Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
11 грудня 2019 рокуСправа № 912/2190/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2190/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6
до відповідача: Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", 25006, м. Кропивницький, вул. Володарського, 67
про стягнення 21 918 325,14 грн
та за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", 25006, м.Кропивницький, вул. Володарського, 67
до: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6
про визнання недійсним абзацу 8 пункту 6.1. Договору № 16-417-Н купівлі-продажу природного газу від 22.08.2015
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Орел С.С., довіреність № 14-258 від 05.06.19, посвідчення адвоката №ЗП001663 від 30.05.2018 року;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Кропліс К.М., адвокат, ордер серія КР №102608 від 11.10.2019 року;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 08.08.2018 № 14/4-1026 до Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення 21 918 325,14 грн з яких: 11 252 878,76 грн пені, 2 961 833,54 грн - 3% річних, 7 703 612,84 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу №16-417-Н від 22.08.2016 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Дочірнім підприємством "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" подано відзив на позов, у відповідності до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" при нарахуванні пені, інфляційних втрат та 3% річних не враховано підписання спільних протокольних рішень, якими змінено порядок і строки проведення розрахунків за договором. Також у поданому відзиві відповідач просить зменшити пеню на 99%.
Крім того, ДП "Центрагаз" ВАТ "Кіровоградгаз" подано зустрічний позов у справі № 912/2190/18 до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним абзацу 8 пункту 6.1. договору № 16-417-Н купівлі-продажу природного газу від 22.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Дочірнім підприємством "Центргаз" Відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" з вимогами наступного змісту: "Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.".
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що оспорювана частина договору суперечить Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міненерговугілля та Мінфіну №493/688 від 03.08.2015, Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, оскільки визначає строки оплати спожитого газу, в той час, як на оплату газу за пільговими та субсидованими категоріями споживачів розраховується держава у визначеному нормативними актами порядку.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2018 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зустрічний позов заперечено з підстав наступного: обставини, що свідчили б про порушення при укладенні договору вимог ст. ст. 293, 215 Цивільного кодексу України не наведено; та обставина, що ДП "Центрагаз" ВАТ "Кіровоградгаз" немає впливу на певні обставини або дії третіх осіб не може визнаватись порушенням вимог законодавства; абзац 8 п. 6.1. договору відповідає умовам Примірного договору; господарський суд має право визнати недійсною лише частину договору (за наявності підстав для цього) виключно тоді, якщо обставини справи свідчать про можливість укладення договору і без виключення недійсної частини; умови договору, що встановлюють строк та порядок розрахунку є однією з істотних умов, що унеможливлює укладання договору без даної частини; договір відповідає вимогам чинного законодавства та у подальшому був схвалений ДП "Центрагаз" ВАТ "Кіровоградгаз" (том ІІІ а.с. 48-53).
Також ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надано відповідь на відзив на первісний позов, в якій зазначено, що умовами договору сторони погодили, що укладання спільних протокольних рішень в будь-якому випадку не змінює строків, порядку розрахунків, а внесення до договору змін має відбуватись лише шляхом укладання окремого документу за погодженням обох сторін. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заперечено в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені.
В судовому засіданні 21.11.2018 господарським судом ухвалено рішення у справі №912/2190/18 відповідно до якого у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення 21 918 325,14 грн відмовлено повністю. Зустрічний позов Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним абзацу 8 пункту 6.1. договору № 16-417-Н купівлі-продажу природного газу від 22.08.2015 задоволено повністю. Визнано недійсним абзац 8 пункту 6.1. договору № 16-417-Н купівлі-продажу природного газу від 22.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Дочірнім підприємством "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", наступного змісту: "Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його та зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" 1762,00 грн судового збору.
За результатами апеляційного перегляду, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2018 у справі № 912/2190/18 скасовано частково в частині задоволення зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про визнання абзацу 8 п.6.1. договору №16-417-Н купівлі-продажу природного газу від 22.08.2015року. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2019 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2018 у справі № 912/2190/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення 21 918 325, 14 грн; постановлено справу № 912/2190/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
У постанові Верховного суду від 08.08.2019 зазначено, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції, не встановлено, який обсяг газу було оплачено відповідачем власними коштами, а який - шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій"; не вказано термінів, в які покупець мав оплатити придбаний ним природний газ; коли фактично такі оплати були здійснені та за рахунок яких коштів, а отже судами попередніх інстанцій не встановлено всіх обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, що в свою чергу призвело до передчасних та необґрунтованих висновків про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
В пункті 45 постанови Верховного Суду від 08.08.2019 вказано, що при новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, а саме: яка частина оплати за придбаний газ була здійснена відповідачем власними коштами, а яка - шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій"; визначити, чи було допущено відповідачем порушення зобов'язання в частині оплати власними грошовими коштами вартості придбаного газу за кожним із актів приймання-передачі природного газу у визначений позивачем спірний період; в залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.
20.09.2019 матеріали справи №912/2190/18 повернуто до господарського суду Кіровоградської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 дану справу призначено судді Макаренко Т.В.
Ухвалою від 20.09.2019 справу №912/2190/18 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В., постановлено справу № 912/2190/18 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2019 р. о 15:00 год., сторонам надано можливість подати письмові пояснення щодо позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду від 08.08.2019 та фактичних обставин, які мають місце на час нового розгляду справи.
15.10.2019 Дочірнім підприємством "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" подані до суду пояснення щодо позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду від 08.08.2019. Так, відповідачем наведено відомості щодо оплат по кожному місяцю виникнення зобов'язання та вказано про те, що зобов'язання у кожному місяці поставки виконані без порушення терміну визначеного Договором, а саме до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки. При цьому одна частина коштів перерахована зі спецрахунку відповідача на спецрахунок позивача, а щодо іншої частини, сторонами змінено строк і порядок виконання зобов'язання, а саме: шляхом підписання спільних протокольних рішень встановлено інший порядок розрахунків. Таким чином з огляду на корнтррозрахунок виконаний ДП "Центргаз", останній не вбачає підстав для нарахування штрафних санкцій та компенсацій за невиконання умов Договору. Відповідач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні позову повністю.
За результатами підготовчого засідання 15.10.2019 господарським судом відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.11.2019 року на 14 год. 00 хв.
30.10.2019 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подане клопотання про залучення оновленого розрахунку нарахувань по справі №912/2190/18 з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 висновків.
В підготовчому засіданні 06.11.2019 відповідачем подано до суду пояснення по справі щодо наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат без нарахувань, здійснених на суму спільних протокольних рішень.
У підготовчому засіданні 06.11.2019 господарським судом відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.11.2019 року на 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 06.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
12.11.2019 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подані до суду пояснення стосовно порядку зарахування спільних протокольних рішень як оплати за договором №16-417-Н від 22.08.2016, щодо контрразрахунку наданого відповідачем та щодо проведення частини оплат відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 №256.
Ухвалою від 26.11.2019 закрито підготовче засідання у справі №912/2190/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2019 о 15:00 год.
В судовому засіданні 11.12.2019 брали участь представники позивачів та відповідачів.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши подані у справу докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, врахувавши висновки та вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 08.08.2019, господарський суд
22.08.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та ДП "Центрагаз" ВАТ "Кіровоградгаз" (Покупець) укладено договір № 16-417-Н від 22.08.2016 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір), згідно якого Продавець зобов'язався передати Покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а Покупець - прийняти та оплатити його на умовах Договору (том І а.с. 14-18).
Природний газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2. Договору).
В пункті 2.1. Договору сторонами погоджено помісячні обсяги природного газу, які змінювались в додаткових угодах від 30.11.2016 № 2 та від 28.02.2017 № 3.
Згідно пунктів 3.2., 3.6. Договору, приймання-передача природного газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі газу; корегування обсягів природного газу, які планується передати згідно з договором, оформляється Покупцем у вигляді заявки.
В розділі 5 Договору встановлено ціну на природний газ.
Умовами Договору № 16-417-Н на купівлю-продаж природного газу від 22.08.2016, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 28.10.2016, сторонами погоджено наступний порядок та умови проведення розрахунків.
Згідно з пунктом 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються Покупцем Продавцеві до 25 числа (включно) місця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання Покупцем Продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту, до закінчення 90 днів, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за звітним, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо Покупець надасть Продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за звітним місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний Покупцем газ, в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями: з дати надання Продавцеві Покупцем зазначеного вище акту звіряння припиняється нарахування Продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння Продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за звітним місяцем купівлі-продажу природного газу. Подальший розрахунок за придбаний Покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20, має бути здійснений до закінчення 90 днів, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за звітним, в якому буда здійснена купівлі-продаж природного газу, за виключенням випадків коли Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20, і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли Продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Згідно пункту 6.2. Договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
Пункт 7.2. Договору передбачає відповідальність Покупця за порушення строку розрахунку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов Договору позивачем у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року було поставлено природний газ на загальну суму 1 375 737 837,29 грн, про що складено відповідні акти приймання-передачі, а саме:
від 31.10.2016 на суму 147 536 295,92 грн;
від 30.11.2016 на суму 217 867 972,12 грн;
від 31.12.2016 на суму 279 738 853,74 грн;
від 31.01.2017 на суму 309 477 887,66 грн;
від 28.02.2017 на суму 250 668 594,02 грн;
від 31.03.2017 на суму 170 448 233,83 грн (том І а.с. 28-33).
Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними особами позивача і відповідача, скріплені печатками сторін. Спір стосовно обсягів та ціни поставленого газу відсутній.
За доводами позивача за первісним позовом, відповідач свої зобов'язання за Договором по остаточному розрахунку за фактично переданий газ здійснював несвоєчасно, тобто з порушенням строків, визначених пунктом 6.1. Договору, що стало підставою для нарахування пені і 3% процентів річних за період прострочення оплати.
Натомість, відповідач за первісним позовом вважає, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, які передбачені Договором, так як частина коштів сплачувалась із рахунку зі спеціальним режимом використання та залежала від затвердження алгоритму розподілу коштів, а інша частина коштів була сплачена відповідно до укладених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, якими фактично змінювався порядок і строки сплати відповідних сум.
При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до пунктів 1, 3 ст. 12 глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу
Згідно положень ст. 13 глави 2 розділу ІІІ Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
В силу положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628); договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата, пені.
Окрім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Як встановлено матеріалами справи, розрахунок за природний газ, поставлений за Договором № 16-417-Н від 22.08.2016, проведено шляхом перерахування коштів із поточного рахунку зі спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Продавця в загальній сумі 298 448 220,52 грн та шляхом перерахування коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Кіровоградській області на рахунок позивача відповідно до укладених спільних протокольних рішень "Про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету України" в загальній сумі 1 077 289 616,77 грн.
Судом враховано, що згідно пункту 1.2. Договору, газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 “Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)”, яка діяла в період постачання газу за Договором № 16-124-Н від 30.12.2015, ДП "Центргаз" ВАТ "Кіровоградгаз" визначено постачальником природного газу, на якого покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам Кіровоградської області.
Пунктом 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", який діяв в період постачання та проведення розрахунку за Договором, передбачалось, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (далі - Порядок відкриття (закриття) рахунків зі спеціальним режимом використання), та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку відкриття (закриття) рахунків зі спеціальним режимом використання постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов'язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов'язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.
Згідно Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами (п. 2).
Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день (п. 4).
Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП (п. 5).
Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи. (п. 7).
Отже, як встановлено матеріалами справи, розрахунок за природний газ за Договором № 16-417-Н від 22.08.2016 в частині суми 298 448 220,52 грн був проведений у відповідності до наведених вище Порядків шляхом перерахування коштів банком із рахунку зі спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Продавця відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів.
Інша частина вартості поставленого за Договором № 16-417-Н від 22.08.2016 газу на суму 1 077 289 616,77 грн сплачена за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету відповідно до підписаних спільних протокольних рішень.
Так, за наявними матеріалами справи підтверджено підписання між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської обласної державної адміністрації, ДП "Центргаз" ВАТ "Кіровоградгаз" і НАК "Нафтогаз України" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (том 2 а.с. 137-285, далі - спільні протокольні рішення).
Предметом спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" .
Господарський суд враховує, що згідно ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.05.2005, з посиланням на яку підписано спільні протокольні рішення, було затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (надалі Порядок № 20 від 11.05.2005).
Порядок № 20 від 11.05.2005 діяв в період постачання та проведення між сторонами розрахунків за Договором та втратив чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 N 951.
За змістом Порядку № 20 від 11.05.2005 визначено механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, тощо за рахунок надходження до загального державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз”, а також за рахунок надходження до загального державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вуглевидобувними підприємствами.
Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб'єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.
Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.
Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.
Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.
Зазначений правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №908/885/18.
Отже, підписавши спільні протокольні рішення, позивач та відповідач фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ щодо сум, на які підписано такі спільні протокольні рішення, та погодились, що оплата за Договором № 16-417-Н від 22.08.2016 у відповідній частині підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень.
З підстав викладеного є неправомірним нарахування позивачем пені та 3% річних на суми, які були сплачені згідно спільних протокольних рішень, у зв'язку з чим суд відхиляє розрахунок позивача, доданий до позовної заяви.
Під час нового розгляду справи позивачем за первісним позовом подано інший розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат без нарахувань на кошти, які сплачені шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 № 20 (том IV а.с. 31-35).
Відповідно до нового розрахунку позивач виключає суми підписаних спільних протокольних рішень із сум для нарахувань пені, 3% річних ті інфляційних втрат за зобов'язаннями, виходячи з дати фактичної оплати таких сум. За таким розрахунком позивача, загальна сума за договором відповідно до актів складає 1 375 737 837,29 грн., яка фактично сплачена відповідачем, а тому сума основного боргу відсутня, пеня - 8 668 648,53 грн. 3% - 3 058 155,83 грн., інфляційні - 10 468 898,75 грн., що разом складає 22 195 703,11 грн.
Проте, заяву про збільшення позовних вимог позивачем не подано.
Відповідач за первісним позовом не погодився з новим розрахунком позивача, зазначаючи, що позивач безпідставно відносить кошти на погашення зобов'язань виходячи з фактичної дати оплати спільних протокольних рішень. На думку відповідача, позивач за первісним позовом в порушення норм законодавства нараховує штрафні санкції і компенсації на суми підписаних спільних протокольних рішень у випадку, якщо вони не профінансовані до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки. Відповідач підтримує свій контророзрахунок, який було подано з поясненнями 15.10.2019 (том IV а.с. 15-20).
Згідно контррозрахунку відповідача за первісним позовом, останній відносить суми спільних протокольних рішень в погашення відповідних зобов'язань за датами підписання спільних протокольних рішень. За таким контррозрахунком відповідача пеня, 3% річних та інфляція взагалі відсутні.
При дослідженні розрахунків сторін, суд виходить з наступного.
Пункт 7 Порядку № 20 від 11.01.2005 передбачав, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних всіма учасниками таких розрахунків.
Розділом ІІ Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015 N 493/688 та який діяв у відповідній редакції в період підписання спільних протокольних рішень, передбачалось наступне.
Постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів (п. 2.1.).
Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів (п. 2.2.).
Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) (п. 2.3.).
Розрахунки учасників розрахунків здійснюються як у рахунок погашення заборгованості за природний газ, так і в рахунок оплати вартості планових обсягів постачання природного газу (п. 2.7.).
Як вже встановлено вище, в період дії Договору підписано 38 спільних протокольних рішень.
З урахуванням наведених вище вимог Порядку проведення розрахунків, до кожного спільного протокольного рішення підписано зведені реєстри, за змістом яких фіксується заборгованість станом на 1 число певного місяця та зазначається сума для розрахунку.
Так, 17.11.2016 підписано спільні протокольні рішення № № 2851 - 2857 на загальну суму 94 000 000,00 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.11.2016.
16.12.2016 підписано спільні протокольні рішення № № 3269-3276 на загальну суму 175 000 000,00 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.12.2016.
19.01.2017 підписано спільні протокольні рішення №№307-308, №№314-316 на загальну суму 362 802 981,32 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.01.2017.
15.02.2017 підписано спільні протокольні рішення № №974-980 на загальну суму 249 077 512,93 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.02.2017.
16.03.2017 підписано спільні протокольні рішення №№1698-1701 на загальну суму 182 520 626,66 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.03.2017.
20.04.2017 підписано спільні протокольні рішення № №2373-2379 на загальну суму 113 888 495,86 грн. Згідно зведених реєстрів, вказана сума є сумою заборгованості станом на 01.04.2017.
На виконання зазначених спільних протокольних рішень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Договору № 16-417-Н від 22.08.2016, відповідачем за первісним позовом проведено розрахунки із позивачем за первісним позовом за отриманий природний газ за рахунок наданих державою на погашення заборгованості коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Таким чином, вказаними спільними протокольними рішеннями визначено конкретні суми для розрахунку на надання пільг та субсидій в межах обсягів фактично спожитого газу на початок місяця, в якому підписувалось такі спільні протокольні рішення. Відповідно, змінено порядок розрахунку в частині оплати за газ, який вже був поставлений на день підписання відповідних спільних протокольних рішень.
З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що кошти, які сплачено на виконання конкретного спільного протокольного рішення, погашають заборгованість з оплати у відповідній частині вартості газу, який було отримано відповідачем на момент укладення такого спільного протокольного рішення.
Натомість позивачем за первісним позовом, згідно наданого до матеріалів справи нового розрахунку від 30.10.2019, здійснено зарахування коштів, які сплачувались згідно спільних протокольних рішень, на погашення заборгованості, яка існувала на дату фактичної сплати. Тобто, позивачем зараховано кошти, які сплачувались на виконання спільних протокольних рішень, по даті їх надходження за черговістю виникнення заборгованості на дату оплати, що не відповідає розрахунку, погодженого за кожним окремо спільним протокольним рішенням.
З підстав викладеного господарський суд відхиляє розрахунок позивача за первісним позовом, який подано до справи при новому розгляді.
Одночасно суд погоджується з розрахунком відповідача за первісним позовом, який подано разом з поясненнями від 11.10.2019 на позовну заяву, оскільки такий розрахунок враховує наведені вище положення.
Разом з тим, дослідивши розрахунки обох сторін, докази, що підтверджують перерахування коштів по спецрахунку і сплату коштів за спільними протокольними рішеннями, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем невірно враховано частину власних коштів, якою погашалась заборгованість, а тому в цій частині наводить наступний розрахунок оплати вартості природного газу за Договором:
за жовтень 2016 року вартість поставленого газу 147 536 295,92 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.11.2016: 53 536 295,92 грн сплачено шляхом перерахування коштів із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 94 000 000 грн 17.11.2016 підписано спільні протокольні рішення № № 2851-2857, які оплачено 18.11.2016 та 19.12.2016;
за листопад 2016 року вартість поставленого природного газу 217 867 972,12 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.12.2016: 42 867 972,12 грн сплачено із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 175 000 000,00 грн 16.12.2016 підписано спільні протокольні рішення №№ 3269-3276, з яких протокольні рішення №№3271-3276 оплачені 19.12.2016 на суму 75 000 000,00 грн. Протокольні рішення №3269 та № 3270 не профінансовані;
за грудень 2016 року вартість поставленого природного газу 279 738 853,74 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.01.2017: 16 935 872,41 грн сплачено із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 362 802 981,32 грн 19.01.2017 підписано спільні протокольні рішення №№ 307-308, 314-316, які оплачено 20.01.2017;
за січень 2017 року вартість поставленого природного газу 309 477 887,66 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.02.2017: 60 400 374,73 грн сплачено із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 249 077 512,93 грн 15.02.2017 підписано спільні протокольні рішення №№ 974-980, які оплачено 16.02.2017;
за лютий 2017 року вартість поставленого природного газу 250 668 594,02 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.03.2017: 68 147 967,37 грн сплачено із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 182 520 626,66 грн 16.03.2017 підписано спільні протокольні рішення №№ 1698-1701,з яких протокольні рішення №1700-1701 оплачено 17.03.2017. Крім того, 125 000 000,00 грн оплачено 31.01.2018 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
за березень 2017 року вартість поставленого природного газу 170 448 233,83 грн, що підлягала сплаті у строк до 25.04.2017: 56 559 737,97 грн сплачено із рахунка зі спеціальним режимом використання; на суму 113 888 495,86 грн 20.04.2017 підписано спільні протокольні рішення №№ 2373 - 2379, які оплачено 24.04.2017 та 19.08.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, наявне прострочення виконання зобов'язання з оплати газу:
- за листопад 2016, у зв'язку з чим стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає 608 796,44 грн пені та 135 460,62 грн 3 % річних за період з 27.12.2016 по 24.01.2017.
- за грудень 2016, у зв'язку з чим стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає 1 420,65 грн пені та 528,27 грн 3 % річних за період з 26.01.2017 по 26.01.2017.
- за лютий 2017, у зв'язку з чим стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає 1420,65 грн пені та 528,27 грн 3 % річних за період з 26.01.2017 по 26.01.2017.
Вказане нарахування здійснено судом в межах періоду нарахування позивача.
Враховуючи зазначене вище, стягненню з Дочірнього підприємства "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає 614 860,93 грн пені та 137 425,74 грн 3 % річних.
В той же час господарський суд враховує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем за первісним позовом заявлено письмове клопотання про зменшення розміру пені на 99%.
В обґрунтування даного клопотання останній посилається на скрутний майновий стан та зазначає, що дебіторська заборгованість відповідача станом на 31.08.2018 складає 181 381 660,58 грн, з яких заборгованість населення складає 176 816 850,96 грн. заборгованість держави по пільгам та субсидіям для населення на 31.08.2018 складає 121 503 569,93 грн. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що на момент подачі позову та розгляду справи в нього повністю відсутня заборгованість перед позивачем за отриманий природний газ по Договору купівлі-продажу природного газу №16-417-Н від 22.08.2016 та те, що несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором склалось через незалежні від відповідача обставини.
Позивач за первісним позовом у відповіді на відзив заперечив проти задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені, вказуючи на те, що АТ "НАК "Нафтогаз України" є об'єктом стратегічного значення для економіки країни, суспільства та безпеки держави, тоді як значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств спричиняє нестачу коштів для здійснення поточної діяльності підприємства позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2017-2018 років. Таким чином, за доводами позивача за зустрічним позовом, несвоєчасність оплати за поставлений газ контрагентами позивача прямо перешкоджає виконанню покладених на АТ "НАК "Нафтогаз України" державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з постачання газу.
Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у клопотанні про зменшення пені, позивач за первісним позовом вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Так, позивач зазначає, що відповідач має належним чином та в повному обсязі виконувати взяті на себе за Договором зобов'язання та нести відповідальність у разі їх невиконання та/або неналежного виконання; відповідачем не надано до суду доказів проведення останнім роботи щодо стягнення з його боржників заборгованості, а з держави - недоотриманих субвенцій; на підтвердження доводів, викладених у клопотанні, відповідачем надано до суду одноособово складені документи, які не є належними доказами в розумінні процесуального закону; відповідачем не доведено неправомірності дій позивача, що в силу ч. 3 ст. 219 Господарського кодексу України, є підставою для звільнення від відповідальності або її зменшення.
Таким чином, стверджує позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність відповідач повинен самостійно нести всі ризики як щодо дотримання норм чинного законодавства України, та і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
При розгляді клопотання про зменшення розміру пені суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Правовий аналіз зазначених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В силу положень частини 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд враховує, що Дочірнє підприємство "Центргаз" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" є залежним від своєчасності та періодичності розрахунків споживачами послуг. Розрахунок перед АТ "НАК "Нафтогаз України" залежить не лише від відповідача за первісним позовом, а і від виконання зобов'язань з боку споживачів послуг боржника, а також наявністю категорії населення, які користуються пільгами та субсидіями.
Отож, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, а також повне виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого за Договором газу, господарський суд вважає за можливе скористатись своїм правом та зменшити пред'явлену до стягнення суму пені. Однак, зменшення пені на 99% , на думку суду, є значним та нівелює суть відповідальності за порушення зобов'язання.
Господарський суд враховує, що пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує також проценти річних, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Оцінивши в сукупності доводи позивача та відповідача, а також обставини розрахунку і періоди прострочення, суд вважає за можливе зменшити пеню на 50%.
З підстав викладеного господарський суд згідно клопотання відповідача за первісним позовом зменшує пеню на 50%, тобто до 307 430,46 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з оновленого розрахунку нарахувань позивача за первісним позовом ( т. IV, а.с. 31-35) останнім нараховано відповідачу за первісним позовом 10 468 898,75 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що відповідачем не пропущено строки оплати за березень 2017 року, у зв'язку з чим, господарський суд не вбачає підстав для стягнення інфляційних втрат.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково та стягнути з Дочірнього підприємства "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 307 430,46 грн пені та 137 425,74 грн 3% річних. В іншій частині задоволення позовних вимог господарський суд відмовляє у зв'язку з невірним розрахунком позивача за первісним позовом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 233, 236-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кропивницький, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 31146068) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 307 430,46 грн пені та 137 425,74 грн 3% річних, а також судовий збір в сумі 11 284,30 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволені позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; Дочірньому підприємству "Центргаз" відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Володарського, 67.
Повне рішення складено 20.12.2019.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.