 01.01.2019 між позивачем, як постачальником, та Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, та відповідачем, як платником, була укладена Додаткова угода до Договору, за умовами якої Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію.
Так, сторони додаткової угоди домовилися внести зміни до Додатку №3 "Комерційна пропозиція №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів" до Договору про постачання електричної постачальником універсальних послуг.
Зокрема, було узгоджено, що оплата електричної енергії, в тому числі послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунку споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі реквізитів "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідно для цього періоду, ці кошти, перераховані платником за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладання сторонами та дотримання платником узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє платника від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Пункт 4 додатку № 3 до Договору викладено в наступній редакції: "Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений платником протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення."
Протягом дії Договору Військовій частині НОМЕР_1 було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за січень 2019 на суму 96787,60грн., 06.02.2019 рахунок отримав наручно представник В/Ч НОМЕР_1 , останній день оплати рахунка 20.02.2019;
- за березень 2019 на суму 67 410;08 грн., 01.04.2019 рахунок отримав наручно представник В/Ч НОМЕР_1 , останній день оплати рахунка 15.04.2019;
- за квітень 2019 на суму 58 924,40 грн., 02.05.2019 рахунок отримав наручно представник В/Ч НОМЕР_1 , останній день оплати рахунка 16.05.2019;
- за травень 2019 на суму 49 288,54 грн., 03.06.2019 рахунок отримав наручно представник В/Ч НОМЕР_1 , останній день оплати рахунка 18.06.2019.
Як зазначає позивач, та це не оспорюється відповідачем, останній умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з пені, 3 % річних та індексу інфляції, яка станом на 01.08.2019 року становить 6239,78 грн., з яких: 4839,67грн. пені, 407,15грн. 3% річних, 992,96грн. індексу інфляції.
Стягнення вказаних сум є предметом спору у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи підтверджують несвоєчасне здійснення відповідачем оплати вартості електричної енергії, спожитої третьою особою у січні, березні-травні 2019 року.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач факту неналежного виконання договірних зобов'язань за вказані позивачем періоди не спорює.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних положень законодавства позивач через несвоєчасну сплату відповідачем боргу за спожиту електричну енергію за січень, березень-травень 2019 року, здійснив нарахування відповідачу 407,15грн. 3% річних за період з 01.03.2019 по 31.07.2019, а також 992,96грн. індексу інфляції за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 та з 01.06.2019 по 30.06.2019.
Перевіривши розрахунки вказаних сум, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції у повному обсязі.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7 додатку №3 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2019) у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 4839,67грн. пені, за період з 01.03.2019 по 31.07.2019.
Відповідач розміру та правильності здійсненого позивачем розрахунку пені не оспорив, однак у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, при вирішенні судом питання про зменшення пені слід враховувати не самий лише розмір збитків, які були спричинені правопорушенням, але й "інші обставин, які мають істотне значення".
Зокрема, статтею 233 ГПК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, суду в обов'язковому порядку слід враховувати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Втім, додані до відзиву довідка №02-29/98 від 16.01.2019 та рішення №932 від 23.01.2017 підтверджують лише повне фінансування відповідача з державного бюджету та факт присвоєння відповідачу ознаки неприбутковості.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому Договором розмірі.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.
Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача про відсутність його вини у виникненні заборгованості через те, що він отримує фінансування від органів Державного казначейства.
Так, частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 4839,67грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код 42206328) 4839,67грн. пені, 407,15грн. 3% річних, 992,96грн. індексу інфляції, а також 1921,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "21" грудня 2019 р.
Суддя М.В. Калантай