вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2264/19
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Лабати Ольги Іванівни, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича, м. Київ
про стягнення 190856,82 грн. та зобов'язання звільнити орендоване майно
за участю представників:
сторін:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лабати Ольги Іванівни (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича (далі - відповідач) про стягнення 193198,70 грн., з яких 143000 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів, 4679 грн. заборгованість зі сплати комунальних платежів, 30000 грн. недоотриманий прибуток, 3966 грн. інфляційні втрати, 900 грн. 3% річних, 10653,70 грн. пеня та зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Крюківщина, вул. Київська, буд. 37, шляхом фактичної передачі та підписання акту приймання-передачі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2018 № 02-08/2018 щодо здійснення орендних та комунальних платежів, а також неповернення відповідачем орендованого майна після направленням орендодавцем заяви про відмову від договору та припинення договірних орендних правовідносин.
До початку розгляду справи по суті та закінчення підготовчого засідання позивач в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних від 14.11.2019, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 190856,82 грн., з яких 128000 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів, 4658 грн. заборгованість зі сплати комунальних платежів, 30000 грн. неустойка за користування приміщенням за час прострочення, 4530 грн. інфляційні втрати, 900 грн. 3% річних, 22768,82 грн. пеня та зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Крюківщина, вул. Київська, буд. 37.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 190856,82 грн., з яких 128000 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів, 4658 грн. заборгованість зі сплати комунальних платежів, 30000 грн. неустойка за користування приміщенням за час прострочення, 4530 грн. інфляційні втрати, 900 грн. 3% річних, 22768,82 грн. пеня та зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Крюківщина, вул. Київська, буд. 37.
Позивач повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання від 09.12.2019, в якому просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2018 № 02-08/2018 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - орендодавець передає, а відповідач - орендар приймає в користування на праві оренди нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Київська, 37 (надалі - приміщення) і належить орендодавцю на праві власності на підставі договору про пайову участь у будівництві, серія та номер 2510-13, від 25.10.2013 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22861114 від 11.10.2017). Приміщення буде використовуватися для здійснення господарської діяльності орендаря (п. 1.1 договору).
За користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату (надалі - орендна плата) в національній валюті України в сумі, що складає 30000 (тридцять тисяч) грн. (без ПДВ) на місяць, що на день підписання цього договору складає еквівалент 1135 доларів США за курсом долара США, встановленого за міжбанківським продажним середнім курсом долара США на українському фінансовому сервісі (http:/www.currency.in.ua/) на день підписання цього договору, сторони домовилися, що у випадку зростання курсу долара США до гривні більше ніж на 20% від встановленого вище в цьому пункті договору, орендна плата підлягає оплаті у відповідності до еквіваленту 1135 доларів США за курсом долара США, встановленого міжбанківським продажним середнім курсом долара США на українському фінансовому сервісі (http:/www.currency.in.ua/) на день здійснення платежу. Орендна плата починається сплачуватись з моменту передачі приміщення орендарю за актом передачі-приймання. Ціною даного договору є сума орендної плати за весь термін дії даного договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата сплачується орендарем авансовими внесками наперед 01 числа поточного місяця, на підставі даного договору або виставлених рахунків у готівковій або безготівковій формі.
Згідно п. 2.3 договору оплата за комунальні послуги проводиться орендарем окремо до 18 числа місяця, що слідує за звітним, на підставі додатково виставлених орендарем рахунків, які складаються на підставі показників лічильників.
Підпунктом 4.1.5 п. 4.1 договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати передбачені цим договором платежі.
На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Київська, 37, про що свідчить акт прийому-передачі приміщення від 01.08.2018 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2018 № 02-08/2018, який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін, та скріплений печаткою орендодавця, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Проте, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних та комунальних платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим, позивач надіслав на адресу відповідача наступні листи від 25.09.2018 № 01/09, від 12.11.2018 № 01/11, від 03.12.2018 № 02/12, від 18.01.2019 № 01/01, в яких він просив погасити заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів, а також попереджав про дострокове розірвання договору оренди. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується наступними фіскальними чеками «Укрпошта» від 01.10.2018 № 7788, від 13.11.2018, від 03.12.2018, від 22.01.2019. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Вказані листи залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, доказів протилежно суду не надано.
Листом від 19.07.2019 № 14-09-3112, орендодавець у відповідності до п. 8.1 договору повідомив відповідача про небажання продовжувати дію договору укладеного між сторонами у справі та про його розірвання з 01.08.2019 та надано орендарю строк до 31.07.2019 на звільнення орендованого приміщення та повернення його орендодавцю згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення, що є додатком до вказаного листа. Також у вказаному листі позивач вимагав відповідача погасити заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 26.07.2019, фіскальним чеком «Укрпошта» від 26.07.2019 та накладною від 26.07.2019 № 0318706301020. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Проте, зазначений лист також залишений відповідачем без відповіді та без задоволення, доказів протилежно суду не надано, у зв'язку з чим, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 06.08.2019, в якій вимагав протягом 5 днів з моменту її отримання сплатити заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів, а також вимагав звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 07.08.2019, фіскальним чеком «Укрпошта» від 07.08.2019 та накладною від 07.08.2019 № 0318706306765. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та без задоволення, доказів протилежно суду не надано.
Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що відповідач всупереч умов договору оренди не виконував належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку зі сплати орендних та комунальних платежів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів за період користування майном з серпня 2018 року по липень 2019 року в розмірі 128000 грн., заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з серпня 2018 року по липень 2019 року в розмірі 4658 грн., а також не звільнив орендоване приміщення та безпідставно продовжує ним користуватися після припинення договору.
Відносини сторін за правовою природою є наймом (орендою).
Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку зі сплати орендних та комунальних платежів у вказаному вище періоді, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 128000 грн. та заборгованість зі сплати комунальних платежів в розмірі 4658 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 128000 грн. та заборгованість зі сплати комунальних платежів в розмірі 4658 грн.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних платежів передбачених договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 02.08.2018 по 13.09.2019 складають 4530 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 01.09.2018 по 31.08.2019 складають 900 грн.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 4277,40 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 252,60 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
Також, позивач на підставі п. 6.3 договору просить суд за порушення строків оплати орендних платежів стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 02.08.2018 по 13.09.2019 складає 22768,82 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, стягненню підлягає пеня в розмірі 22528,61 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 240,21 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
Також, позивач посилаючись на приписи ст. 785 Цивільного кодексу України просить суд зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, за наслідники припинення договору оренди.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність письмового повідомлення однієї зі сторін договору про його припинення.
Чинне законодавство допускає можливість продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах за відсутності заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору.
При цьому, законодавцем не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Водночас істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов'язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
Сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, від 21.10.2019 у справі № 902/862/15, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19.
Відтак якщо на дату закінчення строку дії договору оренди або протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
У відповідності до п. 8.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2018 № 02-08/2018, який підписаний сторонами в день його укладання, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та термін дії договору складає один рік з правом першочергової (на користь орендаря) пролонгації. У випадку, якщо жодна із сторін договору, будь-яким способом (факс, електронна пошта, ін. засоби зв'язку тощо), не заявить про свій намір не продовжувати співпрацю за даним договором не менше як за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії, договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік.
Волевиявлення орендодавця щодо припинення відносин за договором оренди, а також припинення договору оренди за наслідками закінчення строку його дії і повернення об'єкта оренди підтверджується його відповідними листами надісланими орендареві під час дії договору оренди, які наведені вище.
Отже, беручи до уваги те, що у наведених вище листах позивач заявляв про намір розірвати договір, укладений між сторонами у справі, а також повідомляв про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди після його закінчення, тобто мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення вказаного договору на новий строк, та враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить висновку, що в силу приписів ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України такий договір припинений у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
У відповідності до підпункту 4.1.11 п. 4.1 договору орендар зобов'язаний протягом 3 календарних днів повернути за актом приймання-передачі (повернення) приміщення, та орендоване майно після закінчення терміну дії цього договору або його припинення, з будь-яких інших підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Станом на час розгляду справи відповідач за наслідками припинення договору найму не повернув позивачу орендоване майно, яке фактично перебуває в нього у тимчасовому користуванні. Доказів повернення зазначеного майна, зокрема, акт приймання-передачі орендованого майна, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 Цивільного кодексу України та той факт, що договір, укладений між сторонами у справі, на підставі якого відповідач займає орендоване приміщення, є припиненим, відповідач зобов'язаний негайно звільнити орендоване майно.
З огляду на зазначене, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Крюківщина, вул. Київська, буд. 37 є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач після припинення договірних правовідносин орендоване майно не повернув, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі місячної плати за користування приміщенням за час прострочення повернення приміщення, яка за його розрахунком становить 30000 грн.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. При цьому, факт фактичного використання майна в даному випадку до уваги не береться.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/20370/17, від 30.10.2019 у справі № 924/80/19.
Здійснений позивачем розрахунок неустойки у розмірі місячної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Лабати Ольги Іванівни до Фізичної особи-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича про стягнення 190856,82 грн., з яких 128000 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів 4658 грн. заборгованість зі сплати комунальних послуг, 30000 грн. неустойка за користування приміщенням за час прострочення, 4530 грн. інфляційні втрати, 900 грн. 3% річних, 22768,82 грн. пеня та зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Лабати Ольги Іванівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 4658 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг, 30000 (тридцять тисяч) грн. неустойки за користування приміщенням за час прострочення, 4277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 900 (дев'ятсот) грн. 3% річних, 22528 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 61 коп. пені, 4776 (чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити нежитлове приміщення загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
4. В решті позову Фізичної особи-підприємця Лабати Ольги Іванівни до Фізичної особи-підприємця Ялтухова Костянтина Васильовича про стягнення 252 (двісті п'ятдесят дві) 60 коп. інфляційних втрат, 240 (двісті сорок) грн. 21 коп. пені відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.12.2019.
Суддя Ю.В. Подоляк