справа №1.380.2019.003625
про залишення позовної заяви без розгляду
21 листопада 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;
за участю: представника позивача Семенюти Д.В.,
представника відповідача Гавриляка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ДПС України про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.003625 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» до ДПС України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» (далі - ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС», позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №600828/39459965 від 22.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 16.11.2017р., №600826/39459965 від 22.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017р., №603255/39459965 від 27.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2017р., №606634/39459965 від 02.03.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 27.12.2017;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №10 від 16.11.2017р., №20 від 30.11.2017р., №16 від 22.12.2017р., №17 від 27.12.2017р., подані товариством з обмеженою відповідальністю “КЕРАМІК ПЛЮС”.
Ухвалою судді від 19.07.2019 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді від 12.08.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
ДФС України 30.09.2019 за вх. №35086 подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до суду з позовною заявою, оскільки позов датований 17.07.2019, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних датовані 22.02.2018, 27.02.2018, 02.03.2018.
Також зазначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст. 102 та п. 56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань.
Позивач подав заперечення та доповнення до заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у яких вказує на наступне.
Відповідно до абз. 1 п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання рішення. Таким чином позивач вважає, що для подання даного позову слід застосовувати норму яка встановлює строк на оскарження терміном 1095 днів. Звертає увагу, що підставою заявленого відповідачем клопотання є пропущення позивачем загального шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), тоді як у спірних правовідносинах слід керуватися положеннями ч. 4 цієї статті.
Протокольними ухвалами від 12.11.2019 суд задовольнив клопотання відповідача та допустив заміну ДФС України на його правонаступника -ДПС України (далі -ДПС України) та перейшов до розгляду справи по суті.
У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, просив позовну заяву ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» залишити без розгляду.
Представник позивача проти клопотання заперечив, просив продовжити розгляд справи.
При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд виходив з наступного.
Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 44 КАС України. Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з вимогами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, посилання позивача на ст. 102 Податкового кодексу України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, суд вважає необґрунтованими.
Як встановлювалося судом та сторонами не заперечується ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» оскаржує рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних №600828/39459965 від 22.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 16.11.2017р., №600826/39459965 від 22.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017р., №603255/39459965 від 27.02.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2017р., №606634/39459965 від 02.03.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 27.12.2017.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: 102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; 102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Отже, зазначена норма права безпосередньо не визначає строк звернення платника податку до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу.
Разом з тим п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вказує на можливість оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу у строк, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України - 1095 днів.
Відповідно до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Щодо можливості застосування 1095-ти денного строку звернення до суду у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, проаналізувавши абз. 1 п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 Податкового кодексу України у їх сукупності та взаємозв'язку, то суд приходить до висновків про те, що:
- у абз. 1 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України закріплене загальне право платника податку оскаржувати в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення;
- зазначене право може бути реалізоване платником податків з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, лише щодо тих рішень контролюючого органу, які впливають на розмір грошових зобов'язань такого платника податків;
- інші рішення, які безпосередньо не впливають на розмір грошових зобов'язань платника податків, можуть бути оскаржені до суду у межах строку, визначеного процесуальним законом, у даному випадку - КАС України
Суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст.102 та п.56.18 Податкового кодексу України, а тому до його оскарження слід застосовувати загальний шестимісячний строк на звернення до суду, а такий позивачем пропущений.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, відмова в реєстрації податкових накладних ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» у Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє позивача від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаних в цих податкових накладних, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відтак, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не є похідними для числового виразу податкового зобов'язання ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» з податку на додану вартість та не є рішеннями контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, у зв'язку з чим може бути оскаржене до суду у строк, визначений ст.122 КАС України, а не ст. 102 Податкового кодексу України.
До такого висновку, зокрема дійшов Верховний Суд у постанові від11.10.2019 по справі№640/20468/18.
Виходячи з вищезазначеного, доводи наведені у клопотанні суд вважає належними та допустимими, а також такими, що у повній мірі підтверджують той факт, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Також, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи судом встановлено що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, причини пропуску не є поважними. Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 та чч.3,4 ст.123 КАС України.
За таких обставин, не вбачається підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а тому зазначений позов слід залишити без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «КЕРАМІК ПЛЮС» за подання даної позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 8842,00 грн.
У відповідності до ч.5 ст.240 КАС України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Враховуючи вищевикладене, судовий збір підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 123, 240, 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-
Клопотання ДПС України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» до ДПС України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС» (79059, м. Львів ,вул. Володимира Великого, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 39459965) сплачений судовий збір у розмірі 3842 ( три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. сплачений згідно платіжного доручення №237 від 18.03.2019.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному складено та підписано 22.12.2019.
Суддя В.М.Сакалош