Справа № 826/15132/15 Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
21 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Одесагаз», Публічного акціонерного товариства «Полтавагаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тесминецягаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Уманьгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельниькгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Вказане клопотання мотивовано тим, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не була учасником даного судового розгляду.
Перевіривши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 295 КАС України, до апеляційної скарги додаються: докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В силу ч. 1 ст. 295 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, вищенаведена норма процесуального законодавства чітко визначає, що право оскаржити рішення суду першої інстанції має особа, яка не брала участі у справі, якщо суд при прийнятті рішення вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки цієї особи.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто, у ньому має міститися судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Як вбачається із матеріалів справи, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не приймала участь та не була стороною по справі.
Однак, в апеляційній скарзі апелянт не зазначає, яким чином постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року впливає та порушує інтерес Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стосується її прав та обов'язків.
Крім цього, матеріали справи свідчать, що апелянт оскаржує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року, тоді, як апеляційну скаргу подано 12 грудня 2019 року, що підтверджується відбитком печатки на апеляційній скарзі, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження більш, як чотири роки.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказані обставини, на думку апелянта, є поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду. Однак, пояснень з приводу того, чому протягом значного проміжку часу апелянт не цікавився у Єдиному реєстрі судових рішень даним питанням він не надає.
Слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто, у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі, і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та докази на їх підтвердження.
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази, що їх підтверджують; письмових пояснень щодо того, яким чином оскаржувана постанова суду першої інстанції впливає та порушує інтереси Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стосується її прав та обов'язків.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року залишити без руху.
Встановити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Вівдиченко Т.Р.