16.12.2019 Справа № 920/994/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/994/19
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі: Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ,
до відповідача: Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми,
про стягнення 300 452 грн 59 коп
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
25.09.2019 Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі: Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулось до суду з позовною заявою від 23.09.2019 № _6/01704, відповідно до якої просить суд: стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” на свою користь 300 452 грн 59 коп, з яких 193 421 грн 13 коп - пені, 107 031 грн 46 коп - штрафу; 4 506 грн 79 коп - витрати по сплаті судового збору; 2 000 грн 00 коп - витрати на професійну допомогу адвоката.
Відзив на позов відповідач не подав, однак ним подано клопотання про зменшення неустойки (а.с. 88-91) та відстрочення виконання рішення, в підготовчому судовому засіданні проти вимог не заперечував, фактично їх визнав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представники сторін в судове засідання 16.12.2019 не з'явились, тому відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
20.12.2017 між відокремленим підрозділом «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» укладений договір поставки № 53-129-04-17-01261 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник зобов'язувався в порядку і на умовах, визначених у Договорі виготовити та поставити запасні частини до насосів ГЦН-195М, ВЦЕН - 315, ЦН 60-180, КсВА 1500-120, ПЕА 150-85, ЦН 50-135, ПЕА 65-50, ПЕА 850-65, КсВА 900-180, КсВА 1000-190, (далі по тексту - Продукція) для ВП «Рівненська АЕС», ВП «Южно- Українська АЕС», ВП «Хмельницька АЕС», ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язувався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість Договору становить 10 756 137 грн 60 коп з ПДВ.
Згідно з п. 5.1 Договору, строк поставки продукції зазначений в Специфікаціях. Допускається дострокова поставка та поставка продукції партіями.
Відповідно до п. 5.2 Договору, поставка продукції згідно Специфікацій здійснюється автотранспортом покупця згідно Інкотермс 2010 на умовах EXW - склад готової продукції постачальника, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Курська, буд. 48.
Вантажоодержувачами є: Рівненське відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», м. Вараш (Кузнецовськ), Рівненська обл. - запасні частини до насосів для ВП «Рівненської АЕС» (специфікація № 1); Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., - запасні частини до насосів для ВП «Южно-Українська АЕС» (специфікація №2); Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», м. Нетішин, Хмельницька обл., - запасні частини до насосів для ВП «Хмельницька АЕС» (специфікація №3); Запорізьке відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом», м. Енергодар, Запорізької обл., - запасні частини до насосів для ВП «Запорізька АЕС» (специфікація №4) (далі по тексту - «Вантажоодержувачі»).
Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату відвантаження продукції із зазначенням номенклатури та вартості продукції, що поставляється.
Відповідно до п. 5.4 Договору, датою поставки вважається дата виписки товарно-транспортної накладної, що підтверджує факт відвантаження продукції на умовах EXW Інкотермс 2000, відповідно до пункту 5.2 Договору поставки.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Продукції переходить від постачальника до Покупця з дати поставки Продукції.
Згідно з п.2 Додаткової угоди № 1 від 28.12.2018 до Договору, ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» листом від 11.12.2018 № 07-38/28198 у відповідь на лист постачальника від 04.12.2018 № 48-2/373 погодила внесення змін у Специфікацію № 4, в частині зменшення кількості продукції за позиціями № 1 - до 2 шт., № 2 - до 2 шт., за рахунок додання позицій № 19 - 2 шт. та № 20 - 2 шт., у зв'язку з чим, виникла необхідність у коригуванні Специфікації № 4.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 28.12.2018 до Договору, Сторони підтверджують, що поставка продукції за позиціями № 1, 2, 19, 20 Специфікації № 4 до Договору мала бути здійснена у строк до 30.09.2018.
В процесі виконання зазначеного Договору зі сторони відповідача були допущені порушення строків поставки Продукції, що підтверджується нижчевикладеними обставинами справи.
Згідно з умов Договору були визначені наступні строки поставки продукції: Специфікація №4: за позиціями №№ 1, 2, 19, 20 - до 30.09.2018. Поставка за вказаними позиціями здійснена з порушенням строків постачання, що підтверджується наступними товарно- транспортними накладними, а саме: від 13.12.2018 № 80013892; від 28.03.2019 № 80013892.
Крім того, п.4 Додаткової угоди від 28.12.2018 № 1 до Договору, сторони визнали факт порушення постачальником строків постачання продукції за позиціями № 1, 2, 19, 20 Специфікація № 4 до Договору.
У зв'язку з порушенням строків поставки продукції за Договором у відповідача настає відповідальність, згідно з п. 7.2 Договору.
Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення строку поставки продукції за Договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до дати виписки товарно-транспортної накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Згідно з п. 9.2 Договору, у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку, передаються у відповідний Господарський суд України за місцем знаходження відповідача, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, шо господарські суди розглядають справи у спорах, шо виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вартість продукції за позиціями № 1, 2 Специфікації № 4 - 764 510 грн 40 коп з ПДВ. Строк поставки продукції за позиціями № 1, 2 Специфікації № 4 - до 30.09.2018.
Поставка продукції за позиціями № 1, 2 Специфікації № 4 за Договором здійснена Постачальником 13.12.2018, з порушенням договірного строку, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.12.2018 № 80012372.
Абзацем 3 п. 5.2 Договору передбачено, що постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату відвантаження продукції із зазначенням номенклатури та вартості продукції, що поставляється.
На виконання вищевказаного пункту договору, постачальник листом від 11.12.2018 № 48-2/387 повідомив покупця про готовність продукції до відвантаження з 14.12.2018, даний лист надійшов до ВП «Атомкомплект» - 12.12.2018 (вх. № 16305 від 12.12.2018). Тобто, 12.12.2018 покупцю стало відомо, що продукція готова до відвантаження з 14.12.2018, а тому, за приписами п. 5.2 Договору, покупець має прибути на склад постачальника щоб забрати готову продукцію.
Вартість продукції за позиціями № 19, 20 Специфікації № 4 - 764 510 грн 40 коп з пдв.
Строк поставки продукції за позиціями № 19, 20 Специфікації № 4 - до 30.09.2018.
Поставка продукції за позиціями № 19, 20 Специфікації № 4 за Договором здійснена Постачальником 28.03.2019, з порушенням договірного строку, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.03.2019 № 80013892.
Абзацем 3 п. 5.2 Договору передбачено, що постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату відвантаження продукції із зазначенням номенклатури та вартості продукції, що поставляється.
На виконання вищевказаного пункту договору, постачальник листом від 15.03.2019 № 48-2/120 повідомив покупця про готовність продукції до відвантаження з 28.03.2019, даний лист надійшов до ВП «Атомкомплект» - 18.03.2019 (вх. № 3447 від 18.03.2019). Тобто, 18.03.2019 покупцю стало відомо, що продукція готова до відвантаження з 28.03.2019, а тому, за приписами п. 5.2 Договору, покупець має прибути на склад постачальника щоб забрати готову продукцію.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що 193 421 грн 13 коп - пені, 107 031 грн 46 коп - штрафу позивачем нараховані відповідно до умов Договору та вимог діючого законодавства. Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції за договором складає - 300 452 грн 59 коп.
Розглянувши заяву від 02.12.2019 № 18-7/1076 про зменшення неустойки та відстрочення виконання рішення представника відповідача, суд дійшов висновку про його часткове задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд мас право зменшити розмір санкцій: якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів, боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як вбачається з позову ДП «НАЕК «Енергоатом» серед позовних вимог не має вимоги про стягнення збитків, тому AT «Сумське НВО» вважає, що прострочення AT «Сумське НВО» зобов'язання з поставки товару за договором поставки № 53-129-04-17-01261 від 20.12.2017, не завдало значних збитків ані позивачеві, ані іншим суб'єктам господарювання.
Розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій значно перевищує можливий розмір збитків, понесених ДП «НАЕК «Енергоатом» у зв'язку з простроченням AT «Сумське НВО» зобов'язань з поставки продукції за договором № 53-129-04-17-01261 від 20.12.2017.
АТ «Сумське НВО» стабільно отримує значні збитки від господарської діяльності, так у відповідності до даних Звіту про фінансові результати за 2017 рік АТ «Сумське НВО» отримало чистий збиток на суму 1 116 083 000 грн 00 коп. За даними звіту про фінансові результати за 2018 рік збиток сягав 2 157 985 000 грн 00 коп.
Не зважаючи на вказані обставини, 03.06.2019 АТ «Сумське НВО» здійснило відвантаження на адресу позивача продукції за договором № 53-129-04-17-01261 від 13.12.2017 (позиції№1,2 Специфікації№4) на загальну суму 764 510 грн 40 коп та 28.03.2019 (позиції 19, 20 Специфікації №4) на загальну суму 764 510 грн 40 коп.
АТ «Сумське НВО» виконало свої зобов'язання за договором № 553-129-04-17- 01261 від 20.12.2017 на загальну суму 10 756 137 грн 60 коп у повному обсязі.
Таким чином, неустойка, що обрахована за незначне порушення зобов'язань з оплати природного газу на суму 300 452 грн 59 коп значною мірою втратила своє призначення саме, як вид забезпечення у зв'язку з виконанням основного зобов'язання.
Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Нарахована позивачем пеня у розмірі 300 452 грн 59 коп становить близько 20% від своєчасно невиконаного зобов'язання, що є неспіврозмірним, в той час як неустойка, як засіб розумного стимулювання з виконання грошового зобов'язання, не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, з урахуванням фінансового стану обох суб'єктів господарювання (Постанова ВС КГС від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17).
В свою чергу, позивач не навів належних та допустимих доказів, які свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання ДП «НАЕК «Енергоатом» збитків в результаті прострочення виконання зобов'язання з боку АТ «Сумське НВО».
З огляду на вищезазначене та враховуючи повне виконання відповідачем зобов'язань з поставки продукції за Договором до звернення з даним позовом, незначний термін прострочення поставки продукції, відсутність спричинення збитків Позивачу простроченням такої поставки, а також зважаючи на фінансовий стан боржника, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, на 40 %, та, відповідно, стягнути з відповідача на користь позивача 116 052 грн 68 коп пені та 64 218 грн 88 коп штрафу.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 238 ГПК України в разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Даною нормою не встановлено умови надання відповідної розстрочки або відстрочки.
Відповідна конкретизація наведена лише в ст. 331 ГПК України, яка регулює це питання під час примусового виконання рішення суду. Так, згідно з цією статтею, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Проаналізувавши доводи відповідача та надані ним докази, а саме те, що в межах зведеного виконавчого провадження № 57084810 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області було накладено арешт на грошові кошти АТ «Сумське НВО» на загальну суму 43 647 457 грн 00 коп; постановою приватного виконавця Корольова М.А. від 12.04.2019 накладено арешт на грошові кошти АТ «Сумське НВО» на загальну суму 9 727 869 грн 85 коп, постановою приватного виконавця Мукореза М.Л. від 18.06.2019 накладено арешт на грошові кошти АТ «Сумське НВО» в межах суми 4 690 000 грн 00 коп; постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Сумській області Тимофєєвої Т.І. від 19.06.2019 накладено арешт на грошові кошти АТ «Сумське НВО» на загальну суму 80 829 553 грн 76 коп; постановою Приватного виконавця Пересадько О.Б. від 06.08.2019 накладено арешт на грошові кошти відповідача на загальну суму 644 387 грн 82 коп, а також те, що АТ «Сумське НВО» має заборгованість по заробітній платі в сумі 509 657 грн 2 коп, (разом з податками і зборами), суд не знаходить підстав для задоволення відповідного клопотання відповідача, оскільки саме такі підстави не передбачені вищезазначеними нормами чинного господарського процесуального законодавства як такі, що суд враховує під час вирішення питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили, що до 01.09.2020 відповідач має можливість виконати судове рішення у даній справі в добровільному порядку, як зазначено у відповідному клопотанні останнього.
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У даному випадку для підтвердження понесених витрат, позивач долучив до справи: договір про надання правової допомоги № 44-129-08-18-01704 від 22.12.2018, укладений між позивачем та адвокатом Муляром Є.Г.; додаткову угоду від 18.09.2019 № 13 до договору про надання правової допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю вказаною особою від 02.07.2018 № 000240; ордер від 23.09.2019 серія КС № 766163.
Водночас, позивачем не надано суду первинних документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати заявником, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів чи прибуткового касового ордеру. Також не надано детального опису робіт правника, акту фактично наданих послуг з правничої допомоги адвокатом Муляром Є.Г. на суму 2 000 грн 00 коп, підписаним обома сторонами. У той час, як умовами договору про надання правової допомоги № 44-129-08-18-01704 від 22.12.2018 передбачено, що доказом надання послуг адвокатом та підставою для сплати адвокату гонорару, є акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4.7. Договору).
Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують склад, обсяг і фактичне надання правничої допомоги на суму 2 000 грн 00 коп, а також доказів на обґрунтування його розміру та понесення позивачем витрат на таку допомогу, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що відповідач фактично визнав позов до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов повністю, слід ухвалою повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи вбачається, що за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 506 грн 80 коп відповідно до платіжного доручення № 2545 від 20.09.2019.
Тому, сплачена сума судового збору в розмірі 2 253 грн 40 коп підлягає поверненню ухвалою позивачу з Державного бюджету на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, а залишок судового збору відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код ЄДРПОУ: 05747991) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі: Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ.А, код ЄДРПОУ: 26251923) 116 052 грн 68 коп пені, 64 218 грн 88 коп штрафу за договором поставки від 20.12.2017 № 53-129-04-17-01261, а також 2 253 грн 40 коп - 50% сплаченого позивачем судового збору.
3. В іншій частині вимог Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі: Відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” до Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” в даній справі - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 20.12.2019.
Суддя Ю.А. Джепа