ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2019Справа № 910/14277/19
За позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації
«Донецькоблгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»
про стягнення 74 999,85 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Дьогтяр О.О.
представники сторін не з'явились
Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - ТОВ «ЕКО», відповідач) про стягнення 74 999,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку своєчасно та у повному обсязі оплатити природний газ, поставлений позивачем на виконання договору на постачання природного газу № 15-154кб від 04.01.2016.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 74 999,85 грн, з яких: 65 824,56 грн - основний борг, 8 218,13 грн - пеня, 705,38 грн - 3% річних, 251,78 грн - інфляційна складова боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/14277/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.11.2019.
22.11.2019 до суду надійшло клопотання ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про проведення судового засідання, призначеного на 28.11.2019, в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом було відмовлено з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 19.12.2019, запропоновано сторонам надати докази оплати на суму 2 816,70 грн.
16.12.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу. У вказаному клопотанні відповідач стверджував, що сплатив суму основного боргу в повному обсязі, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжне доручення № 75998 від 12.12.2019 на суму 65 824,56 грн. Крім того, відповідач зазначив, що з метою врегулювання спору, що виник, в іншій частині (щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової боргу) звернувся до позивача з листом № 125/777юв від 12.12.2019.
19.12.2019 до суду надійшла заява позивача, в якій останній вказав, що грошові кошти в розмірі 2 816,70 грн від відповідача не надходили, ціна позову не змінилась, а позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просив суд розгляд справи здійснювати без участі його представника.
У той же день, до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи з метою врегулювання сторонами спору мирним шляхом в частині інших позовних вимог окрім вимоги про стягнення основного боргу, яка була задоволена відповідачем у повному обсязі.
У судове засідання 19.12.2019 представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд відклав розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу з огляду на те, що позивач у поданій ним 19.12.2019 заяві стверджував про відсутність надходження оплат від відповідача та підтримував заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що про вчинення оплати (часткової оплати) в розмірі 2 816,70 грн у листопаді 2018 року сам позивач зазначив у поданій ним позовній заяві, що суперечить його твердженням, викладеним у заяві, поданій до суду 19.12.2019 (Заява про вступ у справу як представника, сформована в системі «Електронний суд» 18.12.2019), в якій позивач вказує, що сума 2 816,70 грн від відповідача на банківський рахунок позивача не надходила.
У зв'язку з викладеним суд звертає увагу позивача, що приписами ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України на учасників справи покладено обов'язок: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Поряд з наведеним положеннями закону, розміщеними у розділі 9 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право застосовувати до сторін заходи процесуального примусу.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України одним з заходів процесуального примусу є штраф.
Відповідно до ч.1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення пояснень, наданих ним у позовній заяві та заявах, поданих позивачем до суду в подальшому під час розгляду даної справи судом, у відповідність та надання до суду повних і достовірних пояснень щодо обставин оплати відповідачем заборгованості, стягнення якої є предметом розгляду в межах даного спору.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Згідно з ч. 8 даної статті про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, судом враховано, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про відкладення судового засідання.
Керуючись ст.ст. 202, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти розгляд справи на 10.01.20 о 10:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 18.
2. Позивачу надати:
- документи на підтвердження здійснення відповідачем у листопаді 2018 року оплати (часткової оплати) в розмірі 2 816,70 грн, про яку зазначено у позовній заяві.
- документи на підтвердження або спростування сплати відповідачем у грудні 2019 року суми основного боргу в розмірі 65 824,56 грн.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2019. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Удалова