ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.12.2019Справа № 910/8755/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"
до Verallia France S.A. та
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України
про визнання патенту недійсним та зобов'язання вчинити дії
Представники:
від позивача: Романюк М.В.
від відповідача 1: Даховнік-Кобилянська О.В.
від відповідача 2: Запорожець Л.Г.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання патенту недійсним та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що промисловий зразок "Пляшка" за патентом №31941 від 25.04.2016 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки вказаний промисловий зразок на дату подання заявки не був новим, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати недійсним патент на промисловий зразок "Пляшка" №31941 від 25.04.2016 та зобов'язати відповідача 2 внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки інформацію щодо визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №31941 від 25.04.2016 та здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що компанія Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж) є нерезидентом, інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва у справі немає, а тому про розгляд даної справи компанію Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж) належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Як вбачається з позовної заяви, адреса місцезнаходження компанії Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж) наступна: Les Miroirs, 18 avenue d'Alsace, 92400 Courbevoie, France.
Порядок вручення судових та позасудових документів на території Французької Республіки регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Відповідно до ст. 1 вказаної Конвенції, передбачено, що ця конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Згідно зі статтею 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Крім того, у ст. 10 Конвенції зазначено, що, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача 1 (компанії Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж) про час і місце розгляду даної справи, враховуючи норми ст.ст. 3, 10 Конвенції та позицію Французької республіки щодо відсутності заперечень проти можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, відправлення судових документів здійснюється шляхом направлення Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, а також безпосередньо за адресою місцезнаходження відповідача 1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 суд ухвалив, зокрема: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.10.2018; зобов'язати позивача надати суду у строк до 18.07.2018 нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі №910/8755/18 (4 примірники) для направлення відповідачу 1 у порядку, встановленому Конвенцією.
20.07.2018 відділом діловодства суду отримано від позивача додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.07.2018, а саме нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 у справі №910/8755/18 (4 примірники).
Відповідно до ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення, а саме Прохання Центральному Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice) про вручення відповідачу 1 судових документів в порядку передбаченому ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 910/8755/18 підлягає зупиненню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 зупинено провадження у справі № 910/8755/18 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Центрального Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice).
Станом на 04.10.2018 відповіді на судове доручення про вручення документів до суду не надійшло.
В той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 підготовче засідання у справі №910/8755/18 призначено на 09.10.2018. Однак, 09.10.2018 розгляд даної справи не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці.
Враховуючи, що провадження у справі № 910/8755/18 було зупинено ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Центрального Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice), з огляду на необхідність призначення підготовчого засідання, призначеного на 09.10.2018 на іншу дату, ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено провадження у справі № 910/8755/18; підготовче засідання призначено на 04.12.2018 о 14:15 год.; зобов'язано позивача надати суду у строк до 16.10.2018 нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у справі №910/8755/18 (4 примірники) для направлення відповідачу 1 у порядку, встановленому Конвенцією.
Відповідно до ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення, а саме Прохання Центральному Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice) про вручення відповідачу 1 судових документів в порядку передбаченому ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 зупинено провадження у справі № 910/8755/18 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Центрального Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice).
12.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.
23.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2018 у справі № 910/8755/18.
03.12.2018 через відділ діловодства суду від адвоката Сократової А.О. надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У клопотанні вказано, що адвокат Сократова А.О. є представником відповідача 1 - компанії Verallia France (Вералія Франс) (колишнє найменування Saint Gobain Embaliage (Сен Гобен Амбалаж)) та надає відповідні документи на підтвердження цього, однак зазначені докази не можуть вважатися достовірними, оскільки вони не легалізовані у встановленому законом порядку.
04.12.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли відповідь на відзив відповідача 2, письмові пояснення, клопотання про долучення доказів та клопотання про забезпечення позову.
Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
Так, зважаючи на дату призначеного ухвалою суду від 04.10.2018 підготовчого засідання, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 поновлено провадження у справі № 910/8755/18.
У підготовче засідання 04.12.2018 з'явились представник позивача та представники відповідача 2, представники відповідача 1 у підготовче засідання не з'явилися.
Представник позивача попросив суд залишити без розгляду клопотання про забезпечення позову, яке 04.12.2018 надійшло через відділ діловодства суду.
Суд задовольнив клопотання позивача щодо залишення без розгляду клопотання про забезпечення позову.
Представник відповідача 2 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Відповідно до витягу з електронної бази "Промислові зразки, зареєстровані в Україні", який надано відповідачем 2, найменуванням відповідача 1 у справі № 910/8755/18 є Verallia France (Вералія Франс).
Станом на дату підготовчого засідання відомості про повідомлення відповідача 1 у порядку, встановленому Конвенцією, до суду не надійшли.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 суд ухвалив, зокрема: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкласти на 12.02.2019; зобов'язати позивача надати суду у строк до 12.12.2018 нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №910/8755/18 (4 примірники) для направлення відповідачу 1 у порядку, встановленому Конвенцією.
12.12.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
14.12.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2018, а саме нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №910/8755/18 (4 примірники).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 зупинено провадження у справі № 910/8755/18 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Центрального Органу Французької Республіки (Ministиre de la Justice).
30.01.2019 від організації Tribunal de Grande Instance de Nanterre надійшли документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/8755/18.
У підготовче засідання 12.02.2019 з'явились представник позивача та представники відповідача 2, представники відповідача 1 у підготовче засідання не з'явилися.
Представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання, з метою надання можливості представникам відповідача 1 взяти участь у засіданнях та подати документи по справі.
Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, а також коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на неможливість вирішення всіх питань, що визначені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у даному підготовчому засіданні, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 підготовче засідання відкладено на 26.02.2019.
26.02.2019 до відділу діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов.
У підготовче засідання 26.02.2019 з'явились представники позивача, відповідачів 1 та 2. Представник позивача подав суду додаткові документи та зазначив про необхідність ознайомлення з поданим відзивом відповідача 1.
За наведених обставин, у підготовчому засіданні 26.02.2019 оголошено перерву до 19.03.2019.
18.03.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1.
У підготовче засідання 19.03.2019 з'явились представники позивача, відповідачів 1 та 2.
У підготовчому засіданні 19.03.2019 суд дійшов висновків про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.
Відповідно до ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При цьому, за приписами п.2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (ст. 229 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 суд ухвалив: призначити у справі №910/8755/18 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення судової експертизи поставити наступне питання: Чи відповідає промисловий зразок за патентом України №31941 умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи?; зупинити провадження у справі № 910/8755/18 на час проведення експертизи.
08.08.2019 через відділ діловодства суду від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Климової Н.Б. надійшло клопотання № 12160/19-53 про надання додаткових матеріалів, а саме: належним чином завірені якісні копії Рисунків 1-3 (довідкових зображень вигляду пляшки спереду, зверху та загального вигляду знизу) до опису промислового зразка "Пляшка" за патентом України №31941, оскільки в матеріалах справи містяться лише нечіткі зображення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 поновлено провадження у справі № 910/8755/18, а також задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Климової Н.Б. № 12160/19-53 про надання додаткових матеріалів та зобов'язано сторін у строк до 19.08.2019 надати суду відповідні матеріали, що необхідні для проведення судової експертизи у даній справі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2019 провадження у справі зупинено.
19.08.2019 через відділ діловодства суду від відповідача 1 та від відповідача 2 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 09.08.2019.
Супровідним листом № 01-16180/19 від 29.08.2019 матеріали справи № 910/8755/18 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
26.09.2019 до відділу діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.09.2019 та матеріали справи №910/8755/18.
Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
З огляду на наведене, наявні підстави для поновлення провадження у справі, оскільки усунуті обставини, які викликали зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2019; запропоновано сторонам подати письмові пояснення стосовно висновку експерта № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.09.2019.
04.11.2019 до відділу діловодства суду від відповідача 1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 05.11.2019 прибули представники позивача та відповідача 2. Представник відповідача 1 у підготовче засідання не прибув.
Розглянувши клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, судом задоволено вказані клопотання та оголошено перерву до 12.11.2019.
У підготовче засідання 12.11.2019 прибули представники позивача та відповідача 2. Представник відповідача 1 у підготовче засідання не прибув. Представник позивача подав клопотання про розподіл судових витрат та пояснення щодо висновку судового експерта.
У підготовчому засіданні 12.11.2019 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019.
09.12.2019 до відділу діловодства суду від відповідача 1 надійшли заперечення на висновок експерта
10.12.2019 до відділу діловодства суду від відповідача 1 надійшла заява про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача 2 змінено на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Отже зміну найменування відповідача 2 судом встановлено.
У судове засідання 10.12.2019 прибули представники позивача та відповідачів 1 та 2. Представник позивача подав клопотання про долучення документів для вирішення питання про судові витрати.
У судовому засіданні 10.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільногірське скло», основним видом діяльності якого відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є виробництво порожнистого скла, є виробником склотари, в тому числі, пляшок форми «Бордо».
Як зазначав позивач, в Україні пляшки «Бордо» відповідають ДСТУ 10117-1991 (діяв до 2003 року), ДСТУ 10117:1:2003, ДСТУ 10117:2:2003 тип пляшки XXVI, а також локальній технічній документації позивача - ТУ У 26.1-30809384-005:2005 (технічні умови) та ТО (технічні описи зразків - еталонів пляшки).
Відповідно до довідки про виробництво пляшок «Бордо» №40 від 11.04.2018, протягом 2007-2015 років позивач виготовив та поставив споживачам пляшки форми «Бордо» у загальній кількості 129579017 шт.
Судом встановлено, що 25.04.2016 за наслідками розгляду заявки №s201500798 від 04.06.2015 Державною службою інтелектуальної власності України (відповідач 2) було видано патент України №31941 на промисловий зразок «Пляшка», власником якого є Verallia France S.A. (попередня назва - Saint Gobain Embaliage) (відповідач 1).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що промисловий зразок "Пляшка" за патентом №31941 від 25.04.2016 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки вказаний промисловий зразок на дату подання заявки не був новим, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати недійсним патент на промисловий зразок "Пляшка" №31941 від 25.04.2016 та зобов'язати відповідача 2 внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки інформацію щодо визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №31941 від 25.04.2016 та здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Відповідач 1 проти позову заперечує з підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушеного права відповідачами, оскільки пляшка «бордо» як випускалась, так і випускається позивачем без будь-яких обмежень; промисловий зразок «Пляшка» за патентом №31941 відповідає всім критеріям патентоспроможності.
Відповідач 2 заперечує проти позову з тих підстав, що під час проведення експертизи заявки на промисловий зразок заявлений об'єкт не перевіряється на відповідність умові патентоспроможності, а тому доказом невідповідності промислового зразка умовам патентоспроможності може бути висновок судової експертизи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
Судом встановлено, що позивачем отримано від адвоката Філіп'єва А.О., який діяв в інтересах компанії Verallia France, попередження про недопущення порушення прав на об'єкт інтелектуальної власності від 08.12.2017, у якому зазначено, що Verallia France, є власником патенту на промисловий зразок №31941 від 25.04.2016 та вказана компанія використовує усі правові засоби попередження або припинення порушень прав інтелектуальної власності, а тому у випадку надходження інформації про порушення конкурентами права інтелектуальної власності компанії, остання рішуче налаштована вживати усіх необхідних заходів, в тому числі звертатися з позовом про припинення порушення прав інтелектуальної власності та відшкодування збитків, заявами про вчинення кримінального/адміністративного правопорушення та зупинення імпорту/експорту продукції, що виготовлена із порушенням прав інтелектуальної власності, з огляду на що зазначено про те, що у разі надходження інформації про виготовлення скляної тари, зовнішній вигляд якої повторюватиме об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється патентом №31941, будуть прийняті всі передбачені законом заходи для захисту компанії Verallia France.
Як зазначає позивач, патент України №31941 відтворює зовнішній вигляд пляшки, що була відома у світі як пляшка «Бордо», що має характерну циліндричну форму, видовжену вузьку горловину, плечики закругленої форми та характерне співвідношення частини пляшки - висота горловини складає зазвичай приблизно чверть висоти всієї пляшки.
Як встановлено судом, відповідно до довідки про виробництво пляшок «Бордо» №40 від 11.04.2018, протягом 2007-2015 років позивач виготовив та поставив споживачам пляшки форми «Бордо» у загальній кількості 129579017 шт.
Таким чином, отримавши від компанії Verallia France попередження про недопущення порушення прав на об'єкт інтелектуальної власності - промисловий зразок «Пляшка» за патентом №31941, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів як виробника склотари, в тому в тому числі, пляшок форми «Бордо».
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать промислові зразки.
Відповідно до ст. 461 ЦК України, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. (ст.462 ЦК України).
Як встановлено судом, заявку №s201500798 на видачу патенту на промисловий зразок «Пляшка» за патентом №31941 було подано 04.06.2015.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень. На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.
Так, позивач зазначає, що промисловий зразок за оспорюваним патентом не був новим, оскільки сукупність суттєвих ознак даного промислового зразка була загальнодоступною у світі до дати подання заявки на реєстрацію патенту, тобто до 04.06.2015.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо відповідності промислового зразка за оспорюваним патентом умові надання правової охорони - «новизна».
Позивачем та відповідачем було подано висновки експертів за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, які містять протилежні висновки експертів щодо поставлених їм питань.
Так, згідно з висновком експерта №1217 від 02.08.2018, який було подано позивачем, складеним судовим експертом Петренком С.А., промисловий зразок «Пляшка» за патентом України №31941 від 25.04.2016 не відповідає умові патентоспроможності, зокрема, критерію «новизна».
Поряд з цим, згідно з висновком експерта №404 від 22.02.2019, поданим відповідачем 1, складеним судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Захарець Д.В., промисловий зразок "Пляшка" за патентом України №31941 від 25.04.2016 відповідає умовам патентоспроможності, зокрема, критерію «новизна», за матеріалами, наданими заявником.
Об'єктами дослідження у висновку експерта №1217 від 02.08.2018, який було подано позивачем, складеним судовим експертом Петренком С.А., були промисловий зразок за патентом України №31941, промисловий зразок за патентом України №2059, зовнішні вигляди виробів, які протиставляються промисловому зразку за патентом України №31941 і інформація, яка міститься в наданих на дослідження копіях документів. Об'єктами дослідження у висновку експерта №404 від 22.02.2019, поданим відповідачем 1, складеним судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Захарець Д.В., були промисловий зразок за патентом України №31941, промисловий зразок за патентом України №2059, звіт № 1801/01 від 18.01.2019 про патентні дослідження схожості промислового зразка «Пляшка» за патентом України №31941 від 25.04.2016 із промисловим зразком «Пляшка» за патентом України №2059 від 30.06.1998.
При цьому, позивач у відповіді на відзив відповідача 1 зазначив про відсутність доказів, що експерт Захарець Д.В. має відповідну кваліфікацію за спеціальністю 13.4. «Дослідження, пов'язані з промисловими зразками», однак, як вбачається з відомостей з Реєстру атестованих судових експертів, експерт Захарець Д.В. отримав кваліфікацію судового експерта, в тому числі, за спеціальністю 13.4. «Дослідження, пов'язані з промисловими зразками» (термін дії свідоцтва до 01.11.2021).
За наведених обставин, оскільки матеріали справи містять протилежні за змістом висновки судових експертів стосовно питання щодо відповідності промислового зразка «Пляшка» за патентом України №31941 від 25.04.2016 умові патентоспроможності «новизна», ухвалою суду від 19.03.2019 призначено у справі №910/8755/18 судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення судової експертизи поставлено наступне питання: чи відповідає промисловий зразок за патентом України №31941 умові патентоздатності "новизна" відповідно до матеріалів справи?
26.09.2019 до відділу діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.09.2019, відповідно до якого судовий експерт дійшов висновку, що промисловий зразок за патентом України №31941 не відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи.
У вказаному висновку судовий експерт зазначив, що промисловий «Пляшка» характеризується наступними суттєвими ознаками: корпус пляшки має видовжену вузьку циліндричну форму; з плавним переходом - у плечики заокругленої форми з подальшим звуженням верхньої ділянки корпусу, яка переходить у видовжену горловину пляшки; нижня частина корпусу пляшки має дно круглої форми вінцева частина горловини (вінчик) пляшки має вигляд пояска циліндричної форми; дно пляшки виконане у вигляді кола.
Як зазначив судовий експерт, новизну промислового зразка можна розглядати у двох аспектах. Перший полягає в тому, що на дату пріоритету це художньо-конструкторське рішення не було розкрите в Україні та за кордоном. Таке рішення вважається новим, якщо на території України або за її межами зовнішній вигляд відповідних виробів є невідомим, тобто такого самого або подібного рішення немає серед описаних, зображених, заявлених або зареєстрованих об'єктів.
Другий аспект новизни полягає у встановленні тих відрізняльних особливостей зовнішнього вигляду виробу, які дозволяють візуально виділити та відрізнити виріб з низки найбільш схожих об'єктів. Індивідуальне враження від виробу створюють відмінності його форми, графічне рішення, пластика та інші особливості його зовнішнього вигляду. Художнє рішення визнається новим, якщо його основні композиційні елементи зорово сприймаються як несхожі з основними композиційними елементами відомих рішень: подібність заявленого рішення з відомим, тобто відсутність в нього відмінностей або незначність відмінностей означає відсутність новизни рішення.
При проведенні дослідження на предмет новизни промислового зразка за патентом України №31941, судовим експертом досліджувались матеріали справи, зокрема: стаття з мережі Інтернет: «Винная бутылка: история и типы» від 31.10.2014, режим доступу: http://www.grozdi.ru/vinopedia/wine_bottle_types_and_history; стаття О. Троицкой «Анализ внешнеторговых потоков вина и виноматериалов» зі спеціалізованого журналу «Индустрия напитков» №1 (43) 2007, режим доступу: www.siemens,ги/ad/fb, що містить зображення пляшок; інформаційно-аналітичний журнал «Напитки» №2 (38) 2007, режим доступу: www.glassdecor.ru, що містить зображення пляшок для вин, в тому числі, «Muscat»; сторінки спеціалізованого журналу «Империя вкуса» Журнал о напитках и ресторанном бизнесе №3 (77) март 2007, 85 городов 75000 экземпляров, режим доступу: www.imperiavkusa.ru; копія сторінок англомовного журналу «glass worldwide» May/June 2013, режим доступу: www.quantumforming.com. «Visit us at the Classman Europe 2013 Warsaw Poland May 7-8 (stand B30) and at the Control 2013 Stuttgart Germany May 14-17 (hall 7 stand 7328)», що містить, в тому числі, зображення винної пляшки та статтю «Measure glass color - precisely»; копія статті «Futura: на всіх ринках, у всіх країнах...», режим доступу: https://yearbook.verallia.eom//ua/selective-line/2014/07/futura-na-vsih-rinkah-u-vsih-krayinah; «Технологический регламент производства узкогорлой и широкогорлой стеклянной тары для пищевых продуктов», затверджений Генеральним директором ТОВ «Вільногірське скло» Ф.М.Ткачман від 11.09.2012; бібліографічні дані патенту №2059 на промисловий зразок «Пляшка» тощо.
За результатами порівняння суттєвих ознак, які формують зовнішній вигляд виробів; промислового зразка «Пляшка» за патентом України №2059 із суттєвими ознаками промислового зразка «Пляшка» за патентом України №31941, які викладено у Додатках 1-7 до висновку експерта підстави, експерт дійшов таких висновків.
При визначенні сукупності суттєвих ознак виробів не враховувалась наявність або відсутність нанесення торговельних марок, пояснюючих позначень, оскільки вони не впливають на художньо - конструкторське рішення виробів в цілому.
Таким чином, у виробах: пляшка для вина зі статті «О.Троицкой «Анализ внешнеторговых потоков вина и виноматериалов», розміщеної на сторінках спеціалізованого журналу «Индустрия напитков» №1 (43) за 2007 рік; пляшка «Futura» Магнум для рожевого вина Mas Grange Blanche (3) з архіву компанії Verallia за липень 2014; рисунку пляшки «типу Бордо» 315- П-4-750 ТО-075-2009 використані всі суттєві ознаки промислового зразку «Пляшка» за патентом України №31941.
У виробах: пляшка для вина «Muscat» із сторінок інформаційно-аналітичного журналу «Напитки» №2 (38) 2007; пляшка для вина «Виртуозы лозы» ГК «Салют», представленої на виставці «Продэкспо - 2007», рисунку пляшки «типу Бордо» 320- П-4-750 ТО-254-2012 (Коблево); та промисловому зразку «Пляшка» за патентом України №2059, не використані всі суттєві ознаки промислового зразку «Пляшка» за патентом України №31941.
Експертом деталізовано, що у пляшці для вина «Виртуозы лозы» ГК «Салют», представленої на виставці «Продэкспо - 2007» та рисунку пляшки «типу Бордо» 320- П-4-750 ТО-254-2012 (Коблево), не використана 1 суттєва ознака (плечики пляшок мають більш округлу форму); у промисловому зразку «Пляшка» за патентом України №2059 також не використана 1 суттєва ознака (вінцева частина горловини пляшки має вигляд вузького пояска циліндричної форми із заокругленими краями) при використанні загального художньо-конструкторського рішення промислового зразка, що формує його зовнішній вигляд.
Оскільки сторінки друкованих видань, роздруківки з мережі Інтернет, які наявні у матеріалах справи, також містять зображення виробів, до яких споживач мав вільний доступ, експерт дійшов висновку, що зовнішній вигляд виробів із використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка» за патентом України був відомий споживачам.
Отже, відповідно до наданих матеріалів, експерт дійшов висновку, що сукупність суттєвих промислового зразка «Пляшка» за патентом України №31941, була відома в світі до дати подання матеріалів заявки до Установи (до 04.06.2015).
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Оцінюючи висновок експерта № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.09.2019, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.
У той же час, вказаний висновок складений експертом Климовою Н.Б., яка, як зазначено у висновку, обізнана про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
При цьому, подана відповідачем 1 рецензія від 02.12.2019 на висновок експерта від 13.09.2019 № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, що складена Прохоровим-Лукіним Г.В., не спростовує висновків експерта, які судом визнані обґрунтованими.
Щодо висновку експерта №404 від 22.02.2019, поданим відповідачем 1, складеним судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Захарець Д.В., суд зазначає, що перелік матеріалів, наданих на дослідження вказаному експерту, є значно вужчим, ніж той, що був наявний у судового експерта Климової Н.Б. та на підставі яких, власне, експерт Климова Н.Б. дійшла висновків, викладених вище.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що промисловий зразок за патентом України №31941 не відповідає умовам патентоспроможності, оскільки не є новим.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання патенту України №31941 недійсним, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним патенту підлягають задоволенню.
Позивач також звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача 2 внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки інформацію щодо визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №31941 від 25.04.2016 та здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Відповідно до п. 2.2. Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12 квітня 2001 р. N 290, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».
При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності» від 23 серпня 2016 № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Як встановлено судом, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування відповідача 2 змінено на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Відповідно п. 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 «Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» з урахуванням змін (далі - Положення), Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до п.п. 64-72 п. 4 Положення, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності; організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.
З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання недійсним патенту України №31941, вимоги про зобов'язання відповідача 2 внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки інформацію щодо визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №31941 від 25.04.2016 та здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність", підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача 1, викладені у відзиві на позов, не спростовують висновків суду про обґрунтованість позовних вимог у даній справі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Позивач зазначає, що ним були здійснені наступні витрати, пов'язані з розглядом справи: сплачено судовий збір за подання позову; понесено витрати, пов'язані із підготовкою позову та вчинення процесуальних дій (збирання доказів, отримання офіційних копій документів - матеріалів заявок, переклад документів, пересилання документів поштою, копіювання); (Товарний чек №006 від 08.06.2019 року на суму 500,00 грн., Рахунок-фактура № 05.06.2918-а переклад 2110,76 грн., роздруківка з інформацією банку про реєстр операцій в національній валюті, оплачено ПП «Кожарський і партнери» на підставі Довіреності від 14 березня 2018 року); понесено витрати, пов'язані із проведенням експертизи - Висновок № 1217 від 02 серпня 2018 року за запитом адвоката Романюк М. В. (Рахунок №51 від 26 червня 2018 року на суму 20004,00 грн., платіжне доручення №211 від 27 червня 2018 року, оплачено ПП «Кожарський і партнери» на підставі Довіреності від 14 березня 2018 року), Висновок № 12160/19-53 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13.09.2019 року (Рахунок № 1967 від 15 травня 2019 року на суму 20096,00 грн., платіжне доручення №21469 від 27.05.2019).
Оцінюючи вказані докази, суд зазначає, що з товарного чеку від 01.06.2019 року на суму 500,00 грн. не вбачається, друк яких саме документів здійснено, тобто не встановлено, що друк, про який зазначено у товарному чеку, стосується саме виключно поданого позову.
З рахунку-фактури № 05.06.2918-а на суму 2110,76 грн., рахунку №51 від 26 червня 2018 року на суму 20004,00 грн. вбачається, що платником зазначено ПП «Кожарський і партнери», а з роздруківка з інформацією банку про реєстр операцій в національній валюті, платіжного доручення №211 від 27 червня 2018 року вбачається, що вказані кошти сплачені ПП «Кожарський і партнери».
На підтвердження повноважень вчинення вказаних дій ПП «Кожарський і партнери» позивачем подано копію довіреності б/н від 14.03.2018, видану генеральним директором ТОВ «Вільногірське скло» на представництво інтересів вказаної особи Романюк М.В. та Кожарським В.Ю .
В той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень саме ПП «Кожарський і партнери» (як платника) вчиняти дії зокрема по оплаті вартості експертизи/перекладу/тощо в інтересах ТОВ «Вільногірське скло».
Суду також не надано інших доказів, з яких вбачається, що ПП «Кожарський і партнери» діє у таких правовідносинах в інтересах компанії ТОВ «Вільногірське скло», а тому, виходячи з наведеного, оскільки ТОВ «Вільногірське скло», яке є платником по рахунку-фактурі № 05.06.2918-а на суму 2110,76 грн. та рахунку №51 від 26 червня 2018 року на суму 20004,00 грн., у суду відсутні підстави вважати, що вказані витрати (на суму 2110,76 грн. та на суму 20004,00 грн.), які заявлені у даній справі представником позивача, були понесені саме позивачем.
З огляду на викладене, відсутні підстави здійснювати розподіл таких витрат в порядку ст. 129 ГПК України, а тому в цій частині судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача.
Проте, судом встановлено, що позивачем (ТОВ «Вільногірське скло») було сплачено грошові кошти у розмірі 20096,00 грн. за проведення судової експертизи №12160/19-53 згідно з рахунком №1967 від 15.05.2019, що підтверджується копією платіжного доручення №21469 від 27.05.2019 (платник - ТОВ «Вільногірське скло»).
З огляду на викладене, суд вважає за можливе покласти на відповідача 1 витрати позивача, пов'язані з проведенням судової експертизи, у даній справі у розмірі 20096,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1 з огляду на задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним патент України на промисловий зразок № 31941 від 25.04.2016 «Пляшка».
3. Зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код: 37508596) внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки інформацію щодо визнання недійсним патенту України на промисловий зразок № 31941 від 25.04.2016 «Пляшка» та здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».
4. Стягнути з Verallia France S.A. (Place Des Corolles - Esplanade Nord - Tour Carpe Diem 92400 Courbevoie) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31; ідентифікаційний код: 30809384) судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 20096 (двадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.12.2019
Суддя Ю.В. Картавцева