20.12.2019 м.Дніпро Справа №908/1821/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 (повний текст складений 13.09.2019, суддя Корсун В.Л.) у справі №908/1821/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Біотон", м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл", м. Запоріжжя,
про стягнення 51 173 грн. 94 коп.,
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Біотон" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на свою користь 51 173,94 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі №908/1821/19 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Біотон" 51 173,94 грн. заборгованості, 1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 921 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №МВ15/01 від 12.12.2017 в частині своєчасного та повної оплати товару, поставленого за видатковими накладними №484 від 29.01.2019, №809 від 12.02.2019, №915 від 19.02.2019, №1068 від 26.02.2019 у сумі 51 173,94 грн.
Також місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі №908/1821/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що надані позивачем видаткові накладні на підтвердження факту поставки товару не є належними письмовими доказами, оскільки мають суттєві недоліки, тому не можуть бути первинними документами.
Апелянт зазначає, що у наданих позивачем видаткових накладних у графі "отримав" міститься підпис та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл", проте не вказано посаду та дані особи, яка вчинила підпис, однак місцевим господарським судом не надано належної оцінки правильності оформлення видаткових накладних, тобто прийнято рішення на підставі документів, які не можуть бути первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджені обставини здійснення спірної поставки та відображення господарських операцій зі спірних поставок у бухгалтерському та податковому обліках позивача та відповідача, не застосоване до спірних відносин податкове законодавство, відповідно до якого здійснюється податковий облік господарського товариства.
Також апелянт не погоджується зі стягненням витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів оплати послуг за надання правової допомоги безпосередньо адвокату, який надає послуги; договір не містить посилань про надання правової допомоги саме по справі №908/1821/19.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Подобєда І.М., Широбокової Л.П.), відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/1821/19, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)
Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Біотон" (постачальник) укладений договір поставки №МВ 15/01, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору назва, асортимент та ціна товару, що постачається, вказується в Додатку №1 "Специфікація", яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару і виконувати поставку товару за адресами, в кількості і на дату, що вказані в замовленні, власними транспортними засобами і за свій рахунок. У випадку підписання сторонами Додатку № 5 "Графік поставок", графік поставок і строки поставки визначаються відповідно до підписаного Додатку № 5. Покупець має право зробити замовлення поза графіком і дане замовлення має обов'язкову силу для постачальника, при направленні замовлення постачальнику не менш ніж за 12 годин до моменту поставки.
Згідно із пунктом 2.2. договору замовлення передаються покупцем по електронному зв'язку. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (EDI-документу) через платформу електронної комерції сторони підписують Додаток № 2. Замовлення повинно містити інформацію вказану в Додатку № 3.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що замовлення на поставку товару направляється постачальнику не менш як за 12 годин до моменту поставки. Список представників постачальника, їх контактні телефони та електронні адреси вказані в Додатку № 4 до вказаного договору. Всі листи, замовлення, повідомлення, рахунки, акти та інші документи, надіслані на адреси електронної пошти представникам постачальника, вказані в Додатку №4, рахуються офіційно направленими постачальнику. У разі зміни представників постачальника або їх контактних даних, вказаних у Додатку №4, постачальник зобов'язаний повідомити про це покупця, про що сторонами підписується Додаток № 4 в новій редакції.
Відповідно до пункту 2.6. договору обов'язки щодо поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю відповідно до умов цього договору та діючого законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а постачальник є таким, що виконав свої зобов'язання по поставці, якщо він здійснив поставку товарів:
- в обумовлений з покупцем день та час;
- в асортименті та кількості згідно з замовленням;
- за цінами, затвердженими сторонами у Специфікації;
- з повним пакетом правильно заповнених супровідних документів;
- в повній відповідності з діючим законодавством України і умовами даного договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що прийом товару на Розподільчому центрі/торгівельних точках здійснюється відповідно до Додатку №5 до вказаного договору.
Прийом товару за кількістю і якістю здійснюється покупцем в місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів. покупець вправі прийняти товар без спеціальної перевірки по кількості, якщо товар знаходиться в спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів (пункт 3.2. договору).
Згідно із пунктом 3.3. договору якщо при передачі товару покупцю буде виявлено невідповідність товару умовам даного договору, покупець вправі відмовитись від отримання вказаного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6. даного договору) і зробивши відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов'язань по поставці товару в установлений строк.
Відповідно до пункту 6.1. договору ціна на товар визначається на підставі унормованої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою згодою з покупцем. Не більш ніж один раз в квартал та не більш ніж на 5 % від поточної вартості.
Пунктом 6.4. договору визначено, що постачальник надає покупцю товар з урахуванням фіксованих знижок. Ціна з урахуванням фіксованих знижок вказується в Специфікації в розділі "Спеціальна ціна".
Відповідно до пункту 6.5. договору вимоги по сплаті товару вказується в Додатку № 6 до вказаного договору.
Оплата товару проводиться шляхом перерахунком грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 90 календарних днів від дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (пункт 3 Додатку № 6 до договору поставки від 12.12.2017 № МВ15/01).
Відповідно до пункту 11.1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до "___" 201_р. В разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.
Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов даного договору, що мало місце в період його дії (пункт 11.2. договору).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Біотон" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" товар на загальну суму 51 173,94 грн., що підтверджується видатковими накладними від 29.01.2019 № 484 на суму 34 980,25 грн., від 12.02.2019 № 809 на суму 11 485,74 грн., від 19.02.2019 № 915 на суму 998,09 грн., від 26.02.2019 №1068 на суму 3 709,86 грн. та товарно-транспортними накладними №Р484 від 29.01.2019, №Р809 від 12.02.2109, №Р915 від 19.02.2019, №Р1068 від 26.02.2019, які підписані та скріплені печатками обох сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Біотон" посилається на неналежне виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" взятих на себе зобов'язань за договором поставки №МВ15/01 від 12.12.2017 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки №МВ15/01 від 12.12.2017 у сумі 51 173,94 грн.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за договором поставки №МВ15/01 від 12.12.2017 за поставлений товар згідно видаткових накладних №484 від 29.01.2019, №809 від 12.02.2019, №915 від 19.02.2019, №1068 від 26.02.2019 у сумі 51 173,94 грн.
З урахуванням приписів пункту 3 Додатку № 6 до договору поставки від 12.12.2017 №МВ15/01 строк оплати за поставлений товар згідно вищезазначених видаткових накладних є таким, що настав.
Доказів оплати заборгованості за поставлений товар відповідач не надав, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 51 173,94 грн.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що надані позивачем видаткові накладні на підтвердження факту поставки товару не є належними письмовими доказами, оскільки мають суттєві недоліки, тому не можуть бути первинними документами.
Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В матеріалах справи місяться належним чином завірені копії видаткових накладних №484 від 29.01.2019, №809 від 12.02.2019, №915 від 19.02.2019, №1068 від 26.02.2019, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.
Що стосується посилання апелянта на те, що видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження факту поставки товару, не містять усіх обов'язкових реквізитів, зокрема прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд зазначає, що обов'язок по оформленню документів, за яким передається товар, покладається на обох сторін за договором. Неналежне оформлення видаткових накладних зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" не звільняє його від обов'язку здійснити оплату за отриманий ним товар. Спірні видаткові накладні містять назву документу, дату складання, посилання на договір, зміст та обсяг господарської операції з поставки товару, найменування постачальника та покупця, прізвища та підписи учасників господарської операції, відтиски печаток сторін. При цьому, автентичність відбитку печатки відповідачем не оскаржено, докази звернення до компетентних органів із заявою про її втрату чи викрадення не представлені.
Також позивачем надані товарно-транспортні накладні №Р484 від 29.01.2019, №Р809 від 12.02.2109, №Р915 від 19.02.2019, №Р1068 від 26.02.2019, які підписані обома представниками сторін із зазначенням прізвища та посади цих осіб та скріплені печатками товариств.
Таким чином, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором поставки №МВ 15/01 від 12.12.2017 в сумі 51 173,94 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Біотон" заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" 1 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат позивачем подано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 28.03.2019 №28/03/19-1; детальний розрахунок вартості адвокатського гонорару по справі (опис судових витрат сторони на професійну правничу допомогу) від 10.07.2019 у розмірі 1 500,00 грн., а саме 350,00 грн. - за ознайомлення із суттю правових питань клієнта, які потребують вирішення, в т.ч. надання клієнту розгорнутої консультації з приводу можливих судових перспектив виконання предмету договору та 1 150,00 грн. - за підготовку та подачу до відповідного суду позовної заяви та комплекту документів; рахунок від 10.07.2019 № 26/19 про сплату професійної правничої допомоги згідно договору від 28.03.2019 №28/03/19-1; платіжне доручення від 10.07.2019 № 26708 про сплату професійної правничої допомоги згідно договору від 28.03.2019 № 28/03/19-1 у розмірі 1 500,00 грн.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1000152 від 10.07.2019 на ім'я Чіпа Ярослава Миколайовича; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.11.2008 №1918 на ім'я ОСОБА_1 Ярослава ОСОБА_2 .
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги, що витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є співмірними зі складністю справи, ціною позову і наданими за договором про надання професійної правничої допомоги від 28.03.2019 №28/03/19-1, враховуючи задоволення позову та відсутність клопотання з боку відповідача щодо зменшення розміру адвокатських витрат, місцевий господарський суд дійшов до висновку про покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 1 500,00 грн.
Апелянт не погоджується зі стягненням витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів оплати послуг за надання правової допомоги безпосередньо адвокату, який надає послуги, договір не містить посилань про надання правової допомоги саме по справі №908/1821/19.
Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки договір про надання професійної правничої допомоги від 28.03.2019 № 28/03/19-1 укладений позивачем з Адвокатським об'єднанням "Радник", якому і було сплачено витрати на правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн. згідно платіжного доручення №26708 від 10.07.2019.
Матеріалами справи підтверджується надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі "Біотон" у справі №908/1821/19 Адвокатським об'єднанням "Радник", з яким укладений договір про надання правничої допомоги та якому сплачені витрати.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі № 908/1821/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 у справі №908/1821/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд