18.12.2019 р. Справа № 914/1776/19
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Регіон”, м. Київ,
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,
предмет позову: стягнення 5 200 765,07 грн.,
підстава позову: здійснення невід'ємних поліпшень земельної ділянки,
за участю представників:
позивача: Копач Роман Ігорович - адвокат на підставі довіреності №03-01/2019-4 від 03.01.2019 року,
відповідача: Пилип'як Христина Ігорівна - представник на підставі довіреності № 2901-вих-57 від 08.01.2019 року,
встановив:
30.08.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Регіон” до відповідача Львівської міської ради про стягнення 5 200 765,07 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2019 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.10.19 р.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі позивачем отримано 04.10.2019 року, відповідачем - 03.10.2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштовх відправлень. Хід розгляду справи відображено в протоколах судових засідань та відповідних ухвалах суду. Зокрема, у судовому засіданні 13.11.2019 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.
27.11.2019 року та 16.12.2019 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження в даній справі.
У судовому засіданні 18.12.2019 року представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження, представник позивача заперечив стосовно задоволення відповідного клопотання.
Як вбачається зі змісту обох клопотань, відповідач просить зупинити провадження в даній справі до постановлення судом касаційної інстанції постанови у справі №466/1875/14-ц, що обґрунтовується наступним.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2016р. за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Інвест-Регіон», треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Грень Н.М., ПП «Глобал Груп», ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» про визнання недійсним договору іпотеки в частині передачі земельної ділянки, витребування земельної ділянки у задоволенні позову відмовлено. Проте, 26.04.2018р. апеляційним судом Львівської області у справі № 466/1875/14-ц апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено та рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2016р. скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено.
Відповідач зазначає, що постанова Апеляційного суду Львівської області від 26.04.2018 року у справі № 466/1875/14-ц була підставою подання позовної заяви позивачем про стягнення грошових коштів в якості компенсації невід'ємних поліпшень земельної ділянки у розмірі 520 076,07 грн. Однак, позивач звернувся із касаційною скаргою у справі №466/1875/14-ц і ухвалою Верховного суду Касаційного цивільного суду від 19.07.2018р. у справі №466/1875/14-ц відкрито касаційне провадження та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 26.04.2018р. до закінчення касаційного провадження. Наведене, на думку відповідача, свідчить про об'єктивну неможливість розгляду господарської справи до вирішення іншої справи № 466/1875/14-ц.
Розглянувши клопотання Львівської міської ради про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Згідно зі ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, серед іншого, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, вирішує заяви та клопотання учасників справи, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.5 ч.1 ст.227).
При цьому пов'язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України). Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Суд зазначає, що звертаючись із позовом у даній справі, позивач посилається на судові рішення у справі № 466/1875/14-ц, зокрема, на рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що підтверджує обставину правомірності набуття ним права власності на об'єкти нерухомого майна, стосовно вартості поліпшення яких заявлено позовні вимоги.
Водночас, суд зазначає, що згідно з приписами процесуального законодавства та відповідно до тексту постанови суду апеляційної інстанції від 26.04.2018 року, постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Тобто, оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не змінює строку набрання таким судовим рішенням законної сили.
Так, суд враховує, що Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду 19 липня 2018 року відкрив касаційне провадження у даній справі № 466/1875/14-ц та задовольнив клопотання ТОВ «Інвест - Регіон» про зупинення виконання судового рішення, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження. Однак, суд не вважає, що вказаним підтверджується відстрочення моменту набрання законної сили постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року, адже зупинено лише виконання відповідної постанови.
Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 року у справі № 910/2650/19).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Ст. 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет спору в даній справі та неспростовану обставину набрання постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року законної сили з дня її прийняття незалежно від касаційного оскарження, дотримуючись принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін і пропорційної господарського судочинства, розумності строків розгляду справи судом, суд не вважає, що оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку доводить об'єктивну неможливість розгляду даної господарської справи до вирішення іншої справи. Суд звертає увагу, що рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили, тому підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.227 ГПК України для зупинення провадження в даній справі, немає. Відтак, у задоволенні поданих відповідачем клопотань суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. 177, 182, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
у задоволенні клопотання Львівської міської ради про зупинення провадження у справі від 27.11.2019 року, в подальшому уточненого клопотанням про зупинення провадження у справі від 16.12.2019 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.12.2019 року.
Суддя Матвіїв Р.І.