17.12.2019 р. Справа № 914/1302/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі:
Позивача-1: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, Львівська область, м.Львів;
Позивача-2: Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2”, Львівська область, Стрийський район, с.Грабовець;
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ”, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий;
про: зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.
Представники:
Прокурор: Малетич М.М. - прокурор (посвідчення від 09.07.2018р. №050271);
Позивача-1: Безушко О.І. - представник (довіреність від 19.03.2019р. №13);
Позивача-2: не з'явився;
Відповідача: Дмитрів А.Я. - директор ТзОВ “ГАЛЕКОСВІТ”.
08.07.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 24.06.2019р. вих. №30.31-1415вих-19 (вх.№1360) за позовом Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та Державного підприємства Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛЕКОСВІТ” про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області, шляхом демонтажу огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.
Підставами позовних вимог Прокурор зазначає самовільним зайняттям Відповідачем земельної ділянки площею 0,0960га по вул.Мізерного, 11 та 13, яка належить до земель оборони і перебуває у державній власності є частиною земельної ділянки військового містечка №1 у м.Стрий Львівської області та встановленням навколо неї огорожі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2019р. судом постановлено позовну заяву Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону від 24.06.2019р. вих.№30.31-1415вих-19 (вх.№1360 від 08.07.2019р.) залишити без руху; надати Заступнику військового прокурора Івано-Франківського гарнізону десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: 2.1) надати письмові пояснення із зазначенням ідентифікаційного коду Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, процесуального статусу, повного найменування, адреси місцезнаходження та ідентифікаційного коду Міністерства оборони України, а також повного найменування Позивача-2; 2.2) надати докази надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами Міністерству оборони України, а саме оригінали фіскальних чеків та описів вкладення з відміткою відділення поштового зв'язку про прийняття відправлення до пересилки.
02.08.2019р. за вх. №31878/19 від Прокурора на адресу суду надійшов лист від 29.07.2019р. вих. №30.31-1756-вих.19, у якому повідомляє про те, що Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону є структурним підрозділом Військової прокуратури Західного регіону України (79007, Львівська область, м.Львів, вул.Клепарівська, буд.20; ідентифікаційний код 38326057), Міністерство оборони України знаходиться за адресою 03168, м.Київ, просп.Повітрофлотський, буд.6, йому присвоєно ідентифікаційний код 00034022. Окрім того, у поданому листі Прокурор зазначає, що повне найменування Позивача-2 - Державне підприємство Міністерства оборони України “Аеропорт Львів-2” та додає докази скерування позовної заяви із доданими до неї документами на адресу Міністерства оборони України. Лист передано судді 27.08.2019р., суддя Фартушок Т.Б. по 23.08.2019р. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.08.2019р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; провадження у справі №914/1302/19 зупинити до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; зобов'язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц; копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.
Учасниками справи станом на час постановлення ухвали не виконано вимог ухвали суду від 29.08.2019р. у даній справі щодо повідомлення Господарського суду Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц.
Проте, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч. 3 ст.6 Закону України “Про доступ до судових рішень” суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
26.06.2019р. Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №587/430/16-ц. Вказану постанову 30.09.2019р. оприлюднено на веб-сайті “Єдиний державний реєстр судових рішень” за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84573553.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі; провадження у справі №914/1302/19 зупинити закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18; зобов'язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №911/1107/18.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі.; призначити підготовче засідання на 03.12.2019р.; Учасникам справи надати суду письмове пояснення з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц та постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019р. у справі №911/1107/18.
Ухвалою суду у даній справі від 03.12.2019р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 17.12.2019р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнана обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили Прокурор, представник Позивача 1 та представник Відповідача в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Прокурор в судове засідання з'явилась, позов підтримала, в судовому засіданні надала усні пояснення.
17.12.2019р. за вх.№52978/19 Прокурором подано документи по справі, які оголошено, судом оглянуто та, з врахуванням пояснень Прокурора про причини неподання таких разом з позовною заявою, долучено до матеріалів справи.
Представник Позивача 1 в судове засідання з'явився, позов підтримав, надав пояснення.
Позивач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.
Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, надав пояснення, в якому підтвердив існування предмету спору.
Суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 16.10.2019р. у справі №912/2385/18 суд ухвалив справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Вказаною ухвалою встановлено наступне:
«4.22. Таким чином, у даній справі слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?
4.23. Окрім того, існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
4.30. Таким чином, на нашу думку, у цій справі є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.».
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) ухвалено прийняти до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року; призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Так, в ухвалі Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 судом встановлено наступні обставини:
«За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання:
- у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені у таких постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 (пункт 30), від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18 (пункт 51), від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 (пункт 35), від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18 (пункт 7.16), від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18 (пункт 7.16), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 25);
- про необхідність обґрунтування та з'ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів інших касаційних судів (від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (пункт 24), від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а (пункт 34), від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16, від 04 вересня 2019 року у справах № 372/1688/17-ц та № 448/764/17);
- у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 802/1873/17-а зроблено висновок про те, що «неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави» (пункт 40);
- водночас у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (пункт 5.6). У подальшому цей висновок викладений у постановах судів апеляційної інстанції різних юрисдикцій (постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 441/702/19, від 16 вересня 2019 року у справі № 441/821/19, постанова колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Харківського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі № 626/482/19-ц);
- у постанові від 21 березня 2019 року у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Водночас обставини щодо з'ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, у цій справі судом касаційної інстанції не перевірялися.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань:
- у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що обставини дотримання прокурором установленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті (пункт 33). А відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України. Аналогічні висновки щодо необхідності залишення у такому випадку позову прокурора без розгляду сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18, від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18, від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18, від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18;
- водночас у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано), погодився із судом апеляційної інстанції, який, установивши, що прокурором у зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та необхідність залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ради без розгляду;
- в інших випадках суд касаційної інстанції зазначає про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, якщо прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів у суді. Так, у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про скасування ухвали про залишення позову без розгляду, що була постановлена судом першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, зазначивши, що, з'ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у цій справі, судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду. Аналогічні висновки сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що «прокурор у цій справі звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позову». При цьому колегія суддів враховувала правову позицію, викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 (у цій справі суд касаційної інстанції також погодився з висновками судів про необхідність відмови у задоволенні позову у такому випадку);
- у судах іншої юрисдикції також виникають проблемні питання щодо визначення правових наслідків. Так, у постанові Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року у справі № 22-ц/793/1011/19 зазначено, що залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі, якщо її заявлено особою, яка не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, що в даній справі не має місця, адже позивач - Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника), вправі мати та здійснювати процесуальні обов'язки під час розгляду цивільних справ. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності, одночасно аргументувавши це відсутністю у прокуратури права на позов, що є різними за змістом правомочностями.».
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Приписами п.11 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи те, що питання правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді в особі уповноваженого органу на даний час знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №914/1302/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18, оскільки Великою Палатою Верховного суду розглядається питання, яке вплине на оцінку господарським судом доводів Учасників даної справи щодо повноважень Прокурора на звернення до господарського суду із позовом.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі №914/1302/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.
2. Зобов'язати Учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.
3. Копію ухвали надіслати всім Учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст ухвали складено 21.12.2019р.
Головуючий суддя Фартушок Т. Б.