"09" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2297/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Компанії "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" (C/o ALTELAW FZE Office № 1D, floor №6, Tower 1, Amenity Center, Al Jazeera Al Hamra, P.O. Box 85516, RAK UAE)
до відповідача: HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” SIRKETI (ATATURK MAHALLESI ERTUGRUL GAZI SOKAK METROPOL ISTAMBUL Cl Apt. 2B/156 ATASEHIR- ISTAMBUL Turkey)
про стягнення 359 044, 14 доларів США
за участю:
від позивача: Жуков Ю.А. - ордер ОД № 365796 від 08.08.2019р;
від відповідача: не з'явився.
09.08.2019 р. Компанія "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” SIRKETI, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 359 044,14 доларів США та судові витрати.
Позовні вимоги Компанії "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" обґрунтовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами контракту №SFM010418 від 01.04.2018 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг.
Ухвалою суду від 14.08.2019р. відкрито провадження у справі № 916/2297/19, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 16.09.2019р. о 14 год. 30 хв.
Поряд з цим, враховуючи, що відповідач - HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” SIRKETI є суб'єктом господарювання Турецької Республіки, яка є учасником Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, керуючись положеннями ст. 10 відповідної Конвенції та з огляду на подану позивачем заяву щодо можливості самостійного надсилання процесуальних документів на адресу відповідача, з метою уникнення затягування розгляду справи, судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі уповноважено Компанію "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" на вручення процесуальних документів по справі №916/2297/19 відповідачу.
30.08.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів направлення позовної заяви та ухвали Господарського суду Одеської області від 14.08.2019р. із перекладом на англійську мову на адресу відповідача (т.1 а.с.149-172).
У судове засідання 16.09.2019р. з'явився представник позивача, який надав докази вручення відповідачу поштового відправлення. Враховуючи, що фактично ухвала про відкриття провадження у справі відповідачем була отримана 06.09.2019 р. та станом на 16.09.2019р. встановлений процесуальним законодавством строк на подання відзиву не сплинув, з урахуванням юридичної реєстрації відповідача у Туреччині, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.10.2019 р. о 12:45., а також визначив час та дату для розгляду справи по суті - 11.11.2019р., про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.
01.10.2019р. до суду від позивача надійшла заява про залучення доказів направлення відповідачу ухвали суду від 16.09.2019р. (т.2 а.с.9-18).
У судовому засіданні 09.10.2019р. судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 15.10.2019р.
У судовому засіданні 15.10.2019р. представник позивача надав письмові пояснення з додатковими доказами (т.2 а.с.22-46), згідно яких зазначив, що поставлений відповідачу товару ним було придбано у ТОВ „Металзюкрайн Корп ЛТД”, про що свідчить, зокрема, контракт №01/04/18 від 01.04.2018р., акт приймання-товару №1 від 01.05.2018р. Крім того позивач повідомив суду, що товар відповідачу поставлявся за ціною 267 дол. США за одну тонну.
Щодо кількості поставленого відповідачу товару та різниці між кількістю завантаженого на судно Gloria 1905 товару та кількістю отриманого відповідачем товару позивач пояснив, що пунктом 5.1. Контракту №SFM010418 передбачено, що товар поставляється на умовах FOB: порт „Морський торгівельний порт Чорноморськ”, відповідно до яких зобов'язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження. Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. Умова FOB вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на експорт.
Оскільки, як вказує позивач, на судно Gloria 1905 в порту „Морський торгівельний порт Чорноморськ” було завантажено товар в кількості 3.861.600 кг, відповідно до умов FOB вважається, що Покупцю був поставлений товар саме в кількості 3.861.600 кг. Саме виходячи із цієї кількості поставленого товару, Позивачем в позовній заяві був здійснений розрахунок суми боргу. При цьому, відповідачем жодних претензій щодо кількості та/або якості поставленого товару не пред'являлось.
Ухвалою суду від 15.10.2019р. судом продовжено строк підготовчого провадження до "15" листопада 2019р., закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на раніше визначену дату - "11" листопада 2019 р. о 14:00. Крім того, вказаною ухвалою суду визначено резервні дату та час судового засідання для розгляду справи №916/2297/19 на 09.12.2019р. о 14 год. 00 хв.
29.10.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів направлення ухвали суду від 15.10.2019р. із перекладом на англійську мову на адресу відповідача (т.2 а.с.54-65).
У судовому засіданні 11.11.2019р. судом оголошено перерву на раніше визначені дату та час, а саме 09.12.2019р. о 14 год. 00 хв.
У судовому засіданні 09.12.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач - HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” SIRKETI про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, а саме в порядку, передбаченому ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Приймаючи до уваги, що надіслані на адресу відповідача ухвали з перекладом на англійську мову були доставлені відповідачу 06.09.2019р., 25.09.2019р. та 23.10.2019р. про що свідчить скріншоти „Відстеження вантажів DHL Express” (т.2 а.с.2-3, 16-17, 64-65), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 12.1. контракту сторони погодили, що всі спори, що виникли у зв'язку із виконанням цього Контракту, повинні вирішуватися мирним шляхом. У випадку неможливості досягнення згоди спір підлягає розгляду в Господарському суді Одеської області у відповідності до матеріального та процесуального права України.
Враховуючи погодження сторонами за умовами контракту вирішення спорів в Господарському суді Одеської області, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до вказаного суду.
Вирішуючи питання щодо права, яке застосовується судом, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов'язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Враховуючи погодження сторонами при вирішення спорів застосування матеріального та процесуального права України, саме законодавство України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2018р. між Компанією "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" (Продаець) та HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” (Покупець) укладено контракт № SFM010418 (а.с.14-16), згідно до умов якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий не гранульований, українського походження, врожаю 2017 року (далі Товар), у відповідності до норм Європейського Співтовариства.
Згідно п. 4.1. контракту загальна кількість товару, яка має бути поставлена, складає 4 000 метричних тонн +/- 10% на вибір Покупця.
За умовами контракту товар поставляється морським транспортом, упаковка відсутня (п.2.1. контракту). Базис постачання - FOB порт „Морський торгівельний порт Чорноморськ” (п.5.1. контракту). Транспортні засоби для поставки товару та завантаження забезпечує Продавець (п.5.2. контракту).
Відповідно до п.5.3. контракту право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту завантаження товару на судно.
Пунктом 6.1. контракту сторони погодили, що ціна на товар обчислюється в доларах США. Ціна за одну тонну товару становить 267,00 долара США. Загальна сума контракту складає 1 068 000 долара США +/- 10% (п.7.1. контракту).
Згідно п. 8.1. договору поставка товару здійснюється Продавцем в строк не пізніше 15.05.2018р.
Відповідно до п. 9.2. контракту товар підлягає 100% оплаті впродовж трьох банківських днів після оформлення відповідної митної декларації
Платежі по контракту здійснюються в доларах США прямим банківським переказом на рахунок Продавця в уповноваженому ним банку. Оплата може бути здійснена третьою стороною (п.п.9.5.-9.6. контракту).
Згідно п. 14.1. контракту останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, на виконання умов контракту, 04.05.2018р. позивачем було відвантажено відповідачу шрот з насіння соняшника, негранульований (однорідна сипуча маса), одержаний під час добування рослинних жирів та олій, врожаю 2017р. у кількості 3 861 600 кг, про що свідчить наявна в матеріалах справи митна декларація №UA5Q0100/2018/003726 (т.1 а.с.17-18) Загальна вартість Товару згідно зазначеної митної декларації становить 1 023 324,00 доларів СІІІА.
На підтвердження факту поставки позивачем одночасно з позовною заявою було також надано морський коносамент від 02.05.2018 року (т.1 а.с.19), вантажний маніфест від 02.05.2018 року (т.1 а.с.21), розписку капітана судна “Gloria 1905” від 02.05.2018 року (т.1 а.с.23), план розміщення вантажу на судні “Gloria 1905” від 02.05.2018 року (т.1 а.с.25-26), міжнародний ветеринарний сертифікат НОМЕР_1 №021074 від 02.05.2018 року (т.1 а.с.27), фітосанітарний сертифікат №60/15-6 065/ХХ-555984 від 02.05.2018 року (т.1 а.с.28), інспекційний висновок сюрвеєрської компанії SGS щодо кількості завантаженого на судно вантажу №СМ1810-0831 від 02.05.2018 року (т.1 а.с.57-58), сертифікат про не радіоактивність №DE-8/142 від 02.05.2018 року (т.1 а.с.61) та сертифікат походження №TR85101G 808/1 від 02.05.2018 року (т.1 а.с.63).
Факт отримання товару відповідачем підтверджується митними деклараціями №18351900IМ012907 від 19.06.2018 року (т.1 а.с.65-67) та №18351900IМ014870 від 12.07.2018 року (т.1 а.с.68-70), згідно яких загальна кількість вантажу становить 3 822 166 кг.
Враховуючи інформацію, наведену у митних деклараціях, щодо кількості поставленого позивачем та отриманого відповідачем товару, надаючи оцінку твердженням позивача щодо виникнення у відповідача обов'язку оплати товару у кількості 3 861 600 кг, суд вказує наступне.
Положень ст. 627 Цивільного кодексу України встановлюють, що відповідно до ст.6 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось судом вище, умовами контракту сторонами погоджено поставку товару на умовах FOB порт "Морський торгівельний порт Чорноморськ".
Згідно міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати термін FOB (FREE ON BOARD (… named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може стосуватися тільки випадків перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Отже, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів щодо передачі позивачем товару у загальній кількості 3 861 600 кг, враховуючи погоджені сторонами умови контракту щодо переходу права власності на товар з моменту його завантаження на судно, а також щодо поставки товару на умовах FOB, суд зазначає про наявність у відповідача обов'язку оплати товару у сумі 1 023 324,00 доларів США, виходячи з кількості товару, вказаного у митній декларації №UA5Q0100/2018/003726. При цьому суд виходить з меж позовних вимог, оскільки, з огляду на умови контракту, вартість поставленого вантажу складає 1 031 047,2 дол. США (3 861,6 тонн х 267 дол. США).
При цьому, суд зауважує про відсутність в матеріалах справи доказів заявлення відповідачем рекламацій щодо кількості вантажу.
Водночас, як вказує позивач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за контрактом, відповідачем поставлений товар було оплачено лише частково у сумі 664 279,86 доларів США. Доказів оплати залишку суми поставленого товару у розмірі 359 044,14 доларів США матеріали справи не містять.
Разом з тим, суд зауважує, що надані позивачем виписки по банківському рахунку (т.1 а.с.71-96) підтверджують оплату на суму 664 272,14 доларів США.
Водночас з огляду на межі позовних вимог, суд надає оцінку вимогам позивача у сумі 359 044,14 дол. США.
Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 359 044,14 доларів США відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Компанії "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За приписами ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з позовної заяви, позивач, заявляючи вимоги про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, зазначив що витрати на правову допомогу склали 52000 грн.
Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
У підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката Компанією "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" надано суду договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Жуковим Ю.А. (т.1 а.с.140-144), а також додаткову угоду №1 від 01.07.2019р. (т.2 а.с.68).
Пунктом 1 додаткової угоди сторони погодили, що позивач доручає, а Адвокат зобов'язується надати професійну правничу допомогу, пов'язану із веденням судової справи за позовом компанії «BLACK SEA COMMODITIES LIMITED» до компанії «HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED» про стягнення боргу в розмірі 359 044,14 доларів США, що виник за контрактом №SFM010418 від 01 квітня 2018 року.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідні висновки сформульовані Європейським судом з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, можуть бути використані судом в якості джерела права (п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 тощо).
Як встановлено судом, пунктами 2, 5 додаткової угоди сторони погодили, що грошова винагорода (гонорар) за надані послуги становить 52 000 грн., а послуги адвоката включають: збір та дослідження документів та інших доказів, необхідних для захисту інтересів Клієнта в суді, складання та подання (надсилання) до Господарського суду Одеської області позовної заяви у відповідності до вимог ГПК України, складання та подання до Господарського суду Одеської області під час судового провадження справи в суді першої інстанції всіх необхідних процесуальних документів (заяв, клопотань), представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області.
Водночас, як вбачається з договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього, такі документи не містить інформації щодо вартості кожної окремої наданої адвокатом послуги, чи вартості однієї години часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
В порушення вимог ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем також не надано суду детального опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також доказів, підтверджуючих сплату заявленої до стягнення суми (платіжне доручення). Зазначення у додатковій угоді щодо сплати суми гонорару одночасно з її підписанням, за думкою суду, не є доказом сплати суми правової допомоги для цілей її відшкодування з боку іншої сторони у розумінні ст.126 ГПК України.
З урахуванням викладеного, за відсутності детального опису виконаних адвокатом робіт в рамках даної справи та відсутності вартості оплати години роботи та взагалі відсутності доказів оплати послуг адвоката, суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх необхідності), а також критерію розумності їх розміру, що унеможливлює вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу на користь позивача.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у сумі 136 957,39 грн, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з HESMAN AGRICULTURE GIDA SANAYI VE TICARET LIMITED” SIRKETI (ATATURK MAHALLESI ERTUGRUL GAZI SOKAK METROPOL ISTAMBUL Cl Apt. 2B/156 ATASEHIR- ISTAMBUL Turkey, mьзteri №65183456, (VKN) 4620578185 на користь Компанії "BLACK SEA COMMODITIES LIMITED" (C/o ALTELAW FZE Office № 1D, floor №6, Tower 1, Amenity Center, Al Jazeera Al Hamra, P.O. Box 85516, RAK, UAE) заборгованість у сумі 359 044 /триста п'ятдесят дев'ять тисяч сорок чотири/ долари США 14 центів та судовий збір у сумі 136 957 /сто тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім/ грн 39 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19 грудня 2019 р.
Суддя Ю.М. Щавинська