Ухвала від 21.12.2019 по справі 910/18334/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

21.12.2019Справа № 910/18334/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви

Особи, які отримають статус учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл"

(01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27; ідентифікаційний код 39248284)

Відповідач-1 - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код 40081347)

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39798690)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (далі - заявник, ТОВ "Міроіл") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд зупинити дію Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019, укладеного за результатами процедури № UA-2019-03-07-000542-с та Додаткової угоди від 17.10.2019 до Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019, шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" вчиняти будь-які дії на виконання Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує на те, що укладення між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (далі - ТОВ "Корнет Холдинг") за результатами процедури № UA-2019-03-07-000542-с Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 (далі - Договір) суперечить положенням статей 3, 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на викладене, заявник зазначає про те, що з метою захисту порушеного права буде звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання Договору та Додаткової угоди від 17.10.2019 до Договору недійсними.

Необхідність застосування обраного заходу забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що вчинення дій АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Корнет Холдинг" на виконання умов Договору, в разі задоволення його позову та визнання Договору та Додаткової угоди від 17.10.2019 до Договору недійсними, фактично унеможливить виконання судового рішення зі спору і захист порушених прав та інтересів заявника за його позовом.

Заява відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У поданій до суду заяві заявник зазначив про намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами до АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Корнет Холдинг" про визнання Договору та Додаткової угоди від 17.10.2019 до Договору недійсними.

Судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку застосуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Системний аналіз положень статей 16, 22, 25, 30 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що до розгляду та оцінки до розгляду та оцінки допускаються тендерні пропозиції учасників, які відповідають кваліфікаційним критеріям, а тендерні пропозиції мають узгоджуватися із умовами тендерної документації.

Заявник вказує на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ "Корнет Холдинг" не містилось документів на підтвердження того, що запропоновані ним оливи та мастильні матеріали (предмет закупівлі) пройшли процедуру допуску до застосування (Додаток № 11 до Тендерної документації), введеного в дію наказом АТ "Українська залізниця" № 765 від 13.12.2017, що не відповідає умовам підпункту 2.4 пункту 2 Додатку № 1 до Тендерної документації.

Втім, як вбачається з матеріалів заяви, ТОВ "Корнет Холдинг" було допущене до процедури торгів, за результатами якої став переможцем і уклав з АТ "Українська залізниця" Договір поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткову угоду від 17.10.2019 до Договору.

При цьому, заявник вказує на те, що проходження оливи та мастильних матеріалів процедури допуску до застосування є вартісним процесом та потребує від виробника значних матеріальних витрат, які в подальшому суттєво впливають на собівартість продукції, та оскільки продукція ТОВ "Корнет Холдинг" не проходила процедуру допуску до застосування то відповідно її собівартість була нижчою, ніж собівартість продукції, яку запропонували інші учасники, які проходили відповідну процедуру допуску, зокрема, ТОВ "Міроіл".

Таким чином, допуск до торгів ТОВ "Корнет Холдинг", тендерна пропозиція якого не відповідала тендерній документації, визначення його переможцем електронного аукціону та укладення з ним Договору, на думку заявника, суперечить визначеним статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» принципам здійснення публічних закупівель та відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону мала бути відмінена замовником (АТ "Українська залізниця"), у зв'язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що на теперішній час між сторонами існує спір щодо дійсності укладеного між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Корнет Холдинг" Договору та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судом враховано, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.

У даному випадку, суд дійшов висновку, що обраний заявником захід забезпечення позову щодо заборони АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Корнет Холдинг" вчиняти будь-які дії на виконання Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього є співмірним та відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.

При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, і наявний прямий зв'язок між обраними заявником заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а саме обрані заходи спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.

Суд погоджується з доводами заявника, що у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі задоволення його позову та визнання Договору та Додаткової угоди від 17.10.2019 до Договору недійсними, обраний ним спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним та фактично унеможливить виконання судового рішення зі спору.

Як наслідок, заявник не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином, заявником було належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви частково, а саме заборонити АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Корнет Холдинг" вчиняти будь-які дії на виконання Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для зупинення дії Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього, оскільки, по-перше, обраний заявником захід забезпечення у цій частині не узгоджується з положеннями пунктів 1 - 9 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а по-друге, вжиття вищевказаного заходу забезпечення позову, за висновком суду, буде достатньо для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів заявника.

Щодо зустрічного забезпечення, то суд також не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме:

- заборонити Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код 40081347) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39798690) вчиняти будь-які дії на виконання Договору поставки № ЦЗВ-14-02819-01 від 09.09.2019 та Додаткової угоди від 17.10.2019 до нього.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (21.12.2019) та може бути пред'явлена до виконання до у строк до 22.12.2022 включно.

Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27; ідентифікаційний код 39248284);

Боржником-1 у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 11/15; ідентифікаційний код 40081347);

Боржником-2 у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39798690).

5. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міроіл", що відповідно до частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Неподання заявником відповідної позовної заяви, згідно з вимогами частини 3 статті 138 цього Кодексу, а також повернення позовної заяви і відмова у відкритті провадження є підставами для скасування судом заходів забезпечення позову, вжитих до подання позовної заяви, в силу частини 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай