61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
09.12.2019 Справа №905/2913/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали
скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №14/5-976-19 від 22.11.2019
на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі №905/2913/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 20077720)
до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03337119)
про: стягнення 75358372,50грн. інфляційних, 2210615,55грн. - 3% річних
за участю представників сторін:
від скаржника (стягувача): адв.Коваленко С.В., довіреність №14-199 від 17.05.2019,
від боржника: не з'явився (не викликався),
від органу ДВС: Фоміна В.І, службове посвідчення ХК №0345 від 22.12.2017.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
09.12.2019 з 15:36год до 15:42год.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.01.2017 у справі №905/2913/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення 75358372,50грн інфляційних, 2210615,55грн - 3% річних задоволені частково: стягнуто з відповідача 61806015,32грн. інфляційних, 2210615,04грн - 3% річних, 150782,31грн судового збору.
10.02.2017 на виконання вказаного рішення виданий наказ.
26.11.2019 на адресу господарського суду Донецької області від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла скарга №14/5-976-19 від 22.11.2019 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ або орган ДВС), в якій скаржник просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666;
- зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ, усунути порушення - своєю постановою скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666.
Всі учасники судового розгляду належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги (а.с.171-173, 174-176).
06.12.2019 до канцелярії суду від органу ДВС надійшов відзив на скаргу (з додатками, а.с.177-180), в якому викладена незгода з вимогами скарги з посиланням на те, що відповідно до приписів Законів України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730-VIII від 03.11.2016 (далі - Закон «Про врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії») та «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404) постанова від 31.10.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №56057666 є правомірною.
У судовому засіданні 09.12.2019 представник органу ДВС з супровідним листом б/н від 09.12.2019 надав копії матеріалів виконавчого провадження №56057666 (а.с.183-198).
Представник скаржника (стягувача) в судове засідання з'явився, підтримав вимоги скарги.
Представник боржника (відповідача) в судове засідання не викликався; боржник правом висловити свою позицію щодо поданої скарги не скористався.
Представник органу ДВС в судове засідання з'явився, проти задоволення скарги заперечив.
Відповідно до ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи наведене положення процесуального закону, суд розглядає скаргу №14/5-976-19 від 22.11.2019 Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» по суті на підставі наявних у матеріалах справи документів.
Розглянувши матеріали скарги, господарський суд
10.02.2017 на виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/2913/15 виданий наказ про стягнення з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» 61806015,32грн. інфляційних, 2210615,04грн - 3% річних, 150782,31грн судового збору (а.с.133).
27.03.2018 відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ відкрив виконавче провадження №56057666 з примусового виконання наказу №905/2913/15 від 10.02.2017 (а.с.189-190).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №237 від 08.09.2017 Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (номер боржника в Реєстрі - 153).
31.10.2019 постановою головного державного виконавця відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ на підставі п.10 ч.1 ст.34, ст35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинене вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2913/15 від 10.02.2017. Постанова обґрунтована тим, що відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 08.09.2017 №237 Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» включене до «Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії» (а.с.141, 196-197).
Не погодившись з цією постановою в частині зупинення вчинення виконавчих дій зі стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666, стягувач звернувся до суду зі скаргою, що розглядається. Скаржник вважає, що постанова в цій частині винесена з порушенням приписів ч.4 ст.34 Закону №1404, якою не передбачено зупинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника суми судового збору (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №922/669/17). Зі змісту скарги вбачається, що метою звернення до суду є продовження здійснення виконавчих дій з примусового стягнення суми судового збору за наказом №905/2913/15 від 10.02.2017.
Щодо вимоги визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права.
Натомість сама по собі (без заявлення до суду вимоги частково скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій) вимога про визнання неправомірними дій державного виконавця із зупинення виконавчих дій у разі її задоволення не захищає та не відновлює порушене право стягувача у виконавчому провадженні, а отже, не є ефективним способом захисту.
Щодо вимоги зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ, усунути порушення - своєю постановою скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з приписами ч.3 ст.74 Закону №1404 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацом другим цієї частини.
Отже, Закон №1404 передбачає для стягувача судовий (ч.ч.1, 2 ст.74) та позасудовий/адміністративний (ч.3 ст.74) порядок оскарження рішень державного виконавця, які є окремими механізмами захисту прав стягувача у виконавчому провадженні.
В межах адміністративного порядку оскарження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право (але не зобов'язаний) своєю постановою скасувати постанову (або її частину), винесену у виконавчому провадженні державним виконавцем при здійсненні контролю або під час розгляду скарги стягувача на рішення державного виконавця; у разі виявлення порушень вимог закону саме керівник вищого органу державної виконавчої служби (а не суд) своєю постановою доручає начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, скасувати винесену державним виконавцем постанову (або її частину), зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії.
Таким чином, Закон №1404 не надає суду право ані зобов'язувати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, усувати допущені таким виконавцем порушення, ані зобов'язувати начальника відділу провести контроль із визначеним результатом.
Стягувач не надав до скарги доказів того, що він оскаржував дії державного виконавця відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ з винесення постанови від 31.10.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №56057666 до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець; також не надав доказів того, що начальник відділу ухилявся від розгляду скарги та прийняття відповідної постанови. Отже, у стягувача відсутні підстави оскаржувати до суду відповідно до ч.1 ст.74 Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
Передбаченим ч.1 ст.74 Закону №1404 правом оскаржити до суду рішення виконавця державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення із заявленням до суду вимоги своєю ухвалою скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій скаржник під час подання даної скарги не скористався.
При цьому суд окремо звертає увагу на те, що скарга подана адвокатом - тобто особою, яка має повну вищу юридичну освіту, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, вимога зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ, усунути порушення - своєю постановою скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП№56057666 не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що стягувач обрав неналежний спосіб захисту.
Враховуючи викладене, скарга Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №14/5-976-19 від 22.11.2019 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 13, 74, 86, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складений 16.12.2019.
Суддя О.М. Шилова
надр.4 прим.: 1 - до справи, 2 - сторонам, 1 - органу ДВС