20 грудня 2019 року Справа № 915/1717/19
м.Миколаїв
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Баштанський сирзавод”, 56101, вул. Заводська, 4, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства оператора газорозподільної системи “Миколаївгаз”, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159,
про: визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене протоколом від 07.02.2019, -
Суддя Ткаченко О.В.
За участю секретаря Сулейманової С.М.
Учасники справи до судового засідання не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: 12.07.2019 ТДВ “Баштанський сирзавод” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. №926 від 12.07.2019, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства оператора газорозподільної системи “Миколаївгаз” з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, вимог Кодексу газорозподільних систем про донарахування ТДВ “Баштанський сирзавод” обсягу природного газу 221952,00 куб. м за період з 01.04.2018 (00 год. 00 хв.) до 12.04.2018 (08 год. 00 хв.), яке оформлене протоколом від 07.02.2019.
Ухвалою суду від 15.07.2019 справу прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10 вересня 2019 року о 12:30.
Від відповідача 31.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого він заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 10.09.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09 жовтня 2019 року о 14 год. 30 хв.
Проте підготовче засідання, призначене на 09.10.2019, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка О.В. у відпустці, про що учасникам справи направлено повідомлення.
Ухвалою суду від 25.10.2019 повідомлено учасників справи, що розгляд справи у підготовчому засіданні відбудеться 13 листопада 2019 року об 11:00.
07.10.2019 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає, що у відзиві відповідач не спростував позовних вимог та підтвердив факт складання акту про порушення №1677 від 12.04.2018 з порушенням норм Кодексу газорозподільних систем.
У підготовчому засіданні 13.11.2019 було оголошено перерву до 20.11.2019 о 15:00.
Ухвалою суду від 20.11.2019 розгляд справи по суті було призначено у судовому засіданні 11.12.2019 об 11:30.
Перед початком судового засідання, 11.12.2019 до суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання б/н від 11.12.2019 (вх. № 18991/19) про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що вимоги позивача про скасування оформленого протоколом засідання комісії від 23.08.2018 рішення щодо розгляду акта про порушення не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав, шляхом подання позову про скасування рішення, оформленого протоколом щодо розгляду акта про порушення, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
До вказаного клопотання відповідачем додано текст постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 915/1907/18, роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень, якою закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шельф” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” про скасування рішення, оформленого протоколом про нарахування товариству об'єму газу у відповідному обсязі за відповідний період.
Наведена постанова, мотивована, зокрема, тим, що оскаржуване рішення відповідача, оформлене відповідним протоколом, не є актом індивідуального характеру, що підлягає оскарженню в судовому порядку окремо в господарському суді за встановленою у п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України предметною юрисдикцією. З огляду на викладене, вимоги про скасування оформленого протоколом засідання комісії рішення щодо розгляду акта про порушення не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування рішення, оформленого протоколом щодо розгляду акта про порушення, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 № 522/12901/17-ц щодо застосування судами норм статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18.
У судовому засіданні 11.12.2019 було оголошено перерву до 20.12.2019 о 10:00 для надання можливості позивачу надати свої пояснення по суті поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.
Учасники справи до судового засідання 20.12.2019 не з'явились.
Від позивача до суду 20.12.2019 надійшли пояснення по суті поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 20.12.2019 судом встановлено наступне.
Так, 05.08.2019 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 910/17955/17 разом з касаційною скаргою ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц наведено такі висновки:
- приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), вказують те що, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Таким чином, вимоги про скасування протоколу та визнання неправомірними відповідних дій не підлягають розгляду в судах;
- складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення Правил користування електричною енергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав;
- зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку про необхідність відступити від наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц з огляду на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд касаційної інстанції зазначив, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом, є оперативно-господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача, а можливість її скасування прямо передбачена приписами законодавства.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.08.2019 прийняла до розгляду справу № 910/17955/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські електромережі” на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 14.01.2020.
Здійснення перегляду у касаційному порядку господарської справи № 910/17955/17 станом на момент прийняття цієї ухвали не завершено.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За приписами ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Суд зауважує, що у справі № 915/1717/18 позовні вимоги стосуються визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства оператора газорозподільної системи “Миколаївгаз”, оформленого протоколом від 07.02.2019, а тому в частині обраних позивачем способів захисту порушеного права є подібними до обставин справи № 910/17955/17.
За таких обставин суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 915/1717/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17955/17 у подібних правовідносинах.
Керуючись статтями 228, 229, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 915/1717/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/17955/17.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Ткаченко