вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/10653/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від заявника: Курганов Д.О. довіреність № Д-11/19 від 02.01.2019 року;
від боржника: Дмитраш О.М. посвідчення № 924 від 26.01.1996 року,
розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року
у справі № 910/10653/18 (суддя: Мудрий С.М.)
за заявою Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" про скасування судового наказу у справі № 910/10653/18 наказного провадження
за заявою Дочірнього підприємства "Київгазенерджи"
до боржника - Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №221239/Е від 03.01.2017
10.08.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" (далі - заявник) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 70 983,80 грн.
Господарський суд міста Києва відмовив Дочірньому підприємству "Київгазенерджи" у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" інфляційних втрат у розмірі 9895,45 грн та 3% річних у розмірі 1935,59 грн на підставі договору постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №221239/Е від 03.01.2017 року своєю ухвалою від 17.08.2018 року.
17.08.2018 року за заявою Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" Господарським судом міста Києва видано судовий наказ №910/10653/18 від 17.08.2018 року про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на користь Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" суму боргу за договором постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) №221239/Е від 03.01.2017 року у розмірі 56 459,44 грн та судові витрати у розмірі 176,20 грн.
22.08.2019 року до Господарського суду міста Києва від боржника - Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" надійшла заява про скасування вказаного судового наказу.
Господарський суд міста Києва повернув Обслуговуючому кооперативу "Промінь-Київ" заяву про скасування судового наказу від 18.08.2018 року у справі № 910/10653/18 своєю ухвалою від 27.08.2019 року.
29.08.2019 року до Господарського суду міста Києва від боржника - Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" надійшла заява про скасування судового наказу від 17.08.2018 року №910/10653/18. Також, подано клопотання про поновлення строків оскарження судового наказу.
Господарський суд міста Києва відмовив Обслуговуючому кооперативу "Промінь-Київ" у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу та повернув заяву Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" про скасування судового наказу від 17.08.2019 року у справі № 910/10653/18 своєю ухвалою від 03.09.2019 року.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Обслуговуючий кооператив "Промінь-Київ" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у даній справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 156 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник зазначив, що рекомендоване повідомлення від 20.08.2018 року, про вручення поштового відправлення, було оформлене з порушенням вимог п. 106 «Правил надання послуг поштового зв'язку», оскільки не містить особистого підпису уповноваженої особи - як доказ отримання рекомендованого листа і підпису уповноваженого працівника поштового відділення, як доказ його вручення.
Крім того, скаржник вказав, що згідно відмітки канцелярії суду, лист був направлений апелянту 20.08.2018 року на вул. Уманську (без зазначення будинку №6).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 року справу № 910/10653/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10653/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/10653/18 залишив без руху своєю ухвалою від 02.10.2019 року.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому розмірі згідно з чинним законодавством.
Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі № 910/10653/18 своєю ухвалою від 21.10.2019 року.
21.11.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від представника заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 21.11.2019 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.
Представник заявника 21.11.2019 року в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, представник заявника у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що на виконання вимог ст. 156 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали, судового наказу разом з копією заяви заявника та доданими до неї документами, направлена судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103046937981 на адресу місцезнаходження апелянта, зазначену у витягу з ЄДРПОУ. Вищезазначені документи отримані представником апелянта за довіреністю, Токаревим 12.09.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103046937981.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Господарський суд міста Києва відмовив Обслуговуючому кооперативу "Промінь-Київ" у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу та повернув заяву Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на підставі ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 03.09.2019 року про відмову у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд першої інстанції зазначив, що боржником не було наведено причин, які об'єктивно перешкоджали б останньому звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу від 17.08.2018 року у справі №910/10653/18 у встановлений строк, правові підстави для поновлення пропущеного строку на подання відповідної заяви відсутні.
Відповідно до ст. 156 Господарського процесуального кодексу України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст.159 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 17.08.2018 року, судовий наказ від 17.08.2018 року разом з копією заяви стягувача та доданими до неї документами, був направлений судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01030 46937981.
При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що рекомендований лист був направлений апелянту 20.08.2018 року на вул. Уманську (без зазначення будинку №6), оскільки, лист був направлений на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у витягу з ЄДРПОУ на Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ", а саме: 03049, м. Київ, вулиця Уманська.
Водночас, колегія судді відзначає, що зворотне поштове повідомлення №0103046937981 не містить особистого підпису уповноваженої особи - як доказ отримання вищевказаного рекомендованого листа.
Відповідно до п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Тобто, зазначене рекомендоване повідомлення не є допустимим та правомірним в розумінні ст.ст. 73, 76-79, Господарського процесуального кодексу України доказом отримання скаржником судового наказу саме 12.09.2018 року.
Таким чином, скаржник лише 12.08.2019 року ознайомившись з матеріалами справи 22.08.2019 року звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 17.08.2018 року №910/1053/18.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи не місять належних доказів отримання заявником судового наказу до 12.08.2019 року.
ДП "Київгазенерджи" не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається скаржник в обґрунтування своїх позовних вимог.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
У справі Beellet v. France Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо наявності підстав для відмови Обслуговуючому кооперативу "Промінь-Київ" у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу на підставі ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі №910/10653/18 підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, з направленням апеляційної скарги та матеріалів оскарження до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 280 - 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Промінь-Київ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року у справі №910/10653/18 скасувати.
3. Матеріали справи №910/10653/18 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата підписання повного тексту 20.12.2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному.