61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
19.12.2019 Справа № 905/808/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., суддів Величко Н.В., Ніколаєвої Л.В., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Дніпро
до відповідача: Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації, м.Слов'янськ, Донецька область
про стягнення 47277,25грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 47277,25грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем в порушення вимог діючого законодавств України, своїх зобов'язань щодо розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення та не перерахування грошових коштів в рахунок компенсації витрат позивача за надання телекомунікаційних послуг споживачам на пільгових умовах за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року.
В якості правових підстав позову позивач зазначив, зокрема, положення ст.ст.509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 218 Господарського кодексу України, ст.63 Закону України “Про телекомунікаційні послуги”.
Ухвалою господарського суду від 11.05.19р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/808/19; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
18.06.19р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
02.07.19р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.07.19р. дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.08.19р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 17.09.19р. за клопотанням Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ, Донецька область залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації м.Слов'янськ, Донецька область.
30.09.19р. на електрону адресу суду та до канцелярії суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.10.19р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 08.10.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад колегії суду для розгляду справи №905/808/19: головуючий суддя - Лейба М.О, судді: Чернова О.В., Ніколаєва Л.В.
Ухвалою суду від 09.10.19р. справу №905/808/19 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя - Лейба М.О., судді: Чернова О.В., Ніколаєва Л.В. та призначено підготовче засідання на 05.11.2019р.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.19р., у зв'язку з перебуванням судді Чернової О.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи №905/808/19: головуючий суддя - Лейба М.О., судді: Величко Н.В., Ніколаєва Л.В.
Ухвалою суду від 05.11.19р. справу № 905/808/19 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя - Лейба М.О., судді: Величко Н.В., Ніколаєва Л.В. та призначено підготовче засідання на 05.11.2019р.
05.11.19р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
У зв'язку в виниклою необхідністю розгляд справи неодноразово відкладався.
02.12.19р. через канцелярію суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
Ухвалою суду за результатами підготовчого засідання від 03.12.19р. закрито підготовче провадження та розгляд справи по суту призначений на 19.12.19р.
05.12.19р. до суду від позивача надійшла заява (з доданими документами) про перенесення розгляду справи, призначеного на 03.12.19р.
Враховуючи, що вказана заява надійшла після проведення підготовчого засідання 03.12.19р., клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 03.12.19р., викладене у поданій заяві, судом не розглядається.
13.12.19р. до суду від позивача надійшла заява №193 від 10.12.19р. про уточнення доказу.
19.12.19р. на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача.
У судове засідання 19.12.19р. представники сторін та третьої особи не з'явились, про місце, час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на наведене, суд вирішує спір по суті за наявними матеріалами на підставі ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
Позивач - ПАТ «Укртелеком», відокремленим підрозділом якого є Дніпропетровська філія ПАТ «Укртелеком» є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам. В своїй діяльності ПАТ «Укртелеком» керується нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України «Про телекомунікації» та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12р. №295 (далі за текстом - Правила).
Відповідач - Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
Згідно ст.19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до п.3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації» та п.63 Правил, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
ПАТ “Укртелеком” надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів на пільгових умовах відповідно до пункту 19 частини 1 статті 12, пункту 10 частини 1 статті 13, пункту 18 частини 1 статті 14, пункту 20 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; пункту 18 статті 6-1, пункту 10 статті 6-2 пункту 17 статті 6-3, пункту 19 статті 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; пункту 11 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пункту 6 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, пункт 4 частини третьої статті 13 Закону України “Про охорону дитинства”.
За змістом позовної заяви у період з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року ПАТ “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м.Слов'янськ Донецької області, які підпадають під дію вказаних Законів України.
Проте, як зазначає позивач, всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з вересня 2017 року по грудень 2017 року відповідачем відшкодовані не були та заборгованість на момент подачі позову до суду становить 47277,25грн.
Отже, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ “Укртелеком” про стягнення з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради 47277,25грн. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на телекомунікаційні послуги за вересень-грудень 2017р.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що після отримання від позивача в електронному форматі та на паперових носіях форми « 2-пільга» Управлінням під час автоматизованого звіряння інформації були виявлені розбіжності, які надіслані позивачу, проте в порушення вимог законодавства України та укладеного договору №08-71/379 від 19.12.17р. про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку, позивачем відповідні розбіжності до теперішнього часу не усунуті. За твердженнями відповідача сума позовних вимог є безпідставною, оскільки позивач надавав пільги з послуг зв'язку особам, які вибули в інший район (м.Миколаївка) у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, та відповідно зміною і встановленням меж міста Слов'янськ та Слов'янського району, внаслідок чого місто Миколаївка Слов'янської міської ради Донецької області віднесено до категорії міст районного значення Слов'янського району Донецької області, про що позивача було повідомлено листами від 20.07.17р., від 21.12.17р. та від 07.12.18р. Крім того, відповідач вказує, що відповідно до п.2.5 договору загальна сума договору на 2017 рік складає 113161,44грн., яка сплачена Управлінням в повному обсязі 22.12.17р.
Також, у відзиві відповідач зазначає про те, позивач посилаючись на Постанову №256, не врахував, що з 01.01.16р. компенсаційні виплати за пільгові послуги телекомунікаційного зв'язку окремих категорій громадян віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації звернулась до суду з відзивом, у якому просило замінити Управління соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації на Миколаївську міську раду. Проте суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлено у відзиві клопотання, з огляду на ненадання доказів на підтвердження викладених у вказаному клопотанні обставин.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав обставини, викладені в позовній заяві.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.17р. між ПАТ «Укртелеком» (підприємство, позивач) та Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради (розпорядник, відповідач) укладений договір №08-71/379 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку (далі за текстом - договір).
Предметом договору є взаємовідносини сторін щодо проведення відшкодування витрат підприємства, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку пільговим категоріям громадян, які проживають на території, підпорядкованій розпоряднику у повному обсязі (п.2.1. договору).
Згідно п.2.2. договору, підприємство зобов'язується надавати телекомунікаційні послуги особам, які мають право на пільги, на умовах, згідно з чинним законодавством України, а розпорядник зобов'язується здійснювати розрахунки з підприємством на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги в межах затвердженого кошторису.
Загальна сума цього договору на 2017 рік складає 113161,44грн. та може збільшуватись або зменшуватись в залежності від розміру наданих пільг і сплачується розпорядником підприємству по факту їх надання (п.2.5. договору).
За умовами п.п.3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.1.5., 3.1.6. п.3.1. договору, підприємство, зокрема, зобов'язано надавати пільговим категоріям обумовлені законодавством України пільги на оплату послуг зв'язку відповідно до затверджених тарифів; щомісяця до 25 числа місяця, направляти на ел.адресу розпорядника в електронному форматі, та на паперових носіях форму « 2-пільга» щодо послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян у минулому місяці; проводити звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, за результатами якого підписувати акт звіряння за формою « 3-пільга»; враховувати при складанні форми « 2-пільга» за наступний звітний місяць розбіжності, виявлені під час автоматизованого звіряння інформації.
Відповідно до п.п.3.3.1. п.3.3. договору, розпорядник, зокрема, зобов'язаний щомісяця проводити автоматизоване звіряння інформації, по формі « 2-пільга» в електронному форматі, отриманої від підприємства; за результатами автоматизованого звіряння, складати акти перевірок та надати їх підприємству для відпрацювання розбіжностей та їх подальшого врахування при складанні форми « 2-пільга» за наступний звітний місяць; здійснювати розрахунки з підприємством за послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян у минулому місяці у разі виділення коштів з місцевого бюджету; після проведення розрахунків з підприємством в порядку, передбаченому постановою №117, складати акти звіряння розрахунків за формою « 3-пільга».
Відповідно до п.4.1., п.4.2., п.4.3. договору, розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства за реквізитами, вказаними в розділі 11 цього договору. Розпорядник здійснює перерахування коштів підприємству до 15-го числа місяця, другого за звітним. Відшкодування витрат за грудень здійснюється до 30 січня наступного календарного року за рахунок відповідних бюджетних призначень наступного року.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків за надані пільги до їх повного виконання. Умови цього договору в частині надання пільг з оплати послуг зв'язку та обов'язку відшкодовувати витрати поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.17р. (п.8.1., п.8.2. договору).
Отже, сторони погодили, що умови договору поширюються на відносини між ними, що виникли до його підписання.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розрахунок заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг абонентам-пільговикам, які віднесені до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період вересень - грудень 2017 рік, які надсилалися на адресу відповідача та залишилися не оплаченими; акти звіряння розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.17р. по 31.12.17р., за період з 01.09.17р. по 31.12.17р., що складені та підписані лише представником позивача; повідомлення про вручення поштових відправлень (копії містяться в матеріалах справи).
Згідно матеріалів справи позивач звертався до відповідача з вимогою №219 від 26.11.18р. про сплату заборгованості у розмірі 47277,25грн. внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення за період з вересня по грудень 2017 рік, в якій просив сплатити протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян за період вересень - грудень 2017 рік в сумі 47277,25грн., яка також залишена відповідачем без виконання.
Крім того, позивачем (з урахуванням заяви №193 від 10.12.19р. про уточнення доказу) до матеріалів справи надано розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у 09/2017, у 10/2017, у 11/2017, у 12/2017 форми №2-пільга (т.2 а.с. 175 - 255), де зазначені конкретні прізвища пільговиків, їх адреси та категорія пільги.
Факт надання ПАТ «Укртелеком» послуг пільговим категоріям громадян у період вересень - грудень 2017 року відповідачем не заперечується.
Проте відповідач зазначає про наявність розбіжностей щодо списків пільговиків.
Крім того, заперечуючи проти заявленої до стягнення заборгованості за вказаний період, відповідач посилається на ті обставини, що такі послуги позивачем надані особам, які вибули за межі м.Слов'янськ, а саме пільговій категорії громадян м.Миколаївка, яке підпорядковане Слов'янському району.
За змістом п.11 Положення №117 затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. уповноважений орган зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги (з актами форми « 2-пільга»), і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжності, до уточнення цієї інформації, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою « 3-пільга». Акти звіряння складаються за формою «№3-пільга», встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2003р. №83 «Про затвердження форми №3-пільга».
Таким чином, надання уповноваженим органом позивачеві інформації про виявлені невідповідності в наданих позивачем розрахунках з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги є обов'язком відповідача в контексті як положень укладеного договору про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку, так і приписів п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. №117.
У зв'язку з тим, що ПАТ "Укртелеком" не має доступу до Реєстру пільговиків, тому єдиною підставою для внесення змін в розрахунки за формою "2-пільга" є отримана від органів соціального захисту інформація про виявлені розбіжності, внаслідок чого позивач позбавлений можливості самостійного коригування актуальної та дійсної інформації щодо кількості пільговиків, яким надаються телекомунікаційні послуги.
Системний аналіз положень договору та законодавства, яке регулює спірні правовідносини сторін, свідчить про те, що саме на відповідача, як на головного розпорядника коштів, з метою запобігання нецільового використання грошових коштів, покладається обов'язок забезпечення звірки інформації, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги та наданні останнім відомостей щодо виявлених розбіжностей, проводити електронні звірки інформації від організацій надавачів послуг щодо витрат.
Суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору від 19.12.2017р. №08-71/379 (п.п.3.3.1) встановлено, що розпорядник - відповідач, зобов'язаний щомісяця проводити автоматизоване звіряння інформації, по формі « 2-пільга» в електронному форматі, отриманої від підприємства; за результатами автоматизованого звіряння, складати акти перевірок та надати їх підприємству для відпрацювання розбіжностей та їх подальшого врахування при складанні форми « 2-пільга» за наступний звітний місяць.
Як було зазначено вище, позивачем направлялися на адресу відповідача розрахунки заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг абонентам-пільговикам Слов'янської міської ради, зокрема, за вересень - грудень 2017р.
Натомість, як встановлено, згідно визначеного Положенням порядку (п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги), уповноваженим органом не представлено доказів надання позивачу у встановлений строк інформації про виявлені невідповідності в наданих позивачем розрахунках з даними Реєстру за вересень - грудень 2017р.
Судом не може бути прийнято в якості доказу повідомлення відповідачем позивача про наявність розбіжностей в наданих розрахунках листи №05-22/4525 від 07.12.18р. з додатками (т.1 а.с.80-159) та №05-26/40-50 від 05.01.18р. (т.1 а.с.195), оскільки відповідачем взагалі не надано суду доказів направлення чи вручення вказаних листів ПАТ «Укртелеком».
На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідач лише в серпні 2019р., під час розгляду справи в суді, направив позивачу протоколи розбіжностей за період вересень - грудень 2017р. Доказів узгодження розбіжностей суду не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, в тому числі розрахунки видатків на відшкодування витрат - Форма №2 пільга за період вересень - грудень 2017 року, суд дійшов висновку про надання позивачем послуг зв'язку особам, які мають право на соціальні пільги та проживають на території Слов'янської міської ради у період з вересня по грудень 2017 року.
Таким чином, враховуючи недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту повідомлення позивача у встановлений положенням та договором строк про наявність розбіжностей в наданих позивачем розрахунках за період вересень - грудень 2017р., суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку.
Відповідач обов'язок щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період вересень - грудень 2017 року не виконав.
Разом з тим, беручи до уваги те, що згідно з доданими до матеріалів справи документами, в тому числі, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у спірний період, судом виявлено пільговиків м.Миколаївка, яке не входить до території Слов'янської міської ради.
Провівши розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період вересень-грудень 2017 року наданих пільговим категоріям громадян, що мешкають на території Слов'янської міської ради судом встановлено, що загальний розмір таких видатків становить 39686,86грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 39686,86грн., а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві та доповненнях до нього, суд виходить з принципу змагальності сторін, який визначений в ст.13 ГПК України.
Так, за змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно зі ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги у повному обсязі або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у розмірі, визначеному судом за результатами розгляду справи.
Разом з тим, щодо посилань відповідача на не обґрунтованість заявленої до стягнення суми, в тому числі про неврахування у розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у спірний період, перерахованих позивачу грошових коштів в розмірі 113164,44грн., та як наслідок збільшення визначеної п.2.5. договору загальної суми договору на 2017 рік, то такі твердження, суд до уваги не приймає як безпідставні та такі, що позбавлені належного доказового обґрунтування, зокрема, з урахуванням того, що п.2.5. договору сторонами було погоджено, що загальна сума договору може збільшуватись або зменшуватись в залежності від розміру наданих пільг і сплачується розпорядником підприємству по факту їх надання. Отже, керуючись свободою договору відповідач, підписавши укладений з позивачем договір, погодився з його умовами, в тому числі щодо можливого збільшення суми договору.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позивач у позові, посилаючись на Постанову №256, не врахував, що з 01.01.16р. компенсаційні виплати за пільгові послуги телекомунікаційного зв'язку окремих категорій громадян віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетних міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, суд зазначає наступне:
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.17р. №426, яка набрала чинності з 24.06.17р., були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Даними змінами згідно з п.1 Порядку були виключені норми про те, що цей Порядок визначає відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Таким чином, Порядок №256 розповсюджує свою дію на механізм та органи, які визначені як розпорядники бюджетних коштів щодо компенсації пільг з послуг зв'язку з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету, до набрання чинності змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.17р. №426, а саме до 24.06.17р.
Що стосується періоду з 24.06.17р., суд зазначає, що згідно з п. 3, 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та м.Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): - організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; - ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; - вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; - надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга».
Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга»; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
Отже, з огляду на вищевикладене, саме до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Слов'янської міської ради, і саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Суд зазначає, що зміна джерел фінансування, наданих позивачем послуг зв'язку, не скасувала обов'язок відповідача, як контролювати надану позивачем інформацію про надані пільги та їх розмір, так і здійснювати відшкодування за надані пільговим категоріям громадян, телекомунікаційні послуги.
Крім того, спірні правовідносини сторін, окрім приписів чинного законодавства України, регулюються укладеним між сторонами по справі договором про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку від 19.12.17р. №08-71/379, підписавши який, сторони у справі прийняли на себе передбачені зазначеним договором зобов'язання, зокрема зобов'язання відповідача, здійснювати розрахунки з підприємством за послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці, в порядку та строки, визначені договором.
При цьому, у спірних правовідносинах відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо позивача, а зміст захищуваного права носить приватноправовий характер та полягає в отриманні плати за надані послуги окремими категоріям громадян, обов'язок здійснення якої, як зазначалося вище покладено, на державу в особі уповноважених органів.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Дніпро, до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 47277,25грн., задовольнити частково.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (84116, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 40, код ЄДРПОУ 25954290) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) заборгованість у сумі 39686,86грн. та судовий збір в розмірі 1612,58грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Рішення складено та підписано 19.12.19р.
Головуючий суддя М.О. Лейба
Суддя Н.В. Величко
Суддя Л.В. Ніколаєва