Справа № 826/13856/18
20 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Федотова І.В., суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
19 листопада 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, визнані неповажними. Також апелянтом не надано доказів сплати судового збору.
Зазначеною ухвалою апелянту встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.
При цьому, 17 грудня 2019 року апелянт повторно звертається до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про поновлення строку.
Обґрунтовуючи вказане клопотання апелянт посилається на те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Також, апелянт вказує на те, що чинним законодавством не визначено строку для повторного звернення з апеляційною скаргою у разі її повернення судом апеляційної інстанції, а тому, зважаючи на норми ч.2 ст. 299 КАС України, на думку апелянта, повторно подана апеляційна скарга в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення має підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначені доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що вказані причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ґрунтуються на помилковому трактуванні ч.2 ст.299 КАС України.
Згідно ч.2 ст.299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, апеляційна скарга була подана апелянтом ще до спливу вказаного терміну, проте з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і причини такого пропуску строку були визнані апеляційним судом неповажними.
Відтак, посилання апелянта на строк передбачений положенням ч.2 ст.299 КАС України в даному випадку є помилковим.
Разом з тим, апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 (ст.ст. 169, 296) передбачений строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини другої ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості продовжити строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 298, 299, 325, 328 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач:
Судді: