номер провадження справи 9/188/19
21.12.2019 Справа № 904/3539/19
м. Запоріжжя
За позовом: Управління комунальної власності Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 25473739 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2)
до відповідача: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 40867332 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4)
про стягнення 1049,83 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019 позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 904/3539/19) Управління комунальної власності Бердянської міської ради вих. № 1298 від 05.08.2019 до відповідача: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про стягнення суми 1049,83 грн. неустойки передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
До Господарського суду Запорізької області позовна заява з додатками надійшла 02.10.2019 (вхід. № 2960/08-07/19).
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 02.10.2019 здійснено розподіл судової справи № 904/3539/19 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 вищевказану позовну заяву на підставі ч.ч. 1, 10 ст. 174 ГПК України залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.10.2019 справу № 904/3539/19 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.12.2019 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 04.03.2013 між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради та Управлінням державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області укладено договір оренди комунального майна, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Софіївська (Димитрова), 34, площею 96,40 кв.м. Додатковою угодою у 2017 році у зв'язку з реорганізацією орендаря внесено зміни до сторони орендаря, зокрема визначено в договорі правонаступника - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 06.06.2016 визначено до 04.01.2019. Відповідно до умов пункту 5.6 договору орендар (відповідач) зобов'язався у разі припинення або розірвання договору в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві (позивачу), або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або витрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Об'єкт оренди повернуто 19.03.2019 за актом здачі-приймання. Згідно з п. 9.2 договору за невиконання орендарем п. 5.6 договору з нього в установленому порядку стягується неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення. На підставі викладеного, з урахуванням положень п. 3.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 07.06.2016, позивачем нараховано відповідачу неустойку в розмірі 1049,83 грн. за період з 09.01.2019 по 18.03.2019. Позов обґрунтовано умовами договору оренди комунального майна від 04.03.2013, ст.ст. 11, 526, ч. ст. 530, 610 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України.
Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4.
Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.03.2013 між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець, позивач у справі) та Управлінням державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (орендар) був укладений договір оренди комунального майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення, які знаходяться на балансі підприємства КП Бердянської міської ради «Житлосервіс-2а» (далі - майно), площею 96,40 кв.м., розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Димитрова (Софіївська), 34, вбудовані нежитлові приміщення першого поверху (приміщення №№ 6, 7, 8, 10, 18, 17 згідно з технічним паспортом), вартість об'єкта визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою 158740 грн. без ПДВ, виконаного станом на 31.01.2016 (п.1.1 договору з урахуванням додаткових угод від 06.06.2016, 07.06.2016 та 01.03.2017).
Додатковою угодою від 23.11.2017 до вказаного договору внесено зміни та визначено орендарем за цим договором - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (відповідач у справі). Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 06.06.2016 визначено до 04.01.2019.
Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта здачі-приймання вказаного майна.
За актом здачі-приймання нежитлове приміщення було передане орендарю.
За змістом п. 3.1, п. 3.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2017 орендар сплачує на рахунок орендодавця щомісячно орендну плату у грошовій формі, яка дорівнює 181,63 грн. та сплачується з урахуванням індексу інфляції не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 5.6 договору орендар зобов'язався у разі припинення або розірвання договору в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або витрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Строк дії договору (з урахуванням додаткової угоди від 06.06.2016) визначено до 04.01.2019.
Як свідчать матеріали справи об'єкт оренди за актом здачі-приймання повернуто 19.03.2019.
Згідно з п. 8.5 договору у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
У зв'язку з користуванням відповідачем орендованим майном після закінчення терміну його дії, позивачем нарахована неустойка в розмірі 1049,83 грн. за період часу з 09.01.2019 по 18.03.2019, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
За своєю правовою природою договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що термін користування майном визначається сторонами в договорі. Строк може бути визначений періодом в часі або конкретною датою.
Як зазначалося вище, додатковою угодою від 06.06.2016 продовжено строк дії договору оренди комунального майна до 04.01.2019.
Законом України “Про оренду державного та комунального майна” (статтею 26 Закону) встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди.
Також, статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкту оренди, ліквідації суб'єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об'єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Пунктом 10.7 договору також передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Виходячи з приписів ст.ст. 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є, зокрема, правовим наслідком закінчення строку дії договору оренди.
Обов'язок орендаря повернути майно в разі закінчення строку дії договору оренди передбачений також і в п. 5.6 договору.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з положень пункту 5.6 договору відповідач повинен був у разі припинення договору в п'ятиденний термін повернути орендоване майно.
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди було повернуто відповідачем лише 19.03.2019 (акт здачі-приймання нежитлового приміщення від 19.03.2019), тобто з порушенням строків передбачених пунктом 5.6 договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Частиною другою ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з п. 8.5 договору у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо повернення орендованого майна орендодавцю після закінчення терміну дії договору, суд вважає правомірним застосування до порушника санкцій у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 8.5 договору.
Разом з тим, здійснивши перерозрахунок заявленої до стягнення суми, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою до стягнення є неустойка у розмірі 1035,37 грн. з огляду на те, що позивачем помилково визначений період нарахування починаючи з 09.01.2019, а не з 10.01.2019, як то повинно бути.
Так, за договором, з урахуванням внесених змін, строк його дії продовжено до 04.01.2019. Повернути орендоване майно у разі припинення договору відповідач повинен був в п'ятиденний термін.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2018 по справі № 927/490/18).
Отже, у випадку, коли визначено виконання зобов'язання з вказівкою дати, до якої воно повинно бути здійснено, цей обов'язок підлягає виконанню включно з цією датою.
З наведеного слідує висновок, що 04.01.2019 - це останній день користування майном, а 09.01.2019 - це останній день коли майно мало бути повернуто. Таким чином, вірним періодом нарахування неустойки є: з 10.01.2019 по 18.03.2019.
На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 40867332 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, 4) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 25473739 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2) неустойку в сумі 1035 (одна тисяча тридцять п'ять) грн. 37 коп., суму 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення складено та підписано 21.12.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва