Справа № 320/966/19
20 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Федотова І.В., суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам частині 1 статті 295 КАС України та ст. 296 КАС України, а саме, апеляційну скаргу подано з порушенням строків на апеляційне оскарження та відсутній належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору.
02 жовтня 2019 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, визнані неповажними.
При цьому, 11 грудня 2019 року апелянт повторно звертається до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року.
Проте, інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження крім відсутність можливості вчасно сплатити судовий збір апелянтом не наведено. При цьому апелянтом не надано доказів, які б свідчили про неможливість надати платіжне доручення на підтвердження виконання вимог Ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, та не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою відразу після сплати судового збору, тобто після 20.08.2019 року.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, у даному випадку це - Головного управління Державної податкової служби у Київській області, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Тому, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.
Інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та відповідних належних доказів апелянтом не наведено.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 325, 328 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач:
Судді: